Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №758/2910/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2910/26

3/758/2134/26

Категорія 331

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВАП УПП у м. Києві ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 КУпАП,-

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №287886 від 08.02.2026 ОСОБА_1 , перебуваючи 08.02.2026 близько 10 год. 20 хв. за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 37-А, здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського зупинитись та надати документи, шарпав за формений одяг, тікав та хапав руками, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не був доставлений особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення або іншою уповноваженою особою, що перешкодило суду розглянути справу у строки, передбачені ст. 277 ч. 2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, викликалась у судове засідання на загальних підставах.

На виклик суду ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча своєчасно був сповіщений про місце і час розгляду справи і від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При цьому, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Статтею 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Склад адміністративного правопорушення – це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.

Оскільки ж наявність будь-якого правопорушення визначається такими обов`язковими складовими як суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення

В протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , зазначено, що він шарпав за формений одяг, тікав та хапав руками.

Зі змісту дослідженого судом відеозапису із нагрудної камери поліцейського не встановлено вчинення ОСОБА_1 будь яких дій, які б свідчили про злісну його непокору вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Разом із цим, відеозапис є фрагментарним, містить численні обриви та не відображає об`єктивну послідовність подій у повному обсязі.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідними відомчими інструкціями МВС, відеофіксація службовою особою має здійснюватися безперервно з моменту початку виконання службових обов`язків (втручання) до завершення. Уривчастий характер запису позбавляє можливості всебічно, повно і об`єктивно дослідити обставини правопорушення.

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП, які б поза розумним сумнівом вказували на вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

При розгляді справи судом також приймаються до уваги положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічне положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зокрема, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю за відсутністю події та складу вказаного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 185, 245, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.

Суддя О. О. Ковбасюк