Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №274/1797/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/1797/26 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.

Номер провадження №33/4805/991/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року місто Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Турак О.В., за участі секретаря судового засідання Мурашевського Є.В, захисника Ванжули Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 08 березня 2026 року о 13:48 в місті Бердичеві на перехресті вулиць Б. Хмельницького - Шевченка ОСОБА_1 керував транспортним засобом CITROEN C4 PICASSO, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння, що підтверджується висновком лікаря КНП «Бердичівська міська лікарня» №10 від 08 березня 2026 року, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвокат Халупко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказував, що суд першої інстанції формально оцінив докази у справі та зробив свої висновки щодо винності ОСОБА_1 на припущеннях.

Зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази щодо факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . При цьому, відеофіксація подій камерою відеоспостереження, пояснення ОСОБА_2 та розмова самого ОСОБА_1 з поліцейськими не доводять поза розумнім сумнівом факту керування.

Крім того, звертав увагу на незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Тому всі наступні дії поліцейських, в тому числі складання протоколу в справі про адміністративне правопорушення, вважав незаконними.

Вказував на розбіжності в часі в роздруківці тесту приладу «Драгер», де зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння о 14:47 та 15:03 годині 08 березня 2026 року, та висновку КНП «Бердичівська міська лікарня» із зазначенням часу - 14:34 години. Крім того, в оскаржуваній постанові датою роздруківок тесту на алкоголь з приладу «Алкотест Драгер 6820» зазначено 08 березня 3036 року.

Крім того, наголошував на тому, що поліцейські належним чином не роз`яснили ОСОБА_1 права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що є порушеннями права на захист.

Також наголошував, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , проте в даному випадку не дотриманий спеціальний порядок огляду військовослужбовця в порядку статті 266-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходжу до такого висновку.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено у статті 251 КУпАП.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №760936 від 08 березня 2026 року видно, 08 березня 2026 року о 13:48 в місті Бердичеві на перехресті вулиць Б. Хмельницького - Шевченка ОСОБА_1 керував транспортним засобом CITROEN C4 PICASSO, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння, що підтверджується висновком лікаря КНП «Бердичівська міська лікарня» №10 від 08 березня 2026 року, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.2).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №760936 від 08 березня 2026 року відповідає вимогам статті 256 КУпАП, підписаний ОСОБА_1 особисто, без жодних письмових пояснень/заперечень.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною першою статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9 а Правил дорожнього руху підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №760936 від 08 березня 2026 року (а.с.2); роздруківками тесту на алкоголь з приладу «Алкотест Драгер 6820», згідно з якими о 14:47 та 15:03 годин 08 березня 2026 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з результатом - 2, 41 проміле (а.с.3-4); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 08 березня 2026 року, відповідно до якого о 14:35 годині 08 березня 2026 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 березня 2026 року (а.с.6); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про ознайомлення водія з вимогами частиною 1 статті 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом від 08 березня 2026 року (а.с.7-8); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08 березня 2026 року (а.с.10); відеозаписами з камери спостереження та нагрудної камери поліцейського за №857570 (а.с.12).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З наявного у матеріалах справи відеозапису з камери спостереження видно рух транспортного засобу CITROEN C4 PICASSO 08 березня 2026 року о 13:48 годині в місті Бердичеві на перехресті вулиць Б.Хмельницького – Шевченка. Видно, як автомобіль зупинився, з водійського місця вийшов чоловік з хиткою ходою, через деякий час той самий чоловік повернувся до цього автомобіля, сів на місце водія, розпочав рух заднім ходом та здійснив зіткнення з припаркованим позаду автомобілем.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 08 березня 2026 року, що є в матеріалах справи, близько 13:40 години 08 березня 2026 року він перебував біля магазину «Аврора», що по вулиці Шевченка в місті Бердичеві та бачив як автомобіль, що рухався заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль «Хундай», після чого не зупинився та продовжив рух далі по вулиці Шевченка в напрямку вулиці М. Грушевського. Коли автомобіль призупинився перед пішохідним переходом, він підбіг до даного транспортного засобу, відкрив передні пасажирські дверцята та забрав у водія ключі від автомобіля. В салоні автомобіля, окрім водія, нікого не було, а сам водій мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю, почервоніння обличчя (а.с.10).

Вищезазначене переконливо спростовує апеляційні посилання сторони захисту на недоведеність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Так, вищезазначені докази (відео, пояснення) об`єктивно підтверджують керування автомобілем CITROEN C4 PICASSO близько 13:40 години 08 березня 2026 року біля магазину «Аврора», що по вулиці Шевченка в м.Бердичеві, саме ОСОБА_1 .

Крім того, з дослідженого у суді першої інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського за №857570 видно, що ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факту керування ним зазначеним автомобілем, вчинення ДТП, своєї зупинки свідком ОСОБА_2 . Навпаки, зазначав про ненавмисне вчинення ДТП, про відсутність наміру втікати, та про те, що він хотів припаркуватися на узбіччі дороги, але не встиг, оскільки ОСОБА_2 відкрив двері і висмикнув ключі.

Також, з цього відеозапису видно, зокрема, як поліцейські прибувши за викликом на місце події, під час спілкування з ОСОБА_1 виявили в нього зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, після чого роз`яснили останньому порядок проходження огляду на стан сп`яніння на місці та в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд в медичному закладі. Видно також проходження останнім медичного огляду в КНП «Бердичівська міська лікарня» із застосуванням приладу «Алкотест Драгер 6820» з результатом - 2, 41 % проміле.

При цьому, як вважає апеляційний суд, вказані відеозаписи події відповідають вимогам статті 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права, оскільки такі спростовані відомостями, зазначеними у протоколі, розписках, де вказано, що останній з правами, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, ознайомлений, що підтвердив особистим підписом.

За таких умов порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 є недоведеним.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за встановлених обставин зупинка автомобіля ОСОБА_1 відбулась не працівниками поліції, а очевидцем ДТП, працівники поліції прибули на місце події за викликом. Тому, апеляційні посилання сторони захисту на безпідставність зупинки 08 березня 2026 року в 13:48 в місті Бердичеві на перехресті вулиць Б.Хмельницького - Шевченка, водія ОСОБА_1 поліцейськими, та як наслідок, і безпідставність подальшої процедури огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння, є необґрунтованими.

В свою чергу, доводи апелянта про розбіжності в часі перебування в стані сп`яніння ОСОБА_1 в роздруківках тесту приладу «Драгер» (14:47 та 15:03 години) та висновку КНП «Бердичівська міська лікарня» (14:34 година), не впливають на їх достовірність, та викликані, у випадку приладу «Алкотест Драгер 6820» - зазначення часу роздруківки самого результату тесту в двох примірниках, а в випадку висновку КНП «Бердичівська міська лікарня» - початком часу проходження огляду, що чітко видно на відеозаписі з бодікамери поліцейського.

Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, огляд водія повинен був проводитись в порядку статті 266-1 КУпАП за участі військової служби правопорядку.

Так, відповідно до статті 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

З огляду на викладене, в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців.

Натомість у разі невстановлення судом факту виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння дії військовослужбовця мають кваліфікуватися за статтею 130 КУпАП, а його огляд на стан сп`яніння має здійснюватись за правилами статті 266 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, невстановлення судом факту виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння 08 березня 2026 року (докази про це в матеріалах справи відсутні) його дії правильно кваліфіковані за статтею 130 КУпАП, а його огляд на стан сп`яніння проведений за правилами статті 266 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

За результатами апеляційної перевірки матеріалів справи апеляційний суд вважає, що за встановлених обставин під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №760936 від 08 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 працівники поліції діяли відповідно до вимог Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, та статті 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність оскаржуваної постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП.

Таким чином, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду стосовно ОСОБА_1 немає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича залишити без задоволення.

Постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя