Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №210/555/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/555/26

Провадження № 3/210/310/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 травня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є., розглянувши в судовому засіданні матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не відоме, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді 03 лютого 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковані за частиною 1 ст.130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573860 від 23 січня 2026 року, 23.01.2026 року о 16.07 год. в м. Кривий Ріг, пр. Миру 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 528XI днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом поряку, а саме у медичному закладі КЗ (КПНД) ДОР відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор 475354, 475824, Aspring expert 9. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

До початку судового засідання від захисника ОСОБА_1 – адвоката Зайцева О.В. 17.04.2026 року до суду надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтував наступним.

Захисник зазначає, що жодний долучений поліцейськими «доказ» не містить посилань на конкретний пункт та частину будь якої статті Закону «Про національну поліцію» на підставі якої, як стверджує інспектор ОСОБА_2 , 23.01.2026 року приблизно о 16:07 години здійснено зупинку автомобіля «BMW 528X1», д.н.з. НОМЕР_1 , а отже через відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу інспектори поліції були позбавлені можливості зобов`язувати ОСОБА_1 вчиняти певні дії, у тому числі і проходити медичний огляду на встановлення стану сп`яніння

Також захисник звертає зазначає, що співробітники органу Національної поліції почали вбачати у ОСОБА_1 перелічені вище ознаки наркотичного сп`яніння не одразу, а лише після того, як останній відмовився покидати салон керованого автомобіля в момент отримання інформації, що він перебуває у розшуку за повідомленням органу РТЦК та СП, а висловлена ОСОБА_1 вимога проїхати до спеціалізованого медичного закладу з метою проходження відповідного огляду на встановлення стану сп`яніння направлена виключно на те, щоб останній вийшов з автомобіля, в якому знаходився, для здійснення його подальшої затримки та транспортування до РТЦК та СП, а ніяк не для перевірки його стану.

Захисник зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, направлення, рапорт та оптичний диск з відеозаписом є неналежними та недопустимими доказами провини ОСОБА_1 оскільки при відсутності у особи ознак, зокрема, наркотичного сп`яніння, інспектори були позбавлені можливості висловлювати будь-які вимоги та зобов`язувати останнього вчиняти будь-які дії, у тому числі і проходити огляд на визначення стану сп`яніння.

Захисник зазначає, що згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №104, складеного 23.01.2026 року о 19.00 год. лікарем ОСОБА_3 , ОСОБА_1 був тверезий.

Крім того, звертає увагу суду, що оскаржуваний протокол було складено 23.01.2026 року о 18:14 годин, а вже о 19.00 год. того ж дня, був оглянутий лікарем у спеціалізованому медичному закладі.

Враховуючи викладене, просив суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Зайцев О.В. підтримав подане клопотання, та зазначив, що ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння, що підтверджується висновком №104, складеного 23.01.2026 року о 19.00 год. лікарем ОСОБА_3 , не отримував від поліцейських направлення для проходження огляду на стан сп?яніння, оскільки поліцейський повідомив, що ним розпочато процедуру складення протоколу, тому ОСОБА_1 після отримання протоколу має право самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши в судовому засіданні надані до справи докази, клопотання про закриття провадження у справі, вислухавши пояснення захисника, приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв`язку із цим при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він охоплює: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону. За відсутності хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядок)

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, за змістом ст. 266 КУпАП, щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом – Інструкція) визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Перелік таких ознак є вичерпним.

Отже, згідно закону, для притягнення водія до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені п.4 у взаємозв`язку із п.3 розділу 1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду, зафіксований у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).

Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.

З відеозапису clip-0 вбачається, що ОСОБА_1 о 16.07 год. 23.01.2026 року був зупинений працівниками поліції, після встановлення особи водія поліцейськими розпочато перевірку ОСОБА_1 та його транспортного засобу, а також військово-облікових документів ОСОБА_1 в електронних базах Національної поліції для встановлення чи перебуває водій у розшуку та чи оновив данні в мобільному застосунку.

Надалі, як вбачається з відеозапису «clip - 1» поліцейський зазначив, що йому необхідно оглянути салон та багажне відділення автомобіля, у відповідь ОСОБА_1 повідомив, що надасть оглянути автомобіль після приїзду адвоката. Одразу після чого не встановивши ознаки наркотичного сп`яніння, поліцейський запитує у ОСОБА_1 «Чи не вживає віннаркотичні, психотропні речовини? Згодні будете проїхати до медичного закладу? Зараз направлення випишу, поїдемо.». Водій повідомив поліцейського, що не перебуває у стані сп`яніння. З відеозаписів «clip -3», «clip- 4» вбачається, що водій вийшовши з салону автомобіля надав працівникам поліції доступ з метою огляду автомобіля, співробітники провели огляд автомобіля, багажного відділення та особистих речей ОСОБА_1 , однак протокол огляду не складався. Будь-яких заборонених речей, предметів працівниками поліції не виявлено.

Слід зауважити, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено 23.01.2026 о 16:07 годині, тоді як вимога щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння оголошена лише о 16.25 годині, без встановлення та оголошення водію ознак наркотичного сп`яніння, а саме після того, як водій відмовився виходити з автомобіля та зазначив, що для отримання правової допомоги чекає на приїзд адвоката.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано ознаки сп`яніння – звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя.

Спілкування із поліцейськими, яке зафіксовано на відеозапису тривало значний час. З дослідженого відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є виваженою, цілком адекватна обстановці, яка склалася, на запитання поліцейських відповідав чітко, надавав певні пояснення, мова носила послідовний логічний характер, відповідала обстановці і подіям, що відбувались на місці зупинки його автомобіля, координація рухів не порушена, на обличчі блідість відсутня, має природній колір покрову обличчя. Відеозаписом не зафіксовано будь-яких заходів, які би вживались поліцейськими для встановлення реакції очей водія на світло. Отже, відеозапис не містить достовірних відомостей щодо наявності будь-яких ознак, які б свідчили про вживання ОСОБА_1 наркотичних речовин. Також ознаки сп`яніння письмовими поясненнями свідків не підтверджуються, що свідчить про відсутність достовірних доказів наявності ознак сп`яніння.

Крім того, суд звертає увагу, з дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейським не проводився огляд ОСОБА_1 , ознаки наркотичного сп`яніння жодним чином не встановлювались.

Крім того, суд бере до уваги, що 23.01.2026 року о 19.00 год., тобто через 25 хвилин після того, як закінчується відеозапис з бодікамер поліцейських, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» та згідно висновку №104 від 23.01.2026 року, у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, що підтверджує доводи захисника щодо відсутності ознак сп`яніння та безпідставності вимоги поліцейськими пройти медичний огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

З урахуванням відсутності доказів щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, згідно Інструкції 09.11.2015 № 1452/735, підстав для пропонування працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння водію не було.

Згідно п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Згідно п. 2 розділу VII Інструкції, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Однак, дослідивши диск з відеозаписами долучений до матеріалів справи, суд звертає увагу, що долучений відеозапис фрагментарний, епізодичний, не є безперервним, що суперечить п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що даний доказ не відповідає вимогам достовірності.

Крім того, суд бере до уваги доводи захисника щодо невручення ОСОБА_1 направлення для проходження огляду на стан сп?яніння, оскільки у направленні для проходження огляду на стан сп?яніння, яке долучено до протоколу відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання направлення на огляд. Досліджений відеозапис також не містить інформації про вручення ОСОБА_1 направлення для проходження огляду на стан сп?яніння, що свідчить про те, що у встановленому законом порядку водія не направлено на проходження огляду на стан сп?яніння, таким чином поліцейськими було порушено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу, що в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що поліцейський «доставив особу на огляд у заклад охорони здоров`я», що не відповідає дійсності, та суперечить іншим матеріалам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1

Таким чином, склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є недоведеним поза розумним сумнівом

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено рапорт поліцейського, який не може вважатися об`єктивним доказом у справі, оскільки поліцейський є представником суб`єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, тому, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

Суд приходить до висновку, що надані матеріали адміністративної справи є суперечливими, не відповідають критеріям достовірності та належності, а саме працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння жодним чином не встановлювались, з дослідженого відеозапису вбачається відсутність ознак наркотичного сп`яніння у водія, що підтверджується висновком №104 від 23.01.2026 року згідно якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, направлення для проходження огляду на стан сп?яніння водію не вручено, таким чином винуватість ОСОБА_1 недоведена «поза розумним сумнівом».

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Враховуючи вищевикладене, склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є недоведеним поза розумним сумнівом.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Приймаючи дане рішення, суддя керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: Р. Є. Скотар