Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №439/276/26 — Бродівський районний суд Львівської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/276/26

Провадження № 1-кп/439/134/26

27 травня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження - № 12025141160000393 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 листопада 2025 року,

про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лешнів, Золочівського району, Львівської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працює, який на утриманні неповнолітніх дітей, осіб з інвалідністю чи осіб похилого віку не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

встановив:

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до обвинувального акту кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 05 листопада 2025 року у справі №439/2060/25, що набрала законної сили 17.11.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) роки.

Разом із тим, ОСОБА_3 вирішив умисно не виконувати зазначене судове рішення, що набрало законної сили, в частині позбавлення права керування транспортними засобами, та у подальшому, будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортним засобом, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення її права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортними засобами.

Так, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) роки, діючи умисно, всупереч вищевказаного рішення Бродівського районного суду Львівської області, яке набрало законної сили, маючи реальну можливість його виконати, умисно, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Reno Kangoo» із реєстраційним номером НОМЕР_1 28 листопада 2025 року, близько 14 год. 43 хв. та рухаючись ним дорогою у місті Броди по Площі Ринок, Золочівського району, Львівської області, був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Після чого працівниками поліції щодо ОСОБА_3 складено постанову про адміністративне правопорушення серія ЕНА №6240835 від 28.11.2025 року за ч.1 ст.122 КУпАП.

Обвинувальний акт надійшов до суду із підписаною сторонами угодою про визнання винуватості від 04 лютого 2026 року.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Сторони погодились на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. Сторони погоджуються, що у разі звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України, на підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У підготовчому судовому засіданні судом з?ясовано, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом з?ясовано, що ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України і така кваліфікація є вірною.

Встановлено, що умови угоди жодним чином не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб.

Обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, у суду не має.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов?язань немає.

Судом з?ясовано, що узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам КК України. При визначенні узгодженого покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого.

Сторонами вірно узгоджено покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України в межах санкції статті закону.

Сторонами при узгодженні звільнення від відбування обвинуваченим покарання відповідно до ст. 75 КК України враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а тому, умови угоди про застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_3 від відбування узгодженого покарання з випробуванням є обґрунтованими та підставними.

Таким чином, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність, приходить до переконання, що вказана угода підлягає затвердженню виходячи із вищевказаних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 04 лютого 2026 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141160000393 від 28 листопада 2026 року, за ч. 1 ст. 382 КК України щодо ОСОБА_3 , - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов`язків:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, а саме:

-накопичував DVD-R на якому містяться 4 відеофайли, – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1