Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №205/8853/25
Суддя: Макаров М. О.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/2936/26 Справа № 205/8853/25 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д.В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого судді – Макарова М.О.,
суддів – Ткаченко І.Ю., Городнича В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 22 січня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1335-7338 продукту «НА ВСЕ». На виконання зазначених вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор «А0594» для підписання кредитного договору №1335-7338 від 22 січня 2024 року.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 5000,00 грн зі строком кредитування 300 днів; базовий період складає 14 днів; знижена процентна ставка – 1,20 % в день; стандартна процентна ставка - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту.
Позивачем було виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 25 квітня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 28040,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 22290,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 750,00 грн – прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Разом з тим позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами та комісією в сумі 3040,00 за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором, що становить 25000,00 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1335-7338 від 22 січня 2024 року в загальній сумі 25000,00 грн, з яких 5000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 20000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1348-1235 станом на 25 квітня 2025 року у загальній сумі 5990,00 грн, з яких 5000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 990,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір про відкриття кредитної лінії № 1335-7338 від 22 січня 2024 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у зв`язку з чим суд вважає, що отримання в кредит грошових коштів у сумі 5000,00 грн. підтверджено відповідачем належними доказами у справі, а тому в силу укладеного договору у відповідача виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.
У мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту. При цьому суд вважає погодженим у кредитному договорі строк кредитування саме 14 календарних днів, тому вбачає відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом з 07 лютого 2024 року по 25 квітня 2025 року в сумі 19010,00 грн, тобто поза межами строку дії кредитного договору.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Лазарєва М.С. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року в частині стягнення процентів скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, невмотивованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Представник скаржника зауважила, що суд першої інстанції не звернув належної уваги та не врахував, що строк кредитування визначено умовами кредитного договору в 300 календарних днів, впродовж якого відповідачу було нараховано проценти, розмір яких було узгоджено з останнім, тому позивач не вийшов за межі узгодженого сторонами строку кредитування та не нарахував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту та пені відповідно до ст. 625 ЦК України, а здійснений ним розрахунок заборгованості відповідає нормам закону та є обґрунтованим і правильним.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У відповідності до п. 1 ч 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною першою статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення суми заборгованості за процентами за користування кредитом, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується, а тому рішення суду в іншій частині колегією суддів не переглядається.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1335-7338. Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Згідно з умовами кредитного договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить - 5 000,00 грн; дата видачі кредиту - 22 січня 2024 року; строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту - 16 листопада 2024 року, базовий період 14 календарних днів, знижена процентна ставка – 1,20 % в день; стандартна процентна ставка - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту (пункти 4.1., 4.4., 4.6., 4.7., 4.9. договору).
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (пункт 4.2. договору).
Згідно з пунктом 2.3. договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту (більш детально див. п. 5.6 договору) ануїтентними платежами згідно зазначеного розрахунку.
Відповідно до пункту 3.1. договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
За пунктом 3.2. договору для укладання цього договору у порядку, встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua/ усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення даного договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
Згідно з пунктом 3.3. договору при поданні інформації відповідно до п. 3.2. договору позичальником вперше відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділ на веб-сайті кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником згідно з п. 3.2. цього договору, та який має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 4.3. договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програм лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього Договору. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту, якщо п. 4.7 цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту.
Згідно з п. 4.6. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).
У відповідності до п. 10.2 договору знижена процентна ставка становить 1,20 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7 цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього договору), дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. У випадку сплати процентів позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту, отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця.
У пункті 4.11. договору визначена орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування), яка складає 25 819,70 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.
Відповідно до пунктів 7.1., 8.1 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору та Правил.
На підтвердження перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 5 000,00 грн у матеріалах справи наявна довідка про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1335-7338 від 22 січня 2024 року на картку № НОМЕР_1 через платіжну систему LiqPay, платіж № 2417607876.
Листом АТ «ПриватБанк» підтверджено здійснення перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay, в тому числі, за договором № 1335-7338 від 22 січня 2024 року в сумі 5 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 , який був зазначений ОСОБА_1 під час укладання договору.
Фінансова установа виконала взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором свідчить про те, що під час дії договору мало місце прострочення сплати позичальником чергових платежів по кредиту та процентів за користування кредитом в рамках укладеного кредитного договору.
Разом з тим позивачем як кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами та комісією в сумі 3 040,00 грн.
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що в порушення умов вказаного кредитного договору відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого станом на 25 квітня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 25 000,00 грн, з яких 5 000,00 - прострочена заборгованість за кредитом, 20 000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 21 300,00 грн, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем нараховані проценти за користування кредитом поза межами строку дії такого кредитора, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом, починаючи з 07 лютого 2024 року по 16 листопада 2024 року, в сумі 19 010,00 грн, тобто поза межами строку дії кредитного договору.
Висновок суду першої інстанції в цій частині не відповідає фактичним обставинам справи та є помилковим, у зв`язку з чим колегія суддів не може з ним погодитися з огляду на неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
У відповідності до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від
За змістом п. 4.4 договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Відповідно до п. 4.9 договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, датою повернення (виплати) кредиту є 16 листопада 2024 року.
Тому заявлений у п. п. 4.4. строк - це строк на користування кредитом за зниженою процентною ставкою, який становить 14 днів (базовий період). Водночас строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 днів (п. 4.9. договору), а саме з 22 січня 2024 року по 16 листопада 2024 року (дата повернення кредиту).
Отже, враховуючи викладені положення кредитного договору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про встановлення сторонами строку дії кредитного договору 14 календарних днів, тобто до 06 лютого 2024 року включно, ототожнивши базовий період (протягом якого діє знижена процентна ставка) із загальним строком кредитування. Встановивши, що базовий період 14 календарних днів є строком дії кредитного договору № 1335- 7338 від 22 січня 2024 року, суд не взяв до уваги положення п. 4.9 кредитного договору, яким чітко визначено строк, на який надається кредит позичальнику, що складає 300 календарних днів, і дату повернення (виплати) кредиту - 16 листопада 2024 року. Строк дії кредиту є рівним строку кредитування.
Так, досліджуючи розрахунок заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом, наданого позивачем, колегія суддів встановила, що з 22 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року нараховувалася процентна ставка у розмірі 1,20 %, а з 05 лютого 2024 року по 16 листопада 2024 року процентна ставка становила 1,50 %.
Крім того, позивачем (кредитором) було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача (позичальника) Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання відповідачу заборгованості за нарахованими процентами та комісією в сумі 3 040,00 грн, а відтак прострочена заборгованість за нарахованими процентами визначена позивачем в сумі 20 000,00 грн.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Колегія суддів апеляційного суду, перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом, не може погодитися з його правильністю, зважаючи на наступне.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, та яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Ці норми, що регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024року - не більше 1%. Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, але вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
У справі, яка переглядається, договір про відкриття кредитної лінії № 1335-7338 було укладено 22 січня 2024 року, строком на 300 календарних днів, з кінцевим терміном повернення коштів 16 листопада 2024 року, тому до вказаних правовідносин слід застосовувати норми вищезазначеного Закону, а саме п. 17 його Прикінцевих та Перехідних положень.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.
Визначаючи розмір заборгованості в частині процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами договору строку надання кредиту (кредитування), колегія суддів з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», беручи до уваги, що денна ставка відсотків, починаючи з 24 грудня 2023 року має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - не більше 1%, встановила, що наданий позивачем розрахунок в частині суми заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 20 серпня 2024 року по 16 листопада 2024 року не узгоджуються з приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Позивач є професійним учасником ринку фінансових послуг, знає та керується діючим законодавством в сфері послуг, які ним надаються та не повинен ставити позичальника, який є слабшою стороною у цих правовідносинах, у завідомо негативне становище.
Відтак судом апеляційної інстанції проведено власний розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором № 1335-7338 від 22 січня 2024 року: за період з 22 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року з розрахунку денної процентної ставки 1,20 % сума заборгованості за процентами становить 840,00 грн (5000,00 грн - тіло кредиту х 1,20 % х 14 днів), за період з 05 лютого 2024 року по 19 серпня 2024 року з розрахунку 1,50 % на день сума заборгованості за процентами складає 14 775,00 грн (5000,00 грн х 1,50 % х 197 днів) та за період з 20 серпня 2024 року по 16 листопада 2024 року за ставкою 1,00 % на день сума заборгованості за процентами становить 4 450,00 грн (5000,00 грн х 1,00 % х 89 днів).
Так, загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом становить 20 065,00грн: 840,00 грн (за період з з 22 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року) + 14 775,00 грн (за період з 205 лютого 2024 року по 19 серпня 2024 року) + 4 450,00 грн (за період з 20 серпня 2024 року по 16 листопада 2024 року).
При цьому колегія суддів враховує, що позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 3 040,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», складає 17 025,00 грн (20 065,00 грн - 3 040,00 грн).
Отже, враховуючи проведені судом розрахунки, в межах заявлених позивачем вимог в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом за період з 22 січня 2024 року по 16 листопада 2024 року колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами в сумі 17 025,00 грн, в іншій частині вимог про стягнення заборгованості за складовою боргу за нарахованими процентами слід відмовити.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги позивача правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми нарахованих відсотків за користування кредитом у період з 07 лютого 2024 року по 16 листопада 2024 року без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є частково доведеними та обґрунтованими, а тому вона підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, йе суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги висновок апеляційного суду про скасування рішення суду та часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають стягненню судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 131,71 грн (22 025,00 грн / 25 000,00 грн = 0,88 х 2422,40 грн = 2 131,71 грн) та за подання апеляційної скарги в сумі 3 197,57 грн (3633,60 грн х 0,88).
Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.
Заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року в частині стягнення відсотків скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за процентами за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії № 1335-7338 від 22 січня 2024 року в сумі 17 025,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 5 329,28 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 27 травня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді І.Ю. Ткаченко
В.С. Городнича
Оригінал: reyestr.court.gov.ua