Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №585/1477/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1477/26

Номер провадження 2/585/1088/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у підготовчому судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків та просять: Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користь аліменти на її утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , користь аліменти на його утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. В обґрунтування позову вказали, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у них - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина ОСОБА_3 . ОСОБА_3 є єдиною їхньою дитиною. Вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є непрацездатною особою, досягла пенсійного віку та потребує матеріальною підтримки від свого сина. Будь-яких доходів не отримує, їй 68 років - потребує підтримуючого лікування, належного харчування, допомоги у оплаті житлово - комунальних послуг (газ, світло). Син надає матеріальну підтримку (кошти) час від часу, але ці суми мінливі і не покривають її базових потреб навіть частково. Він не заперечує сплачувати аліменти, але виключно і лише на підставі рішення суду. Вважає, що розмір аліментів, визначений у частці до стягнення - 1/10 (однієї десятої) частини від усіх видів його заробітку (доходу) буде справедливим і по відношенню до неї, ОСОБА_1 , і по відношенню до самого сина - ОСОБА_3 . Він, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також є непрацездатною особою, досяг пенсійного віку та потребує матеріальною підтримки від свого сина. Отримує від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області соціальну допомогу, яка є недостатньою для його існування, забезпечення базового прожиткового мінімуму, встановленого ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», йому 62 роки - потребує також підтримуючого лікування, належного харчування, оплати житлово - комунальних послуг (газ, світло). Син надає матеріальну підтримку (кошти) час від часу, але ці суми мінливі і не покривають його базових потреб. Він не заперечує сплачувати аліменти, але виключно і лише на підставі рішення суду. Вважає, що розмір аліментів, визначений у частці до стягнення - 1/10 (однієї десятої) частини від усіх видів його заробітку (доходу) буде справедливим і по відношенню до нього, ОСОБА_2 , і по відношенню до самого сина - ОСОБА_3 . Відносно їхньої спільної дитини - ОСОБА_3 вони батьківських прав ніколи не були позбавлені, з самого народження їхньої дитини і на протязі усього його життя до досягнення ними непрацездатного, пенсійного віку про нього піклувалися, забезпечували усім необхідним, дбали, підтримували, були опорою і підтримкою у складних життєвих ситуаціях. Їх син працездатний, отримує постійні доходи та може сплачувати на їхню користь аліменти, присуджені судом.

17 квітня 2026 року провадження в справі було відкрито та призначено підготовче засідання. Позивач ОСОБА_1 , в підготовче судове засідання не з`явилася, повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві просить даний позов розглянути у її відсутності.

Позивач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві просить даний позов розглянути у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 , в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позов визнає в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 квітня 1987 року Василівською сільською радою Сумської області, актовий запис № 3, відповідач ОСОБА_3 , 26.01.1987 є сином позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.03.2026, відсутня інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відносно ОСОБА_1 (а.с.15).

Як вбачається з відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.03.2026, ОСОБА_2 отримував дохід за період з жовтня 2025 по грудень 2025 року, а саме: жовтень 2 352,12 грн., листопад 784,04 грн., грудень 784,04 грн. (а.с. 16).

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Частиною 1 ст. 202 СК України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав, таких як непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року, обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст.204 СК).

У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більше як три роки.

Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Судом не встановлено обставин щодо звільнення відповідача від обов`язку утримувати своїх батьків з підстав, викладених у ст. 204 СК України.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Пленум Верховного Суду України у п. 16 Постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року № 3 роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Водночас зазначені чинники, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на встановлені обставини справи та визнання позову відповідачем, суд вважає можливим задоволити позов і стягнути з відповідача на користь позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , аліменти на їх утримання, у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на користь кожного з позивачів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 1331,20 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), аліменти на її утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), аліменти на його утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок (1331,20 грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 27 травня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга