Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №688/1451/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1451/26

№ 1-кп/688/168/26

Вирок

Іменем України

27 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025244060000030 від 11.01.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області, українки, громадянки України, із вищою освітою, одруженої, утримує одну малолітню дитину, перебуваючої у відпустці по догляду за дитиною, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 190 КК України,

встановив:

09.01.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 , використовуючи соціальну мережу «Facebook», створила обліковий запис (профіль) на ім`я ОСОБА_5 , та з вказаного облікового запису розпочала спілкування із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час листування, керуючись корисливим мотивом, шляхом обману, користуючись тим, що потерпіла вважає, що спілкується із ОСОБА_7 , від його імені попросила здійснити грошовий переказ у розмірі 3000 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не усвідомлювала протиправності дій ОСОБА_4 , оскільки остання заздалегідь повідомила про необхідність зарахування на рахунок ОСОБА_8 грошових коштів від невідомих осіб як оплату за товар, який нею реалізовувався на сторонніх ресурсах.

Так, 09.01.2025 о 16 год 59 хв потерпіла ОСОБА_6 , будучи впевненою, що спілкується зі своїм знайомим ОСОБА_7 щодо здійснення йому грошового переказу, використовуючи картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «Приват Банк» за № НОМЕР_2 здійснила переказ грошових коштів в розмірі 3000 гривень на картковий рахунок, відкритий у AT «Універсал Банк» за № НОМЕР_1 .

Після зарахування грошових коштів, ОСОБА_4 , звернулась до ОСОБА_8 , з проханням переказати отримані нею грошові кошти на банківський рахунок AT «Універсал Банк» за № НОМЕР_3 , та, відповідно, ОСОБА_8 , не будучи обізнаною з протиправною діяльністю ОСОБА_4 09.01.2025 о 17 год 12 хв, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 3000 гривень на рахунок ОСОБА_4 .

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 09.01.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, використовуючи соціальну мережу «Facebook», із створеного нею облікового запису (профіль) на ім`я ОСОБА_5 , під час листування із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись корисливим мотивом, шляхом обману, користуючись тим, що потерпіла вважає, що спілкується із ОСОБА_7 , від його імені попросила здійснити грошовий переказ у розмірі 20000 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не усвідомлювала протиправності вказаних дій ОСОБА_4 , оскільки остання заздалегідь повідомила про необхідність зарахування на її рахунок грошових коштів від невідомих осіб як оплату за товар, який нею реалізовувався на сторонніх ресурсах.

Так, 09.01.2025 о 19 год 27 хв потерпіла ОСОБА_6 , будучи впевненою, що спілкується зі своїм знайомим ОСОБА_7 та переконаною в необхідності здійснення грошового переказу, використовуючи картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «Приват Банк» за 4149439027484835 здійснила переказ грошових коштів в розмірі 20000 гривень на картковий рахунок, відкритий у AT «Універсал Банк» за № НОМЕР_1 .

Після зарахування вищевказаних грошових коштів, ОСОБА_4 , знову звернулась до ОСОБА_8 , з проханням переказати отримані нею грошові кошти на належний їй банківський рахунок AT «Універсал Банк» за № НОМЕР_3 , та відповідно, ОСОБА_8 , не будучи обізнаною з протиправною діяльністю ОСОБА_4 09.01.2025 о 19 год 30 хв, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 20000 гривень на рахунок ОСОБА_4 .

У такий спосіб, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, з метою власного збагачення та з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, умисно, шляхом обману, заволоділа чужим майном, а саме грошовими коштами у розмірі 23000 грн потерпілої ОСОБА_6 , чим завдала їй матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Окрім цього ОСОБА_4 , діючи повторно, 23.02.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, використовуючи соціальну мережу «Instagram», в якій створила обліковий запис (профіль) з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », під час листування із ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, шляхом обману, запевнила її що надає послуги, по розміщенню рекламних оголошень у вказаній соціальній мережі та запропонувала надання рекламних послуг, зазначивши вартість таких послуг в розмірі 17000 гривень, повідомивши 23.02.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час реквізити для розрахунку за надані послуги - банківський рахунок НОМЕР_4 , відкритий в AT «Універсал Банк» на ім`я ФОП ОСОБА_10 . Попередньо, 23.02.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 звернулась до ФОП « ОСОБА_11 », який співпрацює з ФОП « ОСОБА_10 », з метою придбання непродовольчих товарів на суму 1700 гривень, отримавши реквізити вищевказаного номеру розрахункового рахунку.

Під час листування потерпіла ОСОБА_9 погодилась на пропозицію щодо розміщення реклами та 24.02.2025 о 01 год 51 хв здійснила грошовий переказ коштів на суму 17000 гривень з карткового рахунку № НОМЕР_5 , відкритого АТ КБ «Приват Банк» на банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в AT «Універсал Банк» на ім`я ФОП ОСОБА_10 .

В подальшому, 24.02.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, шляхом обману, звернулась до ФОП ОСОБА_11 запевнила останнього, що нею помилково здійснено оплату в розмірі 17000 гривень та попросила повернути решту грошових коштів в розмірі 15300 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_6 відкритий у АТ «ПУМБ» на її ім`я.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_11 , не будучи обізнаний в протиправній діяльності ОСОБА_4 , з банківського рахунку відкритого в AT «Універсал Банк» за № НОМЕР_7 о 09 год 24 хв 24.02.2025 здійснив переказ грошових коштів в розмірі 15300 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_6 , відкритий у AT «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_4 .

У такий спосіб, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, з метою власного збагачення та з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману, заволоділа чужим майном, а саме грошовими коштами у розмірі 17000 грн потерпілої ОСОБА_9 , чим завдала їй матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень при вищенаведених обставинах визнала повністю, не заперечувала фактичних обставин справи та правової кваліфікації вчинених діянь, розкаялася у скоєному. Суду показала, що дійсно шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілих, які були їй вкрай потрібні на лікування хворої матері. Розуміє, що вчинила кримінальні правопорушення, щиро шкодує про вчинене. Шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями, відшкодувала повністю, просила суворо її не карати.

Обвинувачена ОСОБА_4 вказала, що в повному обсязі розуміє характер пред`явленого їй обвинувачення та погоджується з його формулюванням. Суду пояснила, що визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини інкримінованих їй кримінальних правопорушень, просила не досліджувати докази, зібрані стороною обвинувачення, оскільки не оспорює фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, у яких зазначили, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю відшкодувала завдану їм шкоду, претензій до неї не мають, цивільний позов не заявляють, в частині призначення покарання обвинуваченій покладаються на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_3 , вказуючи на те, що обвинувачена повністю визнала свою винуватість в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, фактичні обставини нею та потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , як слідує з їхніх письмових пояснень, не оспорюються, просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, також дослідити письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, письмові документи про речові докази.

Після з`ясування чи правильно розуміє обвинувачена ОСОБА_4 зміст фактичних обставин, враховуючи, що сумнівів у добровільності її позиції немає та, роз`яснивши, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, суд розглянув справу відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за правилами, передбаченими цією нормою.

Суд зазначає, що за правилами ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

Оцінивши показання обвинуваченої, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останньої за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , керуючись положеннями ст.65-68 КК України принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд враховує, що обвинувачена вчинила в сукупності проступок та нетяжкий злочин, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

ОСОБА_4 раніше не судима, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра та на обліку органу пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття, повне добровільне відшкодування збитків, завданих потерпілим.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.

Обвинувачена повністю визнала свою винуватість, висловила щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявила готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене. ОСОБА_4 є особою молодого віку, одружена, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима.

З огляду на викладене та, враховуючи ставлення ОСОБА_4 до вчиненого діяння, позитивні характеристики, визнання винуватості та щире каяття, повне добровільне відшкодування завданої шкоди, суд дійшов висновку, що їй слід призначити покарання у виді штрафу.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення підлягають скасуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, відповідно до якої телефон обвинуваченої, що використовувався нею як знаряддя вчинення злочину підлягає конфіскації, телефон ОСОБА_8 , яка не знала про незаконне його використання обвинуваченою для перерахування коштів, отриманих злочинним шляхом, підлягає поверненню його власнику ОСОБА_8 .

Судових витрат у справі не має.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання:

за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень;

за ч.2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_12 не обирати.

Зняти арешт накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.02.2026 на мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11» IMEI: НОМЕР_8 із сім-картою оператора мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_9 , в прозорому чохлі, у якому міститься віртуальна банківська картка АТ «ПУМБ» НОМЕР_6 та ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2026 на мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11» IMEI: НОМЕР_10 із сім-картою оператора мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_11 .

Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11» IMEI: НОМЕР_8 із сім-картою оператора мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_9 , в прозорому чохлі, у якому міститься віртуальна банківська картка АТ «ПУМБ» НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_4 , переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - конфіскувати на користь держави;

мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11» IMEI: НОМЕР_10 із сім-картою оператора мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_11 , що належить ОСОБА_8 та переданий їй на зберігання - повернути її власнику ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя: ОСОБА_13