Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №492/372/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/372/26

Провадження № 2/492/578/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого – судді Череватої В.І.

за участю секретаря судового засідання – Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без дозволу батька, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те, що позивачка та відповідач ОСОБА_2 мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між нею та відповідачем був розірваний на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси. Донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, батько дитини проживає окремо. З метою реєстрації місця проживання доньки за адресою, де вони з дитиною проживають, вона звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання дитини, проте отримала письмову відповідь, згідно якої їй відмовлено у реєстрації місця проживання дитини, оскільки відсутня згода батька, а у встановлений законом спосіб зареєструвати місце проживання дитини без згоди батька - неможливо, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду із зазначеною позовною заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 23 березня 2026 року, прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без дозволу батька та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року, зобов`язано орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради висловити свою позицію щодо розв`язання спору, а саме щодо доцільності (недоцільності) реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без дозволу батька та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Представник позивачки в судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не надав, відзиву на позов не надав. Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачки та її представника, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.

Представник третьої особи – Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Як встановлено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України, Арцизьким районним судом Одеської області постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивачка та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

15 червня 2021 року на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 був розірваний.

Як зазначає позивачка, малолітня дитина проживає із нею та знаходиться на її утриманні, батько дитини проживає окремо.

З метою реєстрації місця проживання доньки за адресою, де вони з дитиною проживають, вона звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання дитини, проте отримала письмову відповідь, згідно якої їй відмовлено у реєстрації місця проживання дитини, оскільки відсутня згода батька.

Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить матері малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.02.2025 року.

Згідно листа ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 25.02.2026 року № 70809-2026, батько дитини ОСОБА_2 перебуває у розшуку, як особа, яка переховується від суду за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення.

Як вбачається з повідомлення органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 21.04.2026 року № 1756/01-20, з метою якнайкращих житлових прав малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним здійснити реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 СК України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з вимогами частини 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За вимогами ст. ст. 6, 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згідно п. 21-2 Правил реєстрації місця проживання, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами згода батьків на реєстрацію місця проживання дитини віком до 14 років підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами або засвідчується кваліфікованим електронним підписом нотаріуса.

Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 року № 207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згідно з вимогами ст. 155 СК України, здійснення батьківських прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, згідно до приписів ч. ч. 2 - 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закон України «Про охорону дитинства»).

При цьому, як визначено ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому, переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо: при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь - якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.

Отже, сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов`язках відносно своїх дітей.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Аналізуючи вищенаведене, можливо зазначити, що реєстрація дитини за її фактичним місцем проживання та фактичним місцем проживання матері буде повністю відповідати інтересам дитини, а відсутність згоди батька порушує її право на вільне пересування, відпочинок, оздоровлення та навчання.

Частиною першою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

У даному випадку відповідачем не були спростовані докази надані позивачкою, про те, що немає інших підстав для проведення реєстрації малолітньої дитини.

Отже позовні вимоги щодо надання дозволу на здійснення реєстрації місця проживання малолітньої дитини, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, що будуть відповідати інтересам малолітньої дитини.

Частинами 1 - 3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини, позивачка позбавлена можливості зареєструвати місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підстав для наявності обставин щодо унеможливлюють реєстрацію дитини по місцю проживання матері, судом не встановлено.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів самої дитини, враховуючи, на даний час проживання дитини саме з матір`ю, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, суд вважає за доцільне позовні вимоги про надання дозволу на здійснення реєстрації місця проживання дитини без згоди батька, задовольнити в повному обсязі.

Позивачкою при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1 065,00 грн., а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у вищезазначеному розмірі на користь позивачки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 150, 154, 155 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 247, 263 – 265, 280 – 282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без дозволу батька - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , сплачений судовий збір в сумі 1 065,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В.І. Черевата