Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №686/11841/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/11841/26

Провадження № 33/820/449/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

захисника Куц І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, 10 квітня 2026 року о 16 год. 45 хв. в м. Хмельницькому по вул. Кам`янецька, 78 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду зазначає, що про ухвалення постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП йому відомо не було, участь у судовому засіданні він не брав, про дату час та місце його проведення належним чином повідомлений не був, копію постанови не отримував, про її існування йому стало відомо лише 07 травня 2026 року у зв`язку із ознайомленням із Єдиним державним реєстром судових рішень. Окрім того, він є військовослужбовцем та не міг раніше звернутись за правовою допомогою.

Зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише повідомив працівників поліції про відсутність можливості проходження його в медичному закладі, оскільки поспішав на місце служби та просив забезпечити йому проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки.

Зауважує, що він не вживав алкоголь, наркотичних, психотропних речовин, не перебував під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у нього були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, його поведінка зафіксована на відеозаписі не вказувала на наявність ознак наркотичного сп`яніння, які були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 4637222 від 10 квітня 2026 року.

Зазначає, що первинно працівники поліції провели огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за наслідками якого було констатовано відсутність у нього алкогольного сп`яніння. У працівників поліції були відсутні передбачені законом підстави для направлення його на огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неприбуття не повідомив, за таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.

Заслухавши позицію захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження

Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.

Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до приписів ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Зі змісту статті 289 КУпАП вбачається, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

08 травня 2026 року ОСОБА_1 через поштове відділення «Укрпошта» звернулася до суду з апеляційною скаргою на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року, яка зареєстрована канцелярією суду 12 травня 2026 року, очевидно пропустивши встановлений законодавством строк апеляційного оскарження, при цьому просить його поновити. Поважність причин такого пропуску обґрунтовує тим, щопро ухвалення вказаної постанови йому відомо не було, участь у судовому засіданні він не брав, про дату час та місце його проведення належним чином повідомлений не був, копію постанови не отримував, про її існування йому стало відомо лише 07 травня 2026 року у зв`язку із ознайомленням із Єдиним державним реєстром судових рішень. Окрім того, він є військовослужбовцем та не міг раніше звернутись за правовою допомогою.

Апеляційний суд визнає наведені вище обставини, а саме, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та не міг раніше звернутись за правовою допомогою, поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, з метою ефективного та належного забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважає можливим поновити апелянту строк апеляційного оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року.

Щодо оскарження постанови по суті.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржує дотримання поліцейськими порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 10 квітня 2026 року о 16 год. 45 хв. в м. Хмельницькому по вул. Кам`янецька, 78 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився.

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Факт керування транспортним засобом 10 квітня 2026 року ОСОБА_1 не оспорює, до того ж є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637222 від 10 квітня 2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовані виявлені поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), а також, що водій відмовився від огляду (а/с 2); відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано як факт керування транспортним засобом, так і факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я на пропозицію поліцейського (а/с 4).

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

З відеозапису, наданого правоохоронцями вбачається, що поліцейським за допомогою засобів відеозапису зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 автомобіля «ЗАЗ 110307» д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку, виявлення поліцейськими при спілкуванні із ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, після чого поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній відмовився. В подальшому, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 чітко повідомив про відмову від проходження такого огляду.

На переконання апеляційного суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду в установленому законом порядку.

На підставі цього ж відеозапису, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція №1452/735).

Так, за змістом статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були зафіксовані на відео, підтверджені свідками або проводились будь-які заходи щодо визначення вказаних ознак.

На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських доходжу висновку, що доводи ОСОБА_1 про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки встановити наявність ознак наркотичного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала їм підстави вважати, що він мав ознаки наркотичного сп`яніння та його дії свідчили про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського в медичному закладі, працівники поліції, керуючись частиною 1 статті 130 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Доводи ОСОБА_1 , що на місці зупинки транспортного засобу йому не пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а відразу запропонували проїхати до медичного закладу, не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно із частиною шостою статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду, регулюються Інструкцією № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 з подальшими змінами (далі – Порядок № 1103).

Приписи Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 застосовуються у системному зв`язку як між собою, так і з приписами статті 266 КУпАП.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3 Порядку № 1103, пункт 6 розділу І Інструкції № 1452/735).

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом (пункт 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).

Ознаки наркотичного сп`яніння наведені в пункті 4 розділу І Інструкції № 1452/735.

Пункт 3 розділу І Інструкції № 1452/735 визначає ознаки алкогольного, а не наркотичного сп`яніння. Саме у разі наявності ознак алкогольного сп`яніння передбачений огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Вказане підтверджує назва та зміст розділу ІІ Інструкції № 1452/735 «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів», який регламентує проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Приписи розділу ІІ Інструкції №1452/735 щодо огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу застосовуються лише до процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння незастосовні. На це вказує і пункт 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, відповідно до якого в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, поліцейський не проводить огляду на стан таких різновидів сп`яніння (наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що у випадку виявлених ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом (пункт 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735), а у випадку виявлення ознак наркотичного сп`яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє водія для огляду до закладу охорони здоров`я.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 9 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає неспроможними твердження ОСОБА_1 про порушення поліцейськими порядку огляду на стан сп`яніння, які не запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки, оскільки приписи статті 266 КУпАП слід застосовувати у системному зв`язку із приписами Порядку № 1103 й Інструкції № 1452/735.

Доводи в апеляційній скарзі, щоу працівників поліції були відсутні передбачені законом підстави для направлення його на огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки первинно працівники поліції провели огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за наслідками якого було констатовано відсутність у нього алкогольного сп`яніння, є безпідставними, оскільки відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Крім того, згідно Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) та інші перераховані ознаки, тобто проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння та негативний результат цього огляду, не можуть свідчити про відсутність ознак наркотичного сп`яніння та про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наведене, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП та у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарженняпостанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя