Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №464/910/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/910/26

пр.№ 1-кп/464/375/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12026141410000205 від 12.02.2026 відносно:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , у званні солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, -

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 (звання солдат), всупереч вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що перед ним перебуває працівник поліції, який знаходиться у форменому одязі із відповідними знаками розрізнення та виконує свої службові обов`язки, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, діючи протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час виходу із квартири о 12:27 год. 12.02.2026 умисно наніс працівнику поліції ОСОБА_5 один удар правою рукою в ділянку верхньої губи зліва, а в подальшому після застосування до нього фізичної сили, опинившись на підлозі в лежачому положенні, продовжуючи свої неправомірні дії з метою нанесення тілесних ушкоджень останньому, наніс удар ногою в лобну ділянку голови та удари ногами по тілу та голові ОСОБА_5 , після чого до ОСОБА_3 було застосовано спеціальні засоби (кайданки).

Внаслідок своїх неправомірних дій, ОСОБА_3 спричинив інспектору сектору протидії домашньому насильству відділу превенції ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_5 тілесні ушкодження – закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, який відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, а також садна на чолі, у виличній ділянці справа, на верхній губі, на правому передпліччі, синці і підшкірний крововилив на правому передпліччі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у інкримінованому правопорушенні визнав повністю, надав аналогічні пояснення викладені у фабулі. Щиро кається, шкодує про вчинене. Просить суворо не карати, врахувати, що одружений, виховує троє дітей, є військовослужбовцем, зробив належні висновки.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про те, що цивільного позову заявляти не буде, оскільки обвинувачений вибачився перед ним, претензій до обвинуваченого немає. Просить розглядати справу у його відсутності.

Оскільки обвинувачений повністю визнав винуватість у вчиненому злочині, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів.

Отже, дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України, оскільки він вчинив умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який проходить військову службу, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше несудимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Таким чином, враховуючи наведене, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію потерпілого, який немає претензій до обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без реального відбуття покарання, а тому його можливо звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, призначивши іспитовий строк, з покладенням обов`язків передбачених ч.1 ст. 76 КК України, що буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту (обраний відповідно до ухвали Сихівського районного суду м.Львова від12.02.2026 з 13.02.2026 до 13.04.2026) обвинуваченому не продовжувався.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374, 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, протягом якого він не вчинить нового злочину та належно виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Тривалість іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з моменту оголошення вироку.

Речові докази: компакт-диск, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежився проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_6