Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №753/20983/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20983/25

провадження № 2/753/1744/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.05.2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ,та велосипеда під керуванням ОСОБА_2 . Вина водія, ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17.06.2025 р. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач. Відповідно до звіту №9981/07/25 від 23.07.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 105 030,20 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 105 030,20 грн., та витрати на оплату послуг оцінювача у розмірі 4 000 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2025 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2025 року по вул. Юрія Литвинського, 64 у м. Києві, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ,та велосипеда під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17.06.2025 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.7).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до звіту №9981/07/25, складеного 23.07.2025 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 105 030,20 грн. (а.с.8-14).

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту оцінювача, чи доказів пов`язаних з його недостатньою професійною кваліфікацією, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Завдана шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином потерпіла особа має право на відшкодування завданих збитків з винної особи без урахування коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм законодавства, установивши, що вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, невідшкодована, суд дійшов висновку про те, що з відповідача як з винної особи на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 105 030,20 грн.

Щодо стягнення із відповідача витрат, пов`язаних із проведенням оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4 000 грн, суд зазначає наступне.

З метою визначення вартості матеріального збитку (вартості відновлювального ремонту автомобіля «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 ) на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , було складено звіт №9981/07/25 від 23.07.2025.

Відповідно до акту прийому-передачі робіт від 23.07.2025, ФОП ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 , прийняла виконаний згідно Договору №9981 від 28.05.2025 звіт про оцінку майна автомобіля «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 . Вартість робіт становить 4 000 грн. (а.с.22).

У зв`язку з спричиненням шкоди позивачу, останній зметою визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобілязвернувся до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до акту прийому-передачі робіт від 23.07.2025, вартість робіт щодо складання звіту про оцінку майна становить 4 000 грн. Витрати щодо проведення оцінки вартості матеріального збитку підлягають відшкодуванню потерпілій особі за рахунок винної сторони, незалежно від того, чи поніс позивач такі витрати станом на день розгляду даної справи судом, чи повинен був буде сплатити таку суму на рахунок ФОП, який склав звіт. Відтак, суд вважає за необхідне стягнути вказану суму з відповідача.

Згідно позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тож сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1188 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223, 258, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 105 030,20 грн., витрати на проведення оцінки матеріального збиткуу розмірі 4 000 грн., судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА