Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №638/12592/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/12592/25

Провадження № 3/638/365/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

секретаря судових засідань - Сікорського А.С.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса реєстрації місця: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , освіта вища, одружений, дітей на утриманні не має, працює головним державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

за частиною ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

в с т а н о в и в:

02 липня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 23 червня 2025 року о 08 год. 16 хв. по вул. Європейська, 1 в м. Харкові ОСОБА_1 керував транспортним засобом Infiniti Q70 НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, виражене тремтіння пальців рук; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху України).

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення в справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності свою вину не визнав. Звернув увагу на те, що інспектор не проводив його огляд належним чином. При встановленні обставин та складенні протоколу поліцейський надавав іншому якість вказівки. Водночас, ОСОБА_1 не заперечував той факт, що посвідчення водія він не мав. Факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку він також не заперечував, мотивуючи це тим, що він опасався того, що його незаконно доставлять до ТЦК.

Також не заперечував той факт, що до Державної установи «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» він поїхав та пройшов огляд лише 24.06.2025 о 10.00 год., як і зазначено у висновку, тобто з порушенням встановленого строку та процедури.

Окрім того, свою позицію також мотивує наступним.

Зазначив, що сам протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом по даній справі, оскільки, за своєю природою він не є самостійним безперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду. Крім того, рапорт поліцейського також не може вважатися об`єктивним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки особа яка його склала є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції з нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Так, ОСОБА_1 вказує на те, що 23.06.2025 що 23.06.2025 приблизно о 08 год. 20 хв. рухався на транспортному засобі «Інфініті» д.н.з. НОМЕР_1 про вул. Європейській в м. Харкові з про-кту Науки в бік вулиці Клочківської, разом з ним в салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_2 яку він щоранку підвозить на роботу. В цей час ОСОБА_1 почув по гучномовцю від працівників поліції вимогу зупинитись, що ОСОБА_1 і зробив. До автомобіля підійшов працівник поліції, який не представився, та ОСОБА_1 зазначає, що у працівника поліції не була увімкнена боді-камера та повідомив, що причиною зупинки автомобіля є те, що при правій вільній лівій смузі ОСОБА_1 рухався по лівій. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 надав документи. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол за відсутність посвідчення водія та повідомив, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК. ОСОБА_1 зазначає, що лише о 08 год. 27 хв. працівник поліції повідомив, що ведеться відеофіксація на боді-камеру та відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за ч.1. ст. 126 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 вказує, що ввесь час, починаючи із його зупинки працівником поліції, працівника поліції по рації консультували інші працівники поліції про те, які дії вчиняти відносно ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 наголошує, що коли йому запропонували пройти медичний огляд в медичному закладі з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, працівники поліції при цьому також запропонували йому сісти до їх автомобіля та проїхати, проте ОСОБА_1 відмовився, оскільки боявся того, що його повезуть не в медичний заклад, а викличуть працівників ТЦК та СП з метою незаконної затримки.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що 24.06.2025 приблизно о 09 год. 30 хв. він приїхав до Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, де написав відповідну заяву про наркологічне дослідження, після чого судовий експерт відібрав у ОСОБА_1 біоматеріал на проведення відповідної експертизи.

Згідно висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи № 279-2025 від 30.06.2025, згідно якої при судово-медичному дослідженні сечі ОСОБА_1 барбітурати, морфін, кодеїн, опій, ефедрон, промедол не виявлені,

Посилаючись на наведені вище обставини ОСОБА_1 також подав клопотання, просив суд закрити провадження по даній справі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтримала позицію ОСОБА_1 та пояснила, що 23.06.2025 що 23.06.2025 приблизно о 08 год. 20 хв. вона разом з ОСОБА_1 рухалися на транспортному засобі «Інфініті» д.н.з. НОМЕР_1 про вул. Європейській в м. Харкові з про-кту Науки в бік вулиці Клочківської.

В цей час почули по гучномовцю від працівників поліції вимогу зупинитись, що ОСОБА_1 і зробив. До автомобіля підійшов працівник поліції, який не представився, та повідомив, що причиною зупинки автомобіля є те, що при правій вільній лівій смузі ОСОБА_1 рухався по лівій. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 надав документи. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол за відсутність посвідчення водія та повідомив, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК.

Після чого запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, і спочатку останній на це погодився, але коли йому наполегливо працівники поліції почали пропунувати сісти до автомобіля поліцейських - він відмовився та викликав свого керівника.Свідок зазначає, що поліцейський не зміг зрозуміло пояснити за якими ознаками він виявив підозру на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 .

Після приїзду на місце зупинки транспортного засобу керівника ОСОБА_1 , поспілкувавшись з працівниками поліції, вона повідомила ОСОБА_1 , що працівники поліції все ж відвезуть його до ТЦК та СП.

Після вказаного, ОСОБА_1 сві в автомобіль працівників поліції і поїхав з ними.

Наступного дня, на роботі від ОСОБА_1 свідок дізналася, що ввесь день 23.06.2025 він провів в ТЦК та СП.

Також, свідок ОСОБА_2 повідомила, що перебуває з ОСОБА_1 у товариських стосунках.

Заслухавши ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, суд дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 370170 від 23.06.2025;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 23.06.2025;

- відеозаписом із портативного нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Пропрактику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надані суду докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення.

Су вказує, що посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку спростовуються дослідженим судом відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд, відповівши: «Відмовляюся».

При цьому невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У свою чергу, ОСОБА_1 не надав жодних доказів на спростування своєї вини у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

Як вже вказано вище, згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 370170 від 23.06.2025 оформлений відповідно до вимог Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Порушень при складанні адміністративного протоколу під час судового розгляду також не встановлено.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

За наявності таких кваліфікуючих ознак компетентними особами складається протокол про адміністративне правопорушення п.2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що рапорт працівника поліції не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, не приймаються до уваги, оскільки суд не посилався на вказаний документ, як на доказ підтвердження винуватості ОСОБА_1 .

Дослідивши висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 279-2025 відносно ОСОБА_1 , на який останній посилається, як на основний доказ відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд зазначає.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вимогами статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 370170 (а.с.1) та переглянутого відеозапису (а.с.3) вбачається, що в ході спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, в останніх виникла підозра щодо його перебування в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було 23.06.2025 о 08 год. 50 хв. запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується даними відеозапису, наявними в матеріалах справи. На вказані обставини посилається і сам ОСОБА_1 у наданих поясненнях.

Суд зазначає, що дані, які б вказували на наявність порушень працівниками патрульної поліції при направленні ОСОБА_1 для проведення медогляду на стан сп`яніння у матеріалах справи відсутні.

При цьому ОСОБА_1 повідомлено законну зупинку транспортного засобу, роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та ст. 63 Конституції України.

Посилання ОСОБА_1 на те, що поліцейський не пропонував вийти йому з т/з у вказаний час є безпідставними, оскільки даний факт безпосередньо не вплинув на виявлення поліцейським візуально ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , які були виявлені останнім коли водій безпосередньо перебував на місці водія автомобіля. Водночас зазначені в протоколі ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 - порушення мови та тремтіння пальців рук були виявлені працівником поліції за обставин, коли ОСОБА_3 знаходився на місці водія т/з, що власне і стало підставою для пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядк.

ОСОБА_1 зазначив, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 23 червня 2026 року о 09 год. 06 хв він за власною ініціативою 24.06.2025 приблизно о 09 год. 30 хв. він приїхав до Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, де написав відповідну заяву про наркологічне дослідження, після чого судовий експерт відібрав у ОСОБА_1 біоматеріал на проведення відповідної експертизи.

Отже, вищевказаний висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 279-2025 відносно ОСОБА_1 суд як належний доказ взяти до уваги не може, адже він отриманий з порушенням порядку проведення обстеження на стан сп`яніння.

Статтею 266 КУпаП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Також процедура огляду на стан наркотичного сп`яніння регулюється постановою Кабміну Порядок від 17.12.2008 № 1103 та проводиться у спеціальному закладі охорони здоров`я. Поліцейський доставляє особу до медичного закладу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Окрім того, відповідно до пункту 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Крім того, пунктом 1 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

З вищевказаного вбачається, що нормами чинного законодавства встановлені часові межі та певний порядок доставлення водіїв транспортних засобів поліцейськими до медичного закладу, якому надається право на проведення огляду на стан сп`яніння.

Висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 279-2025 відносно ОСОБА_1 не відповідає вищевказаним нормам, а тому не може братись судом до уваги.

Таким чином, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 .

Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 , що працівники поліції шукали привід, щоб доставити ОСОБА_1 до органу ТЦК, оскільки дане твердження по своїй суті є лише її припущенням. При цьому суд враховує, що дана особа є колегою останнього, перебуває з ним у дружніх стосунках.

Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю належних та достатніх доказів, досліджених під час судового розгляду та оцінених судом доказів, а саме: змістом протоколів про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, що міститься на технічному носії.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 та ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.

Позбавленню права керувати транспортними засобами підлягають виключно водії, які були таким правом наділені. Інші особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за вказаною статтею лише шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Пункт 1.10 ПДР України містить визначення водія, відповідно до якого водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки інспектора САП УПП в Харківській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .

На підставі вищевикладеного, суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

В даному випадку суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять)грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - відмовити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до положень статті 307 – 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено та проголошено 26 травня 2026 року о 16 год. 40 хв.

Суддя В.М. Яковлева