Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №607/11869/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/11869/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/817/656/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря - Панькевич Т.І.

та представника ОСОБА_1 - адвоката Кожевнікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/11869/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Сенс Банк”, в інтересах якого діє адвокат Панченко Дмитро Вікторович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кожевнікова Олена Валеріївна до АТ “Сенс Банк” про припинення договору про надання відновлювальної кредитної лінії,

В С Т А Н О В И В:

у червні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Кожевнікову Олену Валеріївну, звернувся в суд із позовом до АТ «Сенс Банк», в якому просять визнати припиненим договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 укладеного між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є AT "Сенс Банк" (Відповідач) та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області розглядалась цивільна справа № 607/9438/16-ц за позовом AT "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 207690 грн 94 коп. Рішенням суду від 07.03.2017 позовні вимоги були задоволені частково, а саме стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38- 242-08 від 02.04.2008 в розмірі 85712, 58 грн. та 857,13 грн. судового збору.

На виконання вказаного судового рішення 07.04.2017 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області був виданий виконавчий лист № 607/9438/16-ц та відкрито виконавче провадження приватним виконавцем Мелих А.І. № 72105901.

В подальшому, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/9438/16-ц від 27.04.2023 було замінено стягувача у виконавчому листі, виданому 07.04.2017 із АТ «Альфа Банк» та його правонаступника АТ «Сенс Банк».

17.11.2023 виконавцем Мелих А.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення (п.9 ч.1 ст. 39).

Із рішення Тернопільського міськрайонного у справі №607/9438/16-ц від 07.03.2017 вбачається, що кредитор реалізував право на дострокове повернення кредиту та платежів за ним, що свідчить про закінчення строку дії кредитного договору.

Згідно з п. 3.2.3 договору про надання відновлюваної кредитної лінії №770/38- 242-08 від 02.04.2008 вбачається, що кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі затримання позичальником сплати частини кредиту.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Отже, кредитор, звернувшись у 2016 році із позовом про дострокове повернення кредиту, на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.

Таким чином, зобов`язання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 р. ОСОБА_1 виконано у повному обсязі з дня винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

За наведених підстав, представник позивача просить суд позов задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кожевнікова Олена Валеріївна до АТ «Сенс Банк» про припинення договору про надання відновлювальної кредитної лінії, задоволено.

Визнано припиненим договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 укладений між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є AT "Сенс Банк" та ОСОБА_1 .

Стягнуто із AT "Сенс Банк" в користь ОСОБА_1 1211,20 гривень судового збору.

В апеляційній скарзі представник АТ “Сенс Банк” - адвокат Панченко Д.В. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що 07.03.2017 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/9438/16-ц ухвалено рішення, яким позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 року в розмірі 85712,58 грн. та 857,13 грн. судового збору.

Вказують, що задовольняючи частково позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягненням з ОСОБА_1 боргу в сумі 85 712,58 грн за кредитним договором №770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року, судом в мотивувальній частині зазначається, що станом на день розгляду справи строк дії кредитного договору та строк виконання основного зобов`язання не закінчився, а позивач звернувся з позовом до суду 29.08.2016, а відтак має право на захист в межах позовних вимог з 29.08.2013 року.

Виходячи з умов Кредитного договору та Додаткової угоди №1 до нього, беручи до уваги строк позовної давності, судом встановлено, що розмір заборгованості становить 40700,00 грн по тілу кредиту, 31934,33 грн. по відсотках.

Отже, судом застосовано строки позовної давності.

При цьому, зазначають, що сплив позовної давності як підставу для припинення зобов`язання норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають.

Таким чином, вважають, що суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позову, з огляду на правові позиції викладені Верховним судом у своїх постановах від 14.02.2024 року по справі №911/94/23, від 04 серпня 2021 року по справі №751/4229/19, від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17, від 05 липня 2017 року у справі № 6-1840цс16, у постанові від 18 липня 2018 року у справі №537/6072/16 та багато інших, де зазначене наступне «Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у справі, не врахував, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконане належним чином однією зі сторін, а закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним. Сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропуску позовної давності) та/або закінчення строку дії кредитного договору не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, відповідно, не є підставою для припинення іпотеки за абзацом 2 частини першої статті 17 Закону.

Відповідно, оскільки матеріали страви не містили доказів сплати заборгованості, згідно заявленої у позовній заяві в сумі 207 690,94 грн підстав для задоволення позову про припинення договору про надання відновлювальної

кредитної лінії у суді першої інстанції не було.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кожевнікова О.В. апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник АТ “Сенс Банк” - адвокат Панченко Д.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасника процесу, який не з`явився в судове засідання і про причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Кожевнікової О.В., проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 02.04.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" ( правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 ( далі Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, окремими частинами (Траншами), в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 88 800,00 грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 01.04.2018 року.

Пунктом 1.1.1. Кредитного договору, надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо "Транш", а у сукупності "Транші", зі сплатою 14,25 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості 88800,00 грн. згідно графіку зниження максимального ліміту заборгованості та на умовах визначених цим Договором. Згідно з п. 1.1.2. Кредитного договору, кожна наступна видача Траншу Кредиту, крім частини максимального ліміту заборгованості по Кредиту здійснюється в межах вільного залишку Максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п. 1.1.1. цього Договору, з урахуванням вже наданих Траншів Кредиту. У випадку, якщо термін погашення Кредиту або його Траншу, вказаний в п. 1.1.1. цього Договору припадає на неробочий (святковий або вихідний) день Кредитора, Позичальник зобов`язується здійснити погашення Кредиту не пізніше, ніж останній перед ним робочий день Кредитора.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 (Поручитель), яка виступає майновим поручителем ОСОБА_1 , укладено договір поруки №770/43-146-08 від 02.04.2008 року, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту в розмірі 88 800,00 грн., відсотків в розмірі 14,25 річних за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

У випадку невиконання позичальником та поручителем зобов`язання забезпеченого порукою останні відповідають перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством може бути звернено стягнення.

27.06.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" ( правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 року, та сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом на рівні 17,25 річних. Згідно підпису ОСОБА_2 на Додатковій угоді №1, угода нею отримана 27.06.2008 року.

07.03.2017 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/9438/16-ц ухвалено рішення, яким позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 року в розмірі 85712,58 грн. та 857,13 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог — відмовлено.

27.02.2020 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/9438/16-ц замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні, яке відкрите на підставі виконавчого листа № 607/9438/16-ц, виданого на виконання рішення Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області від 07 березня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року.

В подальшому, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.04.2023 у справі №607/9438/16-ц, замінено стягувача у виконавчому листі, виданому 07.04.2017 на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у цивільній справі № 607/9438/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-242-08 від 02.04.2008 в розмірі 85712,58 грн та 857,13 грн судового збору, з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Сенс Банк» (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714).

Як вбачається із інформації про виконавче провадження №72105901, відкритого приватним виконавцем Мелих А.І. на підставі виконавчого листа від 07.04.2017 №607/9438/16-ц, 17.11.2023 приватним виконавцем Мелих А.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 (фактичне повне виконання рішення).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що виконавче провадження стосовно стягнення коштів за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», закінчене у зв`язку з фактичним повним виконанням, а тому суд дійшов висновку, що позивач виконав зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, підстави вважати зобов`язання невиконаними відсутні, що відповідно до вимог закону є підставою для припинення зобов`язань за таким договором.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої та другою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що ПАТ “Укрсоцбанк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/38-242-08 від 02.04.2008 в розмірі 207690,94 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у справі №607/9438/16-ц, яке набрало законної сили, позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 в розмірі 85712,58 грн та 857,13 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог — відмовлено.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 171/1145/16-ц, провадження № 61-16135св20).

За таких обставин колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказування обставин, встановлених рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у справі №607/9438/16-ц, яке набрало законної сили.

В подальшому, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.04.2023 у справі №607/9438/16-ц, замінено стягувача у виконавчому листі, виданому 07.04.2017 на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у цивільній справі № 607/9438/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-242-08 від 02.04.2008 в розмірі 85712,58 грн та 857,13 грн судового збору, з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Сенс Банк» (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714).

На виконання вказаного судового рішення 07.04.2017 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області був виданий виконавчий лист № 607/9438/16-ц та відкрито виконавче провадження приватним виконавцем Мелих А.І. № 72105901.

З наявної в матеріалах справи інформації про виконавче провадження №72105901, відкритого приватним виконавцем Мелих А.І. на підставі виконавчого листа від 07.04.2017 №607/9438/16-ц, вбачається, що 17.11.2023 приватним виконавцем Мелих А.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 (фактичне повне виконання рішення).

З огляду на викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором №770/38-23-08 від 24 січня 2008 року шляхом повного виконання судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у справі №607/9438/16-ц, а тому суд дійшов вірного висновку, що зобов`язання за кредитним договором припинилися.

Доводи заявника в апеляційній скарзі про те, що позов ПАТ “Укрсоцбанк” про стягнення заборгованості подано ще у 2016 році на суму 207 690,94 гривень, а боржником сплачено лише 85712,58 грн на виконання зобов`язання, тобто в частині задоволеної судом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки постановою приватного виконавця Мелиха А.І. від 17.11.2023 про закінчення виконавчого провадження №72105901, яка позивачем не оскаржена, встановлено, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 виконане в повному обсязі. Також факт такої оплати визнається відповідачем.

За таких встановлених судом першої інстанцій фактичних обставин справи відсутні підстави стверджувати про невиконання позивачем умов кредитного договору у повному обсязі, що має наслідком припинення основного зобов`язання.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у відзиві на позов, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства “Сенс Банк”, в інтересах якого діє адвокат Панченко Дмитро Вікторович, залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 травня 2026 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів