Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №381/299/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №381/299/24

Суддя: Оніщук Максим Іванович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 381/299/24 Апеляційне провадження № 33/824/2615/2026Головуючий у суді першої інстанції - Чернишов Є.Ю. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 121 та частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2024 об`єднано в одне провадження справи № 381/299/24, 381/301/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Об`єднаній справі присвоєно номер 381/299/24.

Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, 16.04.2026 ОСОБА_1 , оскаржив її в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до суду першої інстанції через систему «Електронний суд».

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено судом першої інстанції про день та час розгляду справи.

Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність правопорушення.

24.04.2026 матеріали справи, разом із апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 24.04.2026 визначено склад суду: головуючий суддя - Оніщук М.І.

Постановою Київського апеляційного суду від 28.04.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2024.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Притула Є.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши позиції учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Як встановив суд першої інстанції, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 287387, ОСОБА_1 , 10.01.2024 о 20 год. 10 хв. в м. Фастів по вул. Я. Мудрого, керував транспортним засобом «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_2 , в якого був відсутній задній бампер, чим порушив п. 31.4.7.е ПДР України.

Правопорушення було вчинено ОСОБА_1 повторно, у зв`язку із чим його дії було кваліфіковано за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 198888, ОСОБА_1 10.01.2024 о 20 год. 10 хв. в м. Фастів по вул. Я. Мудрого, керував транспортним засобом «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1. ПДР України.

Правопорушення було вчинено ОСОБА_1 повторно, у зв`язку із чим його дії було кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 5 ст. 126 КУпАП, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується:

- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД № 287387 від 10.01.2024 та серії ААД № 198888 від 10.01.2024;

- письмовими поясненнями;

- довідкою, складеною страшим інспектором САП капітаном поліції Бобренко І. про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 08.06.2023 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходить наступного.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 31.4.7.е ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики.

Згідно ч. 4 ст. 121 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Відповідно до частини першої - третьої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП було вчинено 10.01.2024, тобто протягом року, з дня вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, яке було вчинено 22.11.2023.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2023, яка 29.12.2023 набрала законної сили та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього захід впливу у вигляді попередження (а.с. 19-20).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП

Доводи захисту про те, що в матеріалах справи відсутні докази несправності авто апеляційний суд до уваги не бере, з огляду на те, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, а відтак і погодився з твердженнями поліції про те, що його автомобіль не був обладнаний заднім бампером. Доказів на обґрунтування своїх заперечень у цій частині ОСОБА_1 до апеляційного суду надано не було.

Також, згідно п. 2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних, а також кваліфікуючих ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Як убачається, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Таким чином, для встановлення наявності вини у діях ОСОБА_1 обов`язковим є встановлення кваліфікуючої ознаки адміністративного правопорушення, якою, у даній справі, є повторність.

Згідно пункту 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395: «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП)».

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначив суд першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності є такими, що підтверджують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а також свідчать про наявність вини ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, пунктом 4-5 розділу VII згаданої вище Інструкції зазначено, що поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте у справі рішення.

Так, в матеріалах справи міститься довідка інспектора САП капітана поліції Бобренко Ірини від 15.01.2024, в якій Фастівським районним управлінням поліції Головного управління національної поліції в Київській області повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності 08.06.2023 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 3).

Водночас, стороною захисту не було надано до суду доказів того, що прийняте рішення за ч. 2 ст. 126 КУпАП було оскаржене у судовому порядку, що виключало б повторність вчиненого адміністративного правопорушення.

Таким чином, зазначені докази та обставини у своїй сукупності надають змогу встановити усі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення даної справи. Такі докази сумніву у суду не викликають, є належними, достатніми та допустимим, а їх сукупність у повній мірі підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Доводи сторони захисту про те, що до ОСОБА_1 було застосовано захід впливу у вигляді попередження, а не було накладено адміністративне стягнення, що на переконання сторони захисту, не може утворювати повторність та виключає наявність складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що повторність як кваліфікуюча ознака адміністративного правопорушення, визначається кількістю адміністративних правопорушень, вчинених протягом року, а не сукупністю накладених адміністративних стягнень чи застосованих заходів впливу.

Не заслуговують на увагу апеляційного суду також і твердження про те, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи, зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться рекомендовані поштові повідомлення про надсилання ОСОБА_1 повісток про виклик до суду, які поверталися до суду першої інстанції за закінченням встановленого терміну зберігання.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, повністю відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП.

Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 121 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.

Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Максим Оніщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua