Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №751/1109/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/1109/26

Провадження № 2/750/1986/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,

секретар із участю ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Дудки О.В., відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/1109/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

у с т а н о в и в :

05.02.2026 позивач через свого представника, адвоката Дудку О.В. засобами поштового зв`язку звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача, у якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2018 у справі № 750/11916/17 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 частини до 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після ухвалення вказаного рішення суду змінився його сімейний та матеріальний стан. Зокрема, 13.07.2024 він уклав новий шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька, ОСОБА_5 . На даний час на утриманні позивача перебуває дружина та двоє дітей, при цьому дружина не працює у зв`язку з доглядом за малолітньою дитиною. Крім того, позивач зазначає, що його сім`я проживає в орендованому житлі та не має у власності нерухомого майна. Наведені обставини свідчать про зміну його сімейного та матеріального стану та є підставою для зменшення розміру аліментів.

Суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова Топіха Р.М. ухвалою від 09.02.2026 передав справу за підсудністю на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 10.03.2026 прийняв позовну заяву до свого провадження та відкрив провадження у справі, яку призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження на 17.04.2026.

08.04.2026 відповідач через канцелярію суду подала відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не довів істотного погіршення свого матеріального становища та не надав належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається. Факт укладення нового шлюбу та народження другої дитини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Позивач є працездатним, має постійний дохід та можливість належним чином утримувати дитину. При цьому всі основні витрати на утримання, розвиток та навчання малолітньої дитини несе саме вона. Зменшення розміру аліментів суперечитиме інтересам дитини, у зв`язку з чим підстав для задоволення позову немає.

Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалою від 17.04.2026, унесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.05.2026.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, відповідач просила відмовити в позові.

Позивач до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що Деснянський районний суд м. Чернігова рішенням від 08.02.2018 у справі № 750/11916/17 стягнув із позивача на користь відповідача аліменти на утримання доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Деснянський районний суд м. Чернігова розірвав шлюб між сторонами рішенням від 21.02.2018 у справі № 750/411/18 (а.с. 8-9).

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.07.2024 позивач уклав шлюб із ОСОБА_6 , прізвище після державної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_7 » (а.с. 10).

Як убачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.01.2026, у позивача та його дружини ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька, ОСОБА_5 (а.с. 11).

Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 11.12.2024 № 10661 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за позивачем та його дружиною право власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 13-14).

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу – ОСОБА_2 – у 2025 році він отримав дохід у розмірі 728 885,53 грн (а.с. 15-16).

Відповідач навчається в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, вартість якого становить 43 000,00 грн (копії Договору про навчання у закладі вищої освіти № 14/2025/Н від 28.08.2025 та Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 14/2025/п на а.с. 45-48).

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу – ОСОБА_3 – у 2025 році вона отримала дохід у розмірі 177 844,34 грн (а.с. 49-50).

Як убачається з платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» відповідач оплачує навчання дитини сторін з танців (а.с. 51-65).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, для зменшення розміру стягнутих судом аліментів їх платник повинен довести належними та допустимими доказами погіршення свого матеріального або сімейного стану, стану свого здоров`я після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на утримання дитини.

Суд доходить висновку про те, що матеріальне становище позивача змінилося у зв`язку з народженням у другому шлюбі дитини, що в силу положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зменшення розміру аліментів.

При цьому, зазначена обставина, відповідно до положень статті 192 СК України, є самостійною підставою для зменшення розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів – зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Народження дитини очевидно спричинило й зміну матеріального стану позивача, оскільки ця обставина очевидно потребує додаткових фінансових витрат.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.12.2022 № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).

Разом із тим, посилання позивача про догляд дружини за малолітньою дитиною як на підставу для зменшення розміру аліментів суд не приймає, оскільки відповідно до законів України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Про державний бюджет України на 2026 рік» вона отримала одноразову допомогу при народженні дитини та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною.

Щодо відсутності зареєстрованого права власності на об`єкти нерухомості, то цей аргумент також суд не бере до уваги, оскільки позивач не довів зміну цієї обставини саме після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів. Також, матеріали справи не містять доказів проживання сім`ї позивача в орендованому житлі.

За приписами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Таким чином, доводи відповідача про оплату нею занять з танців не стосуються предмета спору, оскільки в силу статті 185 СК України заняття з танців є розвитком здібностей, оплата за які є додатковими витратами на дитину.

Так само, суд не вважає оплатне навчання ОСОБА_3 підставою для відмови в позові про зменшення розміру аліментів, оскільки рішення про це залежало виключно від волі відповідача й не впливає на обов`язки платника аліментів щодо матеріального забезпечення дитини.

Із огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено зміну його сімейного стану після ухвалення рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2018 у справі № 750/11916/17, а саме укладення нового шлюбу та народження другої дитини, яка перебуває на його утриманні, та беручи до уваги розмір доходів сторін уважає, що зменшення розміру аліментів із 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно забезпечить баланс між інтересами малолітньої дитини та матеріальними можливостями позивача.

На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог (67%).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Частково задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2018 у цивільній справі № 750/11916/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 891 грн 90 коп. (вісімсот дев`яносто одну гривню 90 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Суддя