Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №199/3460/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5094/26 Справа № 199/3460/25 Суддя у 1-й інстанції - ЯКИМЕНКО Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменко Романа Віталійовича про визнання недійсним та скасування акту, визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06 листопада 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

18.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменко Романа Віталійовича про визнання недійсним та скасування акту, визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди.

В якому просив суд: визнати недійсним та скасувати АКТ №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року; визнати бездіяльність старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 , який порушив вимоги частини 5, Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 та: 1) не залучив до підписання АКТу № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача, складеного 31.12.2024 року одну незаінтересовану особу (або представника житлово-експлуатаційної організації, або балансоутримувача або управителя будинку, або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представника органу місцевого самоврядування), 2) не забезпечив надіслання на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дня складання другого екземпляру АКТу № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача, складеного 31.12.2024р., 3) не забезпечив усунення виявленого порушення, про що в «АКТі № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача, складеного 31.12.2024 року» про порушення не зробив відповідний запис, та надалі не забезпечив контроль за усуненням порушення, що не підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення, 4) не зареєстрував в журналі реєстрації актів про порушення Оператора ГРМ складений ним АКТ №1177 від 31.12.2024 р., 5) не забезпечив розгляд даного АКТу №1177 від 31.12.2024 року комісією яка визначає його правомірність на підставі пункту 8, частини 5, Розділу XI, Постанови № 2494 – незаконною; стягнути з Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України”, на користь позивача моральну шкоду заподіяну незаконними діями і бездіяльністю щодо порушення прав, свобод і законних інтересів споживача у сумі 900000 (дев`ятсот тисяч) гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменко Романа Віталійовича про визнання недійсним та скасування акту, визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди, відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

26.02.2026 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06 листопада 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовної заяви.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що Акт №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року складений старшим майстром ОСОБА_2 є незаконним.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.178, 180).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Стрілковською З.Д. - 13 червня 1984 року, є власником земельної ділянки площею 01413 гектарів відповідно до Державного Акту № 1170 на право приватної власності на землю виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 17.07.1997 року.

Договір про надання населенню послуг із газопостачання був укладений 22.12.2003 року лише з ВАТ «Дніпрогаз».

Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2025 року фахівцем Дніпровської філії ТОВ «ГРМУ» було здійснено обстеження системи газопостачання та газового обладнання за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження були виявлені технічні порушення, про що було складено відповідний акт інвентаризації.

Під час обстеження встановлено, що на об`єкті споживача в точці вимірювання встановлено два наступних вузла обліку:

GALLUS G4, заводський номер 009004797;

GALLUS G4, заводський номер U0029680,

Також на об`єкті знаходяться газові прилади варильна поверхня «Ariston»(2), які самовільно замінені споживачем.

За результатом обстеження споживачу запропоновано призвести систему газопостачання у відповідність до діючого законодавства.

Крім того, під час інвентаризації, проведеної 10 січня 2025 року встановлено, що по лічильнику GALLUS G4, заводський номер 009004797, існує скрита прокладка газопроводу (газопровід зашитий). По лічильнику GALLUS G4, заводський номер U0029680, в приміщенні, де знаходиться 2-х контур. Котел «Vaillant», встановлена електровитяжка.

На місці виявлення вказаної невідповідності працівниками Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» був складений Акт про припинення газопостачання, яким зафіксовано відключення газового приладу - варильна поверхня «Ariston» шляхом закриття відключаючого пристрою перед газовим приладом та його пломбування пломбою №С74838366 в будинку де встановлений лічильник Gallus №U00296803 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається, причиною відключення газового приладу є порушення пункту 5.7 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міненерго №285 від 15.05.2015р., а саме: не відповідність системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

Станом на 30 січня 2025 року працівником ДФ ТОВ «ГРМ України» фізично, шляхом перерізання і заварювання труби, будинок від`єднано від газопостачання.

На підтвердження своїх доводів позивач додає відео, на якому зафіксовано процес припинення газопостачання.

Позивач вбачає порушення своїх прав, як споживача, з боку відповідачів, тому звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України», контролера Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» Фурсової Яни Миколаївни про визнання бездіяльності незаконною (справа №199/775/25), під час розгляду якої він дізнався про складення старшим майстром Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменком Р.В. акту №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року.

Позивач просить: визнати недійсним та скасувати АКТ №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року; визнати бездіяльність старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 який порушив вимоги частини 5, Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 та: 1) не залучив до підписання АКТ у № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача, складеного 31.12.2024 року одну незаінтересовану особу (або представника житлово-експлуатаційної організації, або балансоутримувача або управителя будинку, або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представника органу місцевого самоврядування), 2) не забезпечив надіслання на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дня складання другого екземпляру АКТу № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача, складеного 31.12.2024р., 3) не забезпечив усунення виявленого порушення, про що в «АКТі № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача, складеного 31.12.2024 року» про порушення не зробив відповідний запис, та надалі не забезпечив контроль за усуненням порушення, що не підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення, 4) не зареєстрував в журналі реєстрації актів про порушення Оператора ГРМ складений ним АКТ №1177 від 31.12.2024 р., 5) не забезпечив розгляд даного АКТу №1177 від 31.12.2024 року комісією яка визначає його правомірність на підставі пункту 8, частини 5, Розділу XI, Постанови № 2494 – незаконною; стягнути з Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України”, на користь позивача моральну шкоду заподіяну незаконними діями і бездіяльністю щодо порушення прав, свобод і законних інтересів споживача у сумі 900000 (дев`ятсот тисяч) гривень.

При цьому, 19 грудня 2024 року Дніпровська філія ТОВ «ГРМУ» направила на адресу позивача повідомлення про припинення газопостачання (розподілу) природного газу, як того вимагає абз.2 п.1 гл.7 розділу VI Кодексу ГРМ, яке було отримано споживачем ОСОБА_1 24 грудня 2024 року .

Як зазначає відповідач, 31 грудня 2024 року працівники Дніпровської філії ТОВ «ГРМУ» при спробі припинення газопостачання не змогли потрапити до домоволодіння споживача через відсутність доступу, тому не здійснили відповідних заходів, про що було складено акт №1177.

01 січня 2025 року відповідач отримав від Оператора ГТС України повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника / постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС / постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання

06.01.2025 року Дніпровська філія ТОВ «ГРМУ» направила на адресу позивача повідомлення із попередженням про здійснення 30 січня 2025 року заходів з припинення газопостачання (розподілу) природного газу, у зв`язку з відсутністю підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача. Вказане повідомлення було отримано споживачем 08.01.2025р.

Окрім того, у зв`язку з ремонтними роботами на системі газопостачання по вулиці Передова, 10 січня 2025 року було припинено газопостачання до будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .

Відновлення газопостачання до будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 відбулось 30 січня 2025 року, а газові мережі позивача (будинок АДРЕСА_1 ) були від`єднанні від газорозподільної системи механічним шляхом, через відмову в доступі до свого об`єкта.

Крім того, сам по собі складений акт № 1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року та дії фахівців ДФ ТОВ «ГРМУ» щодо його складання, не створюють правових наслідків у вигляді зміни чи припинення будь-яких прав споживача, а тому не порушує жодних прав позивача.

У даній справі позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання судом недійсним та скасування акту № 1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року, складеного майстром ДФ ТОВ «ГРМУ», а також визнання бездіяльності старшого майстра ДФ ТОВ «ГРМУ» незаконною.

Дії відповідача щодо складання акту №1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року, незалежно від відомостей, які в ньому зазначені, жодним чином не впливають на права та обов`язки позивача, як споживача комунальних послуг (газопостачання, розподіл природного газу) та не перешкоджають здійсненню таких прав, як і не свідчать про виникнення чи припинення таких прав; такі дії не свідчать про невизнання чи оспорювання таких прав і не призводять до будь-яких нарахувань за використання комунальної послуги.

Зазначений акт є лише фіксацією неможливості припинення газопостачання через недопуск до вимикаючого пристрою, а оскарження самого лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Так само і оскарження дій працівників Оператора ГРМ щодо складення зазначеного документу, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав, оскільки ці дії представників Оператора ГРМ здійснені при виконанні своїх службових повноважень, що обумовлені договором про розподіл природного газу, Кодексом ГРМ, ПБСГ та ПТЕСГ. Також нескладання акту про порушення будь-яким чином не порушує права позивача по справі, як споживача

Отже, обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання недійсним та скасування акту інвентаризації, визнання бездіяльності незаконною та її припинення в частині нескладання акту про порушення не є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

З огляду на загальні засади доказування у справах про відшкодування моральної шкоди, позивач повинен довести, які саме дії спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і яким є розмір її відшкодування.

Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача відповідачами, вчинення протиправних дій щодо позивача, про що викладено вище, позовна вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною у додатку №21 до цього Кодексу.

Підпунктами пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ визначено види порушень, при виявленні яких представником Оператора ГРМ складається акт про порушення, зокрема: відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об`єкті споживача; відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу (ЗВТ), що призвело до порушення строку проведення періодичної повірки лічильника газу (ЗВТ) та/або його ремонту, або його монтажу після проведення періодичної повірки; використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача; пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим; відмова в доступі до об`єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.

Таким чином, складаючи спірний акт, Оператор ГРМ реалізує свою компетенцію у випадку неможливості припинення газопостачання. Самі по собі такі дії або акт не породжують правових наслідків для споживача послуг та не порушують його прав. Тому оскарження дій щодо складання акту не є таким способом захисту, що поновлює права та інтереси, а визнання їх протиправними не призведе до вирішення спору, оскільки не є юридично значущими для позивача.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

При цьому, порушення права - це наслідок протиправної поведінки протилежної сторони, чиїми діями завдано шкоду правам та інтересам особи. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб`єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права. Оспорювання - це наявність спору між учасниками цивільно-правових відносин про приналежність чи відсутність права в однієї із сторін.

У разі порушення суб`єктивного права особи, вона обирає спосіб захисту, за умови, що обраний нею спосіб відповідає критеріям належності та ефективності.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що сам по собі складений акт № 1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року та дії фахівців ДФ ТОВ «ГРМУ» щодо його складання, не створюють правових наслідків у вигляді зміни чи припинення будь-яких прав споживача, а тому не порушує жодних прав позивача.

Крім того, дії відповідача щодо складання акту №1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року, незалежно від відомостей, які в ньому зазначені, жодним чином не впливають на права та обов`язки позивача, як споживача комунальних послуг (газопостачання, розподіл природного газу) та не перешкоджають здійсненню таких прав, як і не свідчать про виникнення чи припинення таких прав; такі дії не свідчать про невизнання чи оспорювання таких прав і не призводять до будь-яких нарахувань за використання комунальної послуги.

Зазначений акт є лише фіксацією неможливості припинення газопостачання через недопуск до вимикаючого пристрою, а оскарження самого лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Відповідно до абз.1 п.8 гл.5 розд.ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом "Про судову експертизу").

Правові наслідки для позивача можливі лише при прийнятті комісією з розгляду актів про порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відповідного рішення, яке позивач може оскаржити, якщо не буде погоджуватись з ним.

А тому, обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання недійсним та скасування акту АКТу №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об`єкті споживача» від 31.12.2024 року не є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 07 липня 2023 року, справа № 911/3342/21, виклав правову позицію, відповідно до якої належним способом захисту порушеного права буде звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем відповідного Оператору газорозподільної системи від 09.09.2021 про задоволення акта про порушення від 16.01.2017 № 41.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 26.05.2026 року.

Судді: