Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №686/24374/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №686/24374/25

Суддя: Карплюк О. І.

Справа № 686/24374/25

Провадження № 2-а/686/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі судового засідання Гуменному В.В.

з участю позивача ОСОБА_1

його представника Мартьянової Р.А.

та представника відповідача Лещук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства,

встановив:

Рішенням управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 12 серпня 2025 року серії №6801100100000520 вирішено примусово видворити з України громадянина Вірменії ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він своєчасно не залишив територію України та ухиляється від виїзду з її території.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання його протиправним та скасування, посилаючись на те, що він не ухилявся від виїзду, а використав своє право на судовий захист, на його утриманні знаходиться сім`я, з яких троє неповнолітніх дітей, відсутність авіасполучення з країною гомадянської належності та військовими діями на території України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на відсутність законних підстав для перебування ОСОБА_1 на території України.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 3 ч. ч. 1 та 3 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до вимог ст. 9 цього Закону іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов`язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до вимог пункту 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Постановою заступника начальника управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області Майдана В.Б. від 5 березня 2024 року серії ПН МХМ №001183 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 203 ч. 2 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за те, що він порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: не залишив її територію після відповідного терміну перебування, чим допустив порушення вимог ст. 3 ч. ч. 1 та 3, ст. 9 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та пункту 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 242-246 КАС України, суд

постановив:

У позові ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування рішення №6801100100000520 від 12 серпня 2025 року про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

25.05.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua