Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №156/111/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 156/111/26 Провадження №33/802/424/26 Головуючий у 1 інстанції:Комзюк Н. Н.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Герасимчук Л.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 24.01.2026 о 19:00 год. керував транспортним засобом Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , по автодорозі Т0305 у селі Грибовиця не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху та здійснив з`їзд у кювет, де автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Також, 24.01.2026 о 19:00 год. по автодорозі Т0305 у селі Грибовиця ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а являвся пасажиром і не був зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння, відтак відмова від такого огляду є законною і не тягне за собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що і безпідставно ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом і не повинен нести за це відповідальність. Просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Положеннями ст.280 КупАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Згідно з диспозицією ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони.

Положення пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, регламентують, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574565 від 24.01.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила (а.с.24); рапортом за фактом повідомлення на лінію «102» про ДТП (а.с.25); схемою місця ДТП, на якій зафіксовано графічне зображення місця ДТП з відображенням та фіксацією об`єктів та обставин, що стосуються події та має значення для об`єктивного визначення її причин. Дана схема містить також відомості про пошкодження транспортного засобу (а.с.32); письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який пояснив що 24.01.2026 близько 19:00 він направлявся на своєму транспортному засобі з села Грибовиця Волинської області. Майже доїхавши до траси він побачив як машина, яка їхала метрів 200 попереду не гальмуючи з`їхала в кювет. Він зупинився перед трасою та побачив як із машини Renault чорного кольору почали виходити люди, а саме чоловік із-за водійського керма, двоє жінок та двоє дітей. Чоловік, який вийшов із-за керма, одразу ж відправився до багажника за тросом. У подальшому, чоловік який керував Renault почав кричати та кидатися до своєї дружини хотів. Бажаючи розібратися в ситуації він вийшов поговорити з чоловіком, який керував Renault. Однак вказаний чоловік був агресивно налаштований, ображав його нецензурною лайкою, хотів втекти з місця події. У цілях самозахисту він використав газовий балончик «Терен» та викликав поліцію (а.с.28); письмовими поясненнями ОСОБА_4 , який пояснив що 24.01.2026 близько 18:40 він керував транспортним засобом Skoda Yeti, д.н.з. НОМЕР_2 . Попереду нього рухався автомобіль Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , із села Соснина в напрямку села Грибовиця. За кермом вказаного автомобіля перебувала особа жіночої статі, яка застрягла у снігу. Він спільно з іншими людьми надали допомогу цій жінці, від якої було чутно запах алкоголю. В автомобілі Renault також перебував її чоловік, який поводив себе агресивно. Після цього за кермо вище вказаного автомобіля сів цей чоловік, який керував також з ознаками алкогольного сп`яніння. Доїхавши до траси Т0305 він побачив, що транспортний засіб Renault з`їхав у кювет. Його товариш ОСОБА_5 здійснив дзвінок на лінію 102 (а.с.30); дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з нагрудних боді-камер поліцейських, при перегляді яких підтверджено факт події ДТП (а.с.15); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574548 від 24.01.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, окрім іншого, зазначені виявлені працівниками поліції ознаки стану сп`яніння у ОСОБА_1 . З акту також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що огляд у медичному закладі не проводився (а.с.5); відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких викладені у протоколі обставини знайшли своє підтвердження (а.с.15), а також іншими матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами.

Так, місцевим судом на спростування доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, досліджено наявні в матеріалах справи докази, які спростували вказані обставини.

Відповідно до рапорту 24.01.2026 на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що о 19:30 автомомбіль Рено д.н.з. НОМЕР_1 злетів з дороги Т0305 (поворот на село Грибовиця Волинської області), водій даного автомобіля перебуває у стані алкогольного сп`яніння, намагався покинути місце ДТП, у зв`язку з чим заявник застосував щодо нього перцевий балончик (а.с.2).

У своїх поясненнях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт керування ОСОБА_1 автомобілем, їх пояснення узгоджуються між собою, як щодо настання події ДТП, так і після її настання. Зокрема, свідки зазначали, що як у ОСОБА_1 так і у його дружини ОСОБА_6 відчувався запах алкоголю з порожнини рота. Також свідки вказували, що вони між собою сварились, а ОСОБА_1 поводив себе агресивно. Також свідок ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_6 дійсно керувала автомобілем, однак після того як їх машину витягнули із замету (до настання ДТП) за кермо автомобіля вже сів ОСОБА_1 , та саме він вийшов із машини з водійських дверей після ДТП, а інші пасажири вийшли з пасажирських дверей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що відсутні підстави ставити під сумнів покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки доказів про те, що у своїх показах вони умисно повідомили неправдиві дані, стороною захисту не надано, відсутні такі дані і у матеріалах справи.

Місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_6 є дружиною ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 фактично є їх знайомою, тобто вони зацікавлені у ненастанні негативних наслідків правового характеру для ОСОБА_1 ..

Апеляційний суд вважає, що дані пояснення надані з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності та зазначені пояснення не підтверджуються іншими об`єктивними даними.

Крім того, згідно з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що вони мали виїхати до траси, а вже потім викликати тверезого водія (а.с.15).

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Таким чином, доводи захисника в апеляційні скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.

Про долучення до матеріалів справи відеозапису вказано у протоколах про адміністративні правопорушення.

Так, згідно з відеозапису з бодікамери працівника поліції, на якому зафіксовано, що після приїзду поліції свідки відразу повідомили, що ОСОБА_1 керував автомобілем. ОСОБА_1 вів себе агресивно, стверджував, що немає ні посвідчення водія, ні документів на транспортний засіб, від медичної допомоги відмовився. Стверджував, що витягнув з замету 2 машини. Також зафіксовано, що ОСОБА_1 на відео факту вживання алкогольних напоїв не заперечував та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я чітко відмовився. Від надання пояснень відмовився, був ознайомлений з протоколами та засвідчив їх власним підписом (а.с.15).

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи, а також рапорт працівника поліції, відображають подію адміністративних правопорушень та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано взяті до уваги місцевим судом.

Протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року.

Зі змісту оскаржуваної постанови судді вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку, а доводи викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, які ставляться йому в провину, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків місцевого суду.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були безумовними підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, які ставляться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.36 КУпАП адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження в даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Герасимчук Л.Р. – залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов