Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №750/12980/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/12980/25

Провадження №3/750/41/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

захисника - Хайтова П.В.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

05.09.2025 о 21:44 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. 1-ї танкової бригади, 11, керував транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота; від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу драгер ARND 0026 на місці зупинки та у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився та вказав, що того дня віддав авто на СТО, поїхав, потім ввечері йому подзвонили і сказали, щоб забирав авто. Коли приїхав, йому працівники СТО сказали, щоб він сів і проїхав, аби перевірити. Він зробив коло і повертався назад, коли його зупинили працівники поліції. Сказали, що він п`яний. Він дихнув і йому відповіли, що щось незрозуміле. У нього астма і він постійно користується інгалятором, про що сказав поліцейським. Ознак сп`яніння у нього не було, він почав хвилюватися, хотів зателефонувати лікарю. Поліцейські сказали, що він відмовляється, якщо не їде. Він після складання протоколу сам поїхав до лікарні, там йому сказали, що без направлення не можна.

В подальшому, в судові засідання, призначені на 11.05.2026 року о 09:30 год. та 27.05.2026 о 10:15 год. ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до розписки та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надійшло.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.

За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, останній був присутній в судовому засіданні, надавав пояснення та заперечення, захисника для представлення власних інтересів в суді залучив, і такий був ознайомлений з матеріалами справи.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проти чого заперечень від захисника – адвоката Хайтова П.В. не надходило.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком. 05.09.2025 відвезли авто на СТО, прийшли забирати, чоловік проїхав круг, ще потрібно було щось доробити. Ввечері знову прийшли. Чоловік протестував, сів кружок проїхати, його зупинила поліція, сказали, що від нього запах алкоголю. Але чоловік не вживав. У нього астма неконтрольована, він задихається, приступ може статись будь коли, в будь-який момент, тому він постійно використовує інгалятор. Можливо від нього тому і був запах, він це пояснив поліцейським, показав інгалятор. Чоловік не може зробити повний видих, тому продути Дрегар не зміг би. Поліцейські пропонували до лікаря, і вони були не проти, але там також Драгер. Вони запропонували у спеціальну лабораторію проїхати, оскільки наближалась комендантська година, але поліцейські не відреагували. Потім чоловік сам звернувся до ЧОПНЛ, але його не прийняли. Фізично чоловік не міг повноцінно зробити видих. 3.09, 04.09 та 05.09 він не вживав, не можна йому, бо починає задихатись. До спеціальної лабораторії в приватну не звернулись, бо вже на годиннику було 22 години і була повітряна тривога.

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що 05.09.2025 йому зателефонував ОСОБА_1 , приблизно о 23 год., повідомив, що його зупинили поліцейські, попросив відвести його до лікаря на Щорса. Він забрав його з дому, привіз, але він швидко вийшов і сказав, що йому відмовили, бо не було направлення. Ще він знає, що у нього астма, то можливо і через це також відмовили. Не було помічено, що ОСОБА_1 вживає, він його підлеглий.

Захисник Хайтов П.В. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення, оскільки ознак сп`яніння у того не було, він має захворювання – астму, постійно користується інгалятором, а тому не вживає алкоголь взагалі. Через захворювання ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці, оскільки не спроможний продути прилад, а у лікарні ЧОПНЛ відсутні можливості взяти кров у «астматика», це можливо лише в спеціальній лабораторії. Після цього ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікарні, однак йому було відмовлено у проведенні огляду як тільки лікар дізнався, що у останнього астма. На відеозаписі ознаки сп`яніння відсутні, свідок ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_1 є його підлеглим і того не помічали в стані сп`яніння, ОСОБА_1 не зміг пройти огляд на місці з об`єктивних причин – наявність захворювання, самостійно звернувся до лікарні, однак йому було відмовлено.

В судове засідання 27.05.2026 захисник не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання без його участі, просив закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності.

Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов`язки та права водіїв механічних транспортних засобів.

Так, відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, вина того у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а також дослідженими матеріалами справи – протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444841 від 05.09.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, огляд не проводився, ОСОБА_4 від підпису відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.09.2025, відповідно до якого 05.09.2025 о 21:53 год. ОСОБА_1 направляється на огляд, у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, особу на огляд у заклад охорони здоров`я доставив інспектор взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенант поліції Ярощук Я.О., а нижче зазначено «До лікаря нарколога їхати відмовляюся ОСОБА_1 (підпис)»; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5655853 від 05.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП; розпискою ОСОБА_5 від 05.09.2025; рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП капрала поліції Христини Гавриляк від 05.09.2025; відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №444841 від 05.09.2025, а також отриманою на запит суду інформацією з КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР №187 від 21.04.2026, відповідно до якої – згідно медичної документації, даних про звернення до кабінету з проведення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння Чернігівського амбулаторного психіатричного відділення лікування залежностей за 05.09.2025 рік громадянина ОСОБА_1 немає; згідно діючого законодавства не передбачено перелік протипоказань для дослідження на законодавчо регульованому засобі вимірювальної техніки Drager Alcotest.

Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.

Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки зазначене ними, об`єктивно нічим не підтверджується. Пояснення свідка ОСОБА_2 суд до уваги не приймає, оскільки остання по-перше, є дружиною ОСОБА_1 , а тому є зацікавленою в результатах розгляду справи, по-друге, з відеозапису слідує, що така на час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції перебував у автомобілі сам, під час спілкування з працівниками поліції він зателефонував дружині і така прийшла на місце події вже після відмови ОСОБА_1 пройти освідування як на місці зупинки так і у медичному закладі, тому вказані пояснення ОСОБА_2 , надані нею в судовому засіданні, жодним чином не спростовують факту порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, як то відмову водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пояснення свідка ОСОБА_3 також не беруться судом до уваги, оскільки такого не було на місці події, а факт надання ним допомоги ОСОБА_1 в поїздці до лікарні, при тому, що такий не чув дійсної підстави відмови ОСОБА_1 працівниками лікарні у проведенні огляду, також жодним чином не спростовують факту порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, як то відмову водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, такі покази ОСОБА_3 , який є начальником ОСОБА_1 суд розцінює як надані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєне.

Суд за вказаних обставин розцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків, як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

Тобто, об`єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду надані не були.

Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу, ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, його було зупинено працівниками поліції за порушення ПДР. Після перевірки документів, працівник поліції повідомив про наявність запаху алкоголю від водія, запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Коли прилад був доставлений на місце зупинки іншим екіпажем, ОСОБА_1 було названо також виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, які було виявлено, окрім запаху алкоголю з порожнини рота, як то виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, вказавши, що у нього наявне захворювання – бронхіальна астма, він користується інгалятором, який може показати наявність алкоголю. Після цього поліцейським було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, проте ОСОБА_1 ствердно відповів про те, що він відмовляється. Після цього останньому було роз`яснено наслідки відмови, права та складено відповідні адміністративні матеріали, з якими ОСОБА_1 було ознайомлено.

Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що ОСОБА_1 має захворювання – бронхіальну астму, в зв`язку з чим не може проходити освідування на приладі Драгер, і освідування такої особи лікарем має проводитись тільки в спеціалізованій лабораторії суд відхиляє, як необґрунтовані, виходячи з наступного.

На відеозаписі, долученому до протоколу, зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з посиланням на те, що він використовує інгалятор, а тому на його думку результат тесту може бути позитивним. Такі побоювання ОСОБА_1 вочевидь обґрунтовані інструкцією до препарату, яку долучила сторона захисту, хоча і без зазначення діючих речовин, однак інструкція до нього є у вільному доступі, текст якої є загальнодоступним та розміщеним у відкритих джерелах фахової медичної інформації, і з такої слідує, що інгалятор «Беродуал Н аерозоль» містить у своєму складі допоміжні речовини: норфлуран (пропелент), кислота лимонна безводна, етанол безводний, вода очищена; допоміжна речовина із відомим ефектом: цей лікарський засіб містить 14 мг алкоголю (етанолу) на інгаляцію. І саме через це ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки. Про те, що він не може здійснити видих саме через захворювання ОСОБА_1 працівникам поліції не зазначалось.

До того ж, на відеозаписі, долученому до протоколу, зафіксовано, як ОСОБА_1 о 22:07 курить предмет, схожий на електронну сигарету та вільно видихаєте густий пар з порожнини рота, аналогічну ситуацію зафіксовано на відеозаписі і о 22:14 год., що може свідчити про відсутність фізіологічних перешкод для дихання у ОСОБА_1 . Також, згідно інформації, наданої КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР на запит суду - діючим законодавством не передбачено перелік протипоказань для дослідження на законодавчо регульованому засобі вимірювальної техніки Drager Alcotest, а тому суд розцінює відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, так і в медичному закладі, як свідоме ухилення від такого огляду.

Стосовно доводів ОСОБА_1 та його захисника, що у водія не було ознак алкогольного сп`яніння, такі також судом визнаються неспроможними, оскільки вирішення наявності чи відсутності у водія ознак алкогольного сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп`яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, від чого ОСОБА_1 свідомо відмовився, хоча згідно п. 2.5 ПДР України зобов`язаний був на вимогу поліцейського, в якого виникли припущення щодо перебування водія в стані сп`яніння, пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення його дійсного стану.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Оцінюючи наявні в справі письмові докази, відеозапис долучений до протоколу, наряду з поясненнями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд віддає перевагу саме сукупності письмових доказів та відеозапису, оскільки вони повністю узгоджуються між собою.

Суд розцінює доводи ОСОБА_1 про його невинуватість, як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.

Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймається до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, в зв`язку з чим є підстави для накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь