Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №932/3695/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4618/26 Справа № 932/3695/23 Суддя у 1-й інстанції - Кондрашов І. А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

секретар Кругман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 27 січня 2026 року про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 40», про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції Рибкін О.А.),

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 40».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 27 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 40», про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Із вказаною ухвалою суду не погодилась представник ТОВ «Управбуд «Західний» - Жук А.Є., та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скарга мотивована тим, що позивачем ТОВ «Управбуд «Західний» через підсистему «Електронний суд» в якому у підприємства наявний електронний кабінет 27.01.2026 на адресу Шевченківського районного суду міста Дніпра по справі № 932/3695/23 направлено заяву про розгляд без участі, в якій підприємство позивач просить розглядати справу, призначену на 13:30 годину 27.01.2026 за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити. Заява про розгляд без участі судом першої інстанції до теперішнього часу знаходиться в статусі «Зареєстровано».

ОСОБА_3 , просила ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 27 січня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи у судове засідання не з`явились про час, дату та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п.3 ч.1ст 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомлена повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомили про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина 2 статті 211 ЦПК України).

Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Близький за змістом висновок сформульований у постановах Верховного Суду: від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956 св 22), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22 (провадження № 61-6264 св23).

Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (див.: постанову Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140 св 21)).

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було вказано, що після зміни складу суду по справі тричі призначалися судові засідання: 10.09.2025, 26.11.2025 та 27.01.2026, про що позивач був повідомлений належним чином, проте представник позивача – адвокат Гармаш І.С. приймала участь в судовому засіданні 10.09.2025, яке було відкладене, після чого в судові засідання 26.11.2025 та 27.01.2026 представник позивача двічі поспіль не з`явилася по невідомій суду причині, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача суду не надала.

В апеляційній скарзі представник позивача зазначила, що через підсистему «Електронний суд» в якому у підприємства наявний електронний кабінет 27.01.2026 на адресу Шевченківського районного суду міста Дніпра по справі № 932/3695/23 направлено заяву про розгляд без участі, в якій підприємство позивач просить розглядати справу, призначену на 13:30 годину 27.01.2026 за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Також до скарги позивачем було долучено картку руху заяви, з якої вбачається, що дата доставки документа до суду є 27.01.2026 року 12:22.

Дата реєстрації в суді 27.01.2026 року 16:10.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що залишаючи позову заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, оскільки матеріалами справи встановлено, що до початку судового засідання, яке було призначено на 27.01.2026 року на 13:30 год., від позивача до суду 27.01.2026 року о 12:22 надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, проте в даному випадку, канцелярія суду своєчасно не зареєструвала дану заяву та не надала її головуючому судді для її розгляду у судовому засіданні, що у свою чергу призвело до постановлення ухвали, яка не відповідає нормам процесуального права.

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки залишив поза увагою зазначені вище обставини.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з підстав, передбачених частиною 1 статті 379 ЦПК України і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 379, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 27 січня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 травня 2026 року.

Судді: О.В. Халаджи

А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк