Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №308/5794/26
Суддя: Малюк В. М.
Справа № 308/5794/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання – Вереш А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Козар М.В. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козар М.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 12.12.2017 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_3 , який зареєстрований у відділі № 3 Орєхово-Зуївського управління РАЦС Головного управління РАЦС у Московській області актовий запис № 140, що підтверджується нотаріальною копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 із перекладом на українську мову.
Як пояснив позивач, «фактично з 2021 року ми припинили наші подружні стосунки - стосунки притаманні в сім`ї дружині та чоловіку в наслідок втрати спільного кохання та взаєморозуміння. Фактично кожен із нас живе своїм життям, внаслідок чого наше подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. З того часу у нас окремий бюджет. Вона не цікавиться моїм життям, я її життям, спільне господарство з цього часу року ми не ведемо, кожен має окремий бюджет. Я зрозумів, що в нас різні характери, відсутнє взаєморозуміння і взаємодопомоги, а також сталася втрата наших спільних інтересів та відсутність бачення нашого спільного майбутнього. Спільних дітей ми не маємо. Наміру на примирення з відповідачкою та зберегти шлюб не маю і це є неможливим. Спір щодо майна відсутній.
За таких обставин, позивач просить суд шлюб, який був укладений 12.12.2017 року, між ним та ОСОБА_2 розірвати. Судові витрати по справі залишити за позивачем.
У судове засідання представник ОСОБА_1 – адвокат Козар М.В. надав заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задоволити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання надала заяву у якій просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами заяви, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого 12.12.2017 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 12.12.2017 року було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі № 3 Орєхово-Зуївського управління РАЦС Головного управління РАЦС у Московській області, актовий запис № 140.
Від даного шлюбу у подружжя дітей не має.
Відповідно до ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Спору щодо поділу спільного майна подружжя сторонами не заявлялося.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.
Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 257, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву - задоволити.
Шлюб, укладений 12.12.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований у відділі № 3 Орєхово-Зуївського управління РАЦС Головного управління РАЦС у Московській області, про було складено відповідний актовий запис № 140 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду складено 27.05.2026 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua