Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №734/4520/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/4520/25

Провадження № 3/734/41/26

ПОСТАНОВА

іменем України

27 травня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., при секретарі Ієвлевій О.В., захисника Худої І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

09.10.2025 о 05 год. 30 хв. в с.Кіпті дорога М-01 98 кілометр водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARMF-0271 на місці, проба позитивна - 1,67‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явився.

Захисник у судовому засіданні просив закрити провадження в справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , після складання протоколу останній не погодився з ним, відтак його було доставлено до Козелецької ЛІЛ, де він пройшов огляд на стан сп`яніння, однак про це в матеріалах справи не відображено, долучений до протоколу відеозапис не відображає всіх подій. Крім цього, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а відтак його дії вірно повинні кваліфікуватися за ст.172-20 КУпАП.

Допитаний як свідок ОСОБА_2 , інспектор взводу №2, роти №4 батальйону УПП в Чернігівській області пояснив, що у жовтня 2025 року на посту в с.Кіпті був зупинений автомобіль Hyundai Tucson на іноземній реєстрації. Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водій на місці погодився пройти огляд та продув прилад «Драгер». Результат склав 1,67‰. З результатами водій був згоден, до лікарні їхати відмовився. Відтак на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП. Після цього напарник виявив у водія ще і ознаки наркотичного сп`яніння. За згодою останній пройшов огляд у лікарні. Результат виявився негативним.

Допитана як свідок ОСОБА_3 пояснила, що є черговим лікарем КНП Козелецька ЛІЛ. Карпінського не пам`ятає. Дані осіб, яких поліцейські доставляють на огляд на стан сп`яніння, заносяться медичною сестрою до журналу. За результатами огляду складається акт.

Дослідивши безпосередньо матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена в судовому засіданні.

Так, пунктом 2.9. «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 09.10.2025 серії ЕПР1 №477836, відповідно до якого 09.10.2025 о 05 год. 30 хв. в с.Кіпті дорога М-01 98 кілометр водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARMF-0271 на місці, проба позитивна - 1,67‰;

- роздруківкою тесту №873 прилад Драгер ARMF-0271 від 09.10.2025 щодо огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, результат якого склав – 1.67 ‰. Останнє калібрування прибору – 10.07.2025;

- відеозаписами з двох боді-камер поліцейських, з яких вбачається, як працівники поліції зупиняють автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів у поліцейських виникають деякі підозри щодо посвідчення водія ОСОБА_1 . Після цього останній разом з поліцейськими ідуть у приміщення поста. Там поліцейській повідомляє ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Відтак, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці на приладі «Драгер» або у лікарні. Останній погодився на місці і продув «Драгер». Результат виявився позитивний - 1,67‰. Своє перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не заперечував. Казав, що вживав алкоголь напередодні. З результатом огляду на приладі «Драгер» погодився, у лікарню їхати відмовився. Після цього працівником поліції роз`яснюються ОСОБА_1 його права та складається протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Після складання протоколу його оголошують та вручають ОСОБА_1 копію. Також останньому повідомляється, що він відсторонений від керування транспортним засобом.

Дослідивши вказані матеріали, в тому числі зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності доводять винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9. «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Під час розгляду справи судом з`ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.

В даній справі, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатору Драгер ARMF-0271, який станом на час скоєння адміністративного правопорушення наявний у Державному реєстрі медичної техніки і виробів медичного призначення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Міністерства охорони здоров`я, тобто дозволений до використання МОЗ.

Відповідно до п. 13 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» становить 1 рік. З роздруківки результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер ARMF-0271 від 09.10.2025 видно, що останнє калібрування вказаного приладу відбулось 10.07.2025, тобто в межах встановленого міжповірочного інтервалу.

Таким чином, підстав недовіряти показам газоаналізатору Драгер ARMF-0271 немає, як і немає підстав для визнання неналежним доказом роздруківку до з даного приладу з результатом проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що поліцейським під час збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення було застосовано належну процедуру з дозволеним спеціальним технічним засобом, висновок якого є належним та допустимим доказом.

Дії працівників поліції при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відповідають вимогам «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735.

Слід зазначити, що підставою для висловлення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння стало суб`єктивне припущення поліцейського про перебування зазначеної особи у стані сп`яніння, яке ґрунтувалося на наявності у неї передбачених п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, ознак алкогольного сп`яніння.

Долучені до протоколу відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отримані у встановленому законом порядку і здійснені працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення. Відтак твердження захисника про те, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи не відображає всіх подій, є безпідставними, та не підтверджено будь - якими доказами.

Зауваження захисника щодо неправомірної зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суд залишає поза увагою, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

Доводи захисника про те, що працівники поліції не мали права здійснювати огляд, так як ОСОБА_4 є військовослужбовцем, - є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

У відповідності до ст. 255 КУпАП уповноваженою особою для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП є органи Національної поліції.

Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом, застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, який проводять працівники Національної поліції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Однак, належність транспортного засобу до військових транспортних засобів не встановлена, будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 виконував обов`язки військовослужбовця за події, що мала місце 09.10.2025 року, матеріали справи не містять.

Інші доводи захисника спростовуються дослідженими доказами та є такими, що не є визначальними при встановленні вини у вчиненні адміністративного правопорушення впливають на суть вчиненого.

Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд, дотримуючись вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП вважає за необхідне призначити його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, а відповідно до п. 13 учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з виконанням військового обов`язку або службових обов`язків. Також дана справа не пов`язана з порушенням прав ОСОБА_1 , відтак останній не звільняється від сплати судового збору.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави грошові кошти в розмірі 665 грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя