Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №758/17569/25 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №758/17569/25

Суддя: Бабич Н. Д.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 758/17569/25

пр. № 2/759/9449/26

20 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 р. до суду надійшов вказаний позов на підставі ухвали Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 р. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання умов договору.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2026 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін , відповідачу запропоновано надати відзив (а.с. 90)

Відповідачу направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження яка доставлена до електронного кабінету 18.04.2026 р. (а.с.93).

22.04.2026 р. до суду подано заяву про відвід судді Бабич Н.Д., яка мотивована тим, що головуюча у справі - суддя Бабич Н.Д. не може брати участі у справі, оскільки її дії під час розгляду справи викликають у позивача сумніви щодо неупередженості судді, яка вже розглядала справу відносно неї та ухвалила рішення на користь фінансової установи, ігнорує норми воєнного стану.

Ухвалою суду від 23.04.2026 р. заяву визнано необгрунтованою. Матеріали справи передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ст.33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 24.04.2026 р. (під головуванням судді Твердохліб Ю.О) заяву про відвід залишено без задоволення.

11.05.2026 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому остання зазначила, що на даний час нею подано заяву про відвід судді Бабич Н.Д., а також зазначено, що з сумою яка вказана в ухвалі про відкриття провадження в розмірі 16 980,00 грн., як ціну позову, вона погоджується та визнає борг. Все що нараховано позивачем вище є маніпуляцією зі строками кредитування, також просила відмовити в стягненні суми комісії за користування кредитом.

Відповіді на відзив до суду не надходило.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення у відповідності до вимог п. 5 ст. 279 ЦПК України та задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 23.12.2021 року направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №436097-КС-002 про надання кредиту. 23.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено кредитний договір №436097-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сума кредиту - 30 000,00 грн.

В подальшому, було укладено додаткові угоди, яким було збільшено кредит на суму 10 000,00 грн., та в подальшому було збільшено термін дії договору, останній до 22.05.2022 р.

Відповідачем не оспорювалось факту видачі коштів, а тому у віовідності до ст. 82 ЦПК України, вказаний факт доказуванню не підлягає.

Як стверджував позивач відповідач не повернула кошти в повному обсязі за вищевказаним договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 08.10.2025 року утворилась заборгованість за вказаним Договором в розмірі 30 988.67 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 702.17 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 619.00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1 667.50 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Посилання позивача на те, що відсотки нараховані поза межами строку дії договору жодним чином не обгрунтовані, та як вбачається з розрахунку заборгованості останній здійснено в межах строку дії договору, а саме до 22.05.2022 р., і сума заборгованості становить 30 988.67 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 702.17 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 619.00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1 667.50 грн. (а.с. 12-21). І після вказаної дати позивачем не нараховано жодних платежів.

А тому заперечення відповідача та прохання відмовити в стягненні процентів за 2023-2025 р., не підтверджуються матеріалами справи, оскільки позивачем за вказаний період не нараховувались суми заборгованості, заборгованість нарахована в межах дії договору до 22.05.2022 р.

Що стосується посилання на те, що позивач визнає заборгованість в розмірі 16 980.00 грн., тобто суми яка зазначена в ухвалі суду при відкритті провадження, слід вказати наступне. Так дійсно в ухвалі суду вказана сума зазначена, як ціна позову, проте, як встановлено, та вбачається з матеріалів позову ціна позову становить 30 988,67 грн. Таким чином, вбачається наявність описки в зазначені ціни позову судом в ухвалі про відкриття провадження, разом з тим судом вкана описка не виправлялась, оскільки виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, а саме: написання прізвищ та імен, адреси, найменування спірного майна, зазначення дати і строків тощо. Тому враховуючи, що остання не містить істотний характер, а також не може вплинути на ухвалення рішення судом, дана описка судом не виправлялась.

Що стосується заперечень відповідача про стягнення комісії за видачу кредиту в розмір 1 667,50 грн., суд вважає, що вказана сума підлягає стягненню, так як передбачена умовами договору, а сторони є вільними при укладанні договору.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачкою, яка не надала докази на спростування заявлених позовних вимог. Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності", тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 422.40 грн.

На підставі ст. ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Бізнес позика" суму заборгованості за кредитним договором № 436097-КС-002 від 23.12.2021 року в розмірі 30 988,67 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., а всього разом 33 411 (тридцять три тисячі чотириста одинадцять ) грн. 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Зазначити дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", місце знаходження: м. Київ, бул. Л.Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239;

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Бабич Н.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua