Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №337/1483/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

27.05.2026

ЄУН № 337/1483/26

Провадження № 2/337/1390/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

встановив:

Представниця позивачки ОСОБА_1 – адвокат Климович Т.Д. через систему «Електронний суд» звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом про розірвання шлюбу, вказавши, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.03.2021 року, від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалось, між подружжям немає взаєморозуміння щодо побудови гармонійних сімейних відносин, відсутнє спільне бачення подальшого спільного проживання. Сторони проживають окремо, фактично шлюбні відносини припинені, примирення між ними не можливо. Просить шлюб розірвати.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2026 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

20.04.2026 року до суду від представниця позивачки ОСОБА_1 – адвоката Климович Т.Д. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про стягнення судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 6800 грн.

Представниця позивачки у позові вказала на розгляд справи без сторони позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином, шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу відповідача, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 05.03.2021 року Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 175.

Сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

У відповідності до ч.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. У відповідності до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки та не може будуватися на примушені сторони до навіть формального знаходження у зареєстрованому шлюбі та у подружніх відносинах.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач відзив на позов не надав, не спростував доводів позивачки викладених у позові, то відповідно відмова у розірванні шлюбу за своєю суттю буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що не відповідає нормативному визначенню змісту шлюбних відносин та є неприпустимим у демократичному суспільстві.

Суд вважає, що причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б моральним засадам суспільства, та інтересам позивача, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 , 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги №040/26 від 05.03.2026 року укладеного між ОСОБА_1 і адвокатом Климович Т.Д.; акт прийому передачі виконаних робіт від 09.03.2026 року з переліком послуг і їх вартістю.

За змістом вищевказаних документів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 6800 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Заяв про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх не співмірності від відповідача не надійшло.

Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Керуючись ст. 13, 89, 137, 229, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 05.03.2021 року Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 175.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: І.Г.Кучерук