Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №754/4896/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7179/26

Справа №754/4896/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Юхименко А.Є.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі своєї представниці ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до відповідачки про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2013 року подружжя мешкало в квартирі, яка на праві спільної часткової власності належала позивачеві та його батькам, на протязі останніх місяців спільного життя відношення між сторонами поступово погіршувалися, вони зрозуміли, що мають протилежні погляди на сімейне життя, на ведення сімейного бюджету та виховання їх спільної дитини. Через зазначене відбувались сварки, які призвели до того, що сторони стали чужими один до одного, втратили почуття любові та взаємоповаги. В березні 2024 року, після однієї зі сварок, відповідачка зібрала речі та разом з дитиною переїхала до іншого помешкання, позивач тим часом залишився мешкати за місцем своєї реєстрації. З того часу спільне господарство та спільний сімейний бюджет сторони не ведуть. Зважаючи на зазначене позивач вважає, що подальше збереження шлюбу не можливе та суперечить його інтересам та інтересам їх спільної дитини, а тому наполягає на його розірванні. Спільного майна, за час шлюбу, сторони не набули, відтак він вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.04.2026 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач за викликом суду не з`явився, надіслав заяву в якій просив суд задовольнити позов у повному обсязі та провести розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка подала суду письмову заяву про визнання позову, проти задоволення позову не заперечувала.

Враховуючи те, що у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважав за можливе розглянути справу на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень ч. 2 ст. 36 та ст. 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).

Судом встановлено, що між сторонами укладено шлюб, зареєстрований 12.07.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а/з №830), що підтверджується відповідною копією актового запису про шлюб.

Сторони від шлюбу мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Як свідчить викладене позивачем в позовній заяві, спільне життя з відповідачкою не склалось, шлюбні відносини є формальними, а подальше сумісне життя і збереження сім`ї є неможливим. Сім`я існує виключно формально, з березня 2024 року подружжя проживає окремо та не веде спільного господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з вищевказаним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч.3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім`ї призведе до порушення інтересів кожного з подружжя, тому є всі наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.24, 110-112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 81, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 12.07.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а/з №830) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.05.2026.

Суддя: Т.А.Зотько