Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №278/1206/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/1206/25

Номер провадження №23-з/4805/44/26

Категорія ст.ст.75, 80 КПК України Доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Житомирського апеляційного суду ОСОБА_5 у справі №278/1206/25 відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із вказаною постановою захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційного суду 20 травня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , заявила відвід судді Житомирського апеляційного суду ОСОБА_5 та в подальшому на електронну адресу суду надіслала відповідну заяву. На обґрунтування заявленого відводу судді захисник у заяві зазначила, що під час розгляду справи суддя систематично та невмотивовано відхилив ключові клопотання захисту, проігнорував офіційні відповіді експертної установи та свідомо залишив поза увагою факт перебування особи в зоні бойових дій, що у сукупності свідчить про упереджене ставлення головуючого судді ОСОБА_5 та порушення засад рівності й змагальності сторін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу заяву захисника - адвоката ОСОБА_3 про відвід передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_3 доводи, викладені у заяві про відвід судді ОСОБА_5 підтримала, заяву просила задовольнити, справу передати на розгляд іншого судді апеляційного суду.

Заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи заяви про відвід, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

Нормами Кодексу України про адміністративне правопорушення не врегульовано питання щодо вирішення заяви про відвід чи самовідвід під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також на стадії її апеляційного перегляду.

У зв`язку з цим, враховуючи передбачені статтею 129 Конституції України засади судочинства та визначені ст.245 КУпАП завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, а також беручи до уваги передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий суд, вирішуючи питання про заявлений захисником - адвокатом ОСОБА_3 відвід, суд застосовує до цих неврегульованих КУпАП відносин аналогію закону - положення ст.ст. 75, 80, 81 Кримінального процесуального кодексу України, який регулює подібні суспільні відносини.

Положеннями статті 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Згідно ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Суть доводів заявленого захисником-адвокатом ОСОБА_3 відводу судді зводяться до того, що наявні інші обставини, які викликають сумнів в упередженості судді (тобто фактично заява про відвід подана з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України).

В якості обставин, які на переконання захисника-адвоката ОСОБА_3 свідчать про упередженість судді, є те, що суддя ОСОБА_5 відмовив у задоволенні поданого захистом 30.03.2026 року клопотання про призначення судової відеотехнічної експертизи, а також відмовив 20.05.2026 року у задоволенні повторно поданого аналогічного клопотання, заявленого, за доводами адвоката, з інших підстав.

Додатково захисник в якості обставин, які на його переконання вказують на упередженість судді, посилається на ігнорування судом клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з відрядженням ОСОБА_4 в зону бойових дій та необхідністю надати ним безпосередньо свої пояснення в суді.

Ці обставини в сукупності (відмова суддею в задоволенні цих трьох клопотань) свідчить, на переконання захисника, про упередженість судді ОСОБА_5 , у зв`язку з чим і було заявлено відвід судді.

Однак суд, який розглядає заяву захисника – адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 , вважає цю заяву необгрунтованою та такою, яка не може бути задоволена з наступних підстав

Так, щодо клопотання захисника від 30.03.2026 року, то суд зазначає, що захисник сама вказала у своїй заяві про відвід, що суд відмовив у його задоволенні із посиланням на те, що для встановлення визначених у клопотанні питань не потрібні спеціальні знання.

Із дослідженого судом звукозапису вищевказаного судового засідання від 30.03.2026 року встановлено, що суддя ОСОБА_5 відмовляючи у задоволенні клопотання захисника зазначив, що в порядку підготовки до розгляду справи ознайомився як з доводами апеляційної скарги так із змістом електронних носіїв, при цьому зміст відеозапису, а також його вимоги щодо допустимості можуть бути оцінені як доказ на рівні з іншими доказами. Крім того суддя обгрунтував, що обов`язок призначати експертизу на стадії розгляду справи апеляційною інстанцією не передбачено та це є правом суду. Також суддя звернув увагу, що аналогічне клопотання було предметом розгляду в місцевому суді.

Отже, суд під час розгляду цієї заяви про відвід судді ОСОБА_5 констатує, що відмова судді ОСОБА_5 у задоволенні клопотання захисника від 30.03.2026 була мотивованою, а із змісту цих мотивів для незалежного стороннього спостерігача об`єктивно зрозуміло чому суд прийшов саме до такого висновку.

Так само мотивовано суддя відмовив у задоволенні повторно поданого клопотання від 20.05.2026 оскільки, як слідує із технічного запису судового засідання, вирішуючи клопотання суддя ОСОБА_5 повідомив, що вказане клопотання вирішено на попередньому судовому засіданні 30.03.2026р., а також докладно мотивував своє рішення, зазначивши, що зміст відеозапису з яким суд знайомий, надає суду можливість повністю оцінити його як один із доказів, передбачених статтею 251 КУпАП на рівні з іншими. При цьому суддя звернув увагу на те, що доводи, які покладені в обґрунтування клопотання захисника, на думку суду не є підставами, які зобов`язують суд призначити експертизу, оскільки повнота відеозапису, його зміст та фрагменти, які не потрапили на відеозапис, будуть оцінені судом в межах розгляду апеляційної скарги.

За таких обставин суд зазначає, та що об`єктивно встановлено і це підтверджено вищенаведеним, що відмовляючи у повторно заявленому захисником клопотанні від 20.05.2026, яке за доводами захисту, подане з інших підстав, суд належним чином мотивував своє рішення, а із змісту цих мотивів для незалежного стороннього спостерігача об`єктивно зрозуміло чому суд прийшов саме до такого висновку.

Аналогічним чином суддя ОСОБА_5 із посиланням на строки розгляду даної справи, а також те, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, а ОСОБА_4 мав можливість надати письмові пояснення особисто або через свого захисника, мотивував своє рішення про можливість розглядати дану справу за відсутності ОСОБА_4 .

Суд зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді та їх мотивуванням не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини у п.56 рішення у справі «Михайлова проти України» (заява № 10644/08) зазначив, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та (іі) об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим. Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв`язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.

Зваживши на все вищенаведене, врахувавши наведену правову позицію Європейського суду з прав людини щодо правил (шляхів) встановлення наявності або відсутності упередженості та необ`єктивності судді під час розгляду справи, оцінивши конкретні доводи заяви захисника – адвоката ОСОБА_3 від 20.05.2026 р. про відвід судді, врахувавши наявне обгрунтування, яке зазначено суддею за наслідком вирішення всіх клопотань захисника, зваживши на надані суду захисником 27.05.2026 пояснення під час розгляду заяви про відвід, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого відводу, оскільки він зводиться до незгоди із прийнятими суддею рішеннями та його мотивами, що не є підставою для задоволення заяви про відвід та не свідчить про упередженість судді.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді ОСОБА_5 , не доводять існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Тому, у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.75,80 КПК України, ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Житомирського апеляційного суду ОСОБА_5 у справі про адміністративне правопорушення № 278/1206/25 відносно ОСОБА_4 .

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1