Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №522/26248/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/26248/25

Провадження №3/522/658/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С. розглянувши матеріали, направлені з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2025 року о 19 годині 35 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Майстрова №33, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився. Подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор №474526.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512186 від 13.11.2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП.

Судовий розгляд справи з додержанням вимог статті 268 КУпАП був призначений на 19.01.2026 року о 10.15 год., ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, 15.01.2025 року надав до суду заяву про відкладення судового засідання, так як останній хворіє та знаходиться на лікарняному.

Розгляд справи суддею був відкладений на 09.02.2025 року о 10.10 год.

06.02.2026 року належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про відкладення судового засідання, зазначивши, що останній є особою з інвалідністю другої групи, з 09.02.2026 року буде знаходитися на лікарняному (стаціонарне лікування у лікарні).

Також, ОСОБА_1 надав до суду копію медичного висновку з періодом його тимчасової непрацездатності з 15.01.2026 по 19.01.2026.

Розгляд справи суддею був відкладений на 03.03.2026 року о 10.15 год.

02.03.2026 року належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про відкладення судового засідання, зазначивши, що останній є особою з інвалідністю другої групи, з 02.03.2026 року хворіє та знаходитися на лікарняному.

Також, ОСОБА_1 надав до суду копію висновку із медичної карти стаціонарного хворого (госпіталізація з 09.02.2026 по 20.02.2026).

Розгляд справи суддею був відкладений на 20.03.2026 року о 10.40 год.

19.03.2026 року належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про відкладення судового засідання, зазначивши, що останній є особою з інвалідністю другої групи, з 02.03.2026 року хворіє та знаходитися на лікарняному.

Також, ОСОБА_1 надав до суду копію медичного висновку з періодом його тимчасової непрацездатності з 02.03.2026 по 06.03.2026.

Розгляд справи суддею був відкладений на 22.04.2026 року о 10.20 год.

21.04.2026 року належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про відкладення судового засідання, зазначивши, що останній є особою з інвалідністю другої групи, з 21.04.2026 року хворіє та знаходитися на лікарняному.

Також, ОСОБА_1 надав до суду копію медичного висновку з періодом його тимчасової непрацездатності з 19.03.2026 по 23.03.2026.

Розгляд справи суддею був відкладений на 26.05.2026 року о 10.25 год.

25.05.2026 року належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про відкладення судового засідання, не розглядання справи за його відсутності, зазначивши, що останній є особою з інвалідністю другої групи, з 25.05.2026 року хворіє, приймає ліки (гіпертонічна хвороба ІІ ст. ІІІ ст. артеріальний тиск 200/100) та знаходитися на лікарняному.

Також, ОСОБА_1 надав до суду копію медичного висновку з періодом його тимчасової непрацездатності з 21.04.2026 по 24.04.2026.

Суддя звертає увагу, що статтею 38 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, згідно із цією статтею, справа відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, розглядається протягом одного року з дня його вчинення.

Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

З огляду на рух справи про адміністративне правопорушення та постійні відкладення зазначеної справи з боку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що дії такої особи мають ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема правом на відкладення розгляду справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, суддею створено умови з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 особисто надати пояснення у судовому засіданні під час розгляду справи, однак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судові засідання не з`являлася, тим самим нівелював можливість надати пояснення особисто, при цьому, будучі на лікарняному, особисто напередодні судових засідань надавав заяви про відкладення щодо розгляду справи.

З огляду на викладене, суддя вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності адвоката та при цьому судові засідання призначалися судом 5 (п`ять) разів.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті.

Суддя звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся в судові засідання суду, намагаючись затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для нього судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.

За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного здійснення процесуальних прав, не пов`язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.

Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.

Суддя вважає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом розгляду справи в суді дозволили суду прийти до висновку про наявність правових підстав щодо розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відтак, розгляд справи здійснений суддею на підставі наявних у матеріалах доказів.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно,коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності,передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи,вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, атак само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суддя критично оцінює посилання ОСОБА_1 на перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні як на єдину підставу для відкладення розгляду справи, оскільки вбачає у таких діях ознаки зловживання процесуальними правами.

Систематичність подання аналогічних клопотань, які подаються безпосередньо перед початком кожного судового засідання свідчить про умисне затягування судового розгляду, такі дії спрямовані на перешкоджання здійсненню правосуддя та порушують вимоги КУпАП щодо обов`язку здійснення судочинства у розумні строки.

Крім того, ОСОБА_1 , посилаючись на стан здоров`я як на перешкоду для явки до суду, водночас знехтував можливістю скористатися своїм правом на участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, що вказує на відсутність реального бажання брати участь у розгляді справи та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Суддею належним чином надано правову оцінку наявним в матеріалах адміністративної справи доказам, як і факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу додатків у суду не має.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512186 від 13.11.2025 року, відеозаписом правопорушення та іншими матеріалами справи.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави в сумі 605 гривні 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Л.С. Єршова