Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №334/8996/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 26.05.2026

Справа № 334/8996/25

Провадження № 2/334/551/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Добрєва М.В.,

при секретарі Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 26 серпня 1981 року на ім`я ОСОБА_3 було видано ордер №4466 серії А-VI від 26.08.1981 року на 3-кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя від 20 серпня 1981 року.

Пізніше ордер було переоформлено на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому позивачка по справі ОСОБА_5 народила синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також проживають та зареєстровані за цією адресою. 25 березня 2025 року мати позивачки ОСОБА_8 помирає, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Окрім ОСОБА_1 у вищевказаній квартирі зареєстровані наступні особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Фактично ОСОБА_2 виїхав з квартири у вересні 2016 року та з того часу майже 10 років не проживає. Ще у вересні 2016 року він звільнив квартиру від особистих речей та виїхав в невідомому напрямку. Жодних стосунків із родиною не підтримує. Відповідач більше в квартиру не повертався, участі в оплаті за комунальні послуги, участі у поточних ремонтах не приймає, а його реєстрація у спірній квартирі створює позивачу перешкоди у користуванні квартирою, вона змушена нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг з урахуванням реєстрації відповідача

Просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивачка, представник позивачки не з`явилися. До суду представник позивачки надав заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 26 серпня 1981 року на ім`я ОСОБА_3 було видано ордер №4466 серії А-VI від 26.08.1981 року на 3-кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя від 20 серпня 1981 року.

Пізніше ордер було переоформлено на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому позивачка по справі ОСОБА_5 народила синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також проживають та зареєстровані за цією адресою. 25 березня 2025 року мати позивачки ОСОБА_8 помирає, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Тобто, окрім ОСОБА_1 у вищевказаній квартирі зареєстровані наступні особи: ОСОБА_6 (син), ОСОБА_7 (син) та ОСОБА_2 (відповідач).

Фактично ОСОБА_2 виїхав з квартири у вересні 2016 року та з того часу майже 10 років не проживає. Ще у вересні 2016 року він звільнив квартиру від особистих речей та виїхав в невідомому напрямку. Жодних стосунків із родиною не підтримує. Відповідач більше в квартиру не повертався, участі в оплаті за комунальні послуги, участі у поточних ремонтах не приймає, а його реєстрація у спірній квартирі створює позивачу перешкоди у користуванні квартирою, вона змушена нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг з урахуванням реєстрації відповідача.

Необхідно зазначити, що факт відсутності проживання відповідача підтверджується актом про не проживання останнього від 14 серпня 2025 року, відповідно до якого голова правління ОСББ «Стандарт-плюс» Орел Д.І., а також ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 засвідчили, що за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 05.09.2016 року не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також довідкою від 14.08.2025 року ОСББ «Стандарт-плюс».

Позивачка вимушена самостійно нести обов`язок з приводу утримання квартири та сплати комунальних платежів по кількості зареєстрованих осіб в тому числі за відповідача по справі, хоча останній не проживає у квартирі. Дані обставини підтверджується квитанціями про сплату комунальних послуг.

Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Згідно ст.64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

За змістом ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім`ї не потребує згоди інших членів сім`ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.

Згідно статті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71,72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Враховуючи, що відповідач тривалий час, з 2016 року, без поважних причин не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , він звільнив квартиру від особистих речей та виїхав в невідомому напрямку. Жодних стосунків із родиною не підтримує. Відповідач більше в квартиру не повертався, участі в оплаті за комунальні послуги, участі у поточних ремонтах не приймає, тому наявні правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: Добрєв М. В.