Вирок від 21 травня 2026 р. у справі №712/12095/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12095/25

Провадження № 1-кп/712/446/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючий ОСОБА_1

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22024130000000022 від 04.01.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Свердловськ Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території Луганської області,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1, ч. 1 ст. 258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , не пізніше листопада 2017 року (більш точна дата і час органом досудового розслідування не встановлені), який був обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «луганської народної республіки», спрямованих на нанесення шкоди державній безпеці України та здійснення терористичної діяльності, прийняв рішення про участь в діяльності політичного блоку вказаної терористичної організації.

Так, ОСОБА_7 , будучи радикально налаштованою особою, прихильником протиправної діяльності «лнр», діючи з мотивів несприйняття чинної влади в Україні та з корисливих мотивів, переслідуючи мету заподіяння шкоди інтересам України, а саме прийняття участі в незаконній діяльності так званих «органів державної влади лнр», усвідомлюючи той факт, що діяльність вказаної терористичної організації незаконна і спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, не пізніше 27.11.2017 (більш точна дата і час органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи у невстановленому тимчасово окупованому населеному пункті Луганської області добровільно вступив до політичного блоку терористичної організації «лнр». При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що для досягнення злочинної мети, яку переслідує «лнр», йому як члену цієї організації, доведеться виконувати функції посадової особи у незаконному органі влади, допомагати представникам силового блоку «лнр» чинити збройний опір законним діям працівників правоохоронних органів України та військовослужбовців ЗС України, які спрямовані на припинення протиправної діяльності вищевказаної терористичної організації.

Після вступу до політичного блоку терористичної організації «лнр», ОСОБА_7 27.11.2017 був призначений на посаду «головного інспектора відділу митного оформлення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (мовою оригіналу – «главный инспектор отдела таможенного оформления « ІНФОРМАЦІЯ_3 »).

У подальшому з листопада 2017 року по 24.02.2022 виконував обов`язки на різних посадах у незаконному органі влади – так званому « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема, у період з 27.11.2017 по невстановлену дату, але не пізніше квітня 2021 року, – на посаді «головного інспектора відділу митного оформлення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а з квітня 2021 року по невстановлену дату – на посаді «начальника внутрішнього митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (мовою оригіналу – «начальник внутреннего таможенного поста « ІНФОРМАЦІЯ_6 »), забезпечував діяльність незаконного органу влади «Державного митного комітету ЛНР», зокрема із збору мита, яке йшло на фінансування терористичної організації «лнр», чим брав участь і сприяв діяльності вищезазначеної терористичної організації на території Луганської області.

Він же, являючись громадянином України, фактично перебуваючи на окупованій території Луганської області, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення території Луганської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Луганська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення державних органів та органів влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, продовжуючи займати різні посади в незаконних митних органах так званої лнр, після створення незаконного правоохоронного органу – так званої « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у період з 01.01.2023 по 07.04.2023 (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на окупованій території Луганської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів, маючи на меті підтримати воєнну агресію рф на території України, добровільно, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо нього чи членів його родини зайняв посаду, в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду так званого «начальника Луганського митного поста ІНФОРМАЦІЯ_7 » (мовою оригіналу – «начальник Луганского таможенного поста Луганской таможни ФТС россии»).

У період з 07.04.2023 по липень 2025 року (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 займав посаду «начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 » у незаконному правоохоронному органі « ІНФОРМАЦІЯ_7 », який наділений такими правоохоронними функціями: виявлення, попередження, припинення правопорушень та злочинів, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснення невідкладних слідчих дій та здійснення розслідування у формі дізнання у кримінальних справах.

Він же, являючись громадянином України, фактично перебуваючи на окупованій території Луганської області, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення території Луганської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Луганська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення державних органів та органів влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, у проміжок часу після створення незаконного правоохоронного органу – так званої « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у період з 01.01.2023 по 07.04.2023 (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на окупованій території Луганської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів, маючи на меті підтримати воєнну агресію рф на території України, добровільно, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо нього чи членів його родини зайняв посаду, в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду так званого «начальника Луганського митного поста ІНФОРМАЦІЯ_7 » (мовою оригіналу – «начальник Луганского таможенного поста Луганской таможни ФТС россии»).

ОСОБА_7 , діючи умисно та виконуючи покладені на нього обов`язки, функції, вказівки і розпорядження представників окупаційних органів влади, у тому числі правоохоронних органів російської федерації на території Луганської області, маючи за мотив проявити себе та довести свою лояльність і відданість окупаційній владі держави-агресора, нехтуючи своїм конституційним обов`язком щодо захисту прав та інтересів громади, з метою нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України та надати підтримку окупаційній владі російської федерації, здійснював свої повноваження на цій посаді у період з 07.04.2023 по липень 2025 року (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено), у тому числі такі, як виявлення, попередження, припинення правопорушень та злочинів, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснення невідкладних слідчих дій та здійснення розслідування у формі дізнання у кримінальних справах за законодавством російської федерації, чим надавав безпосередню допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави-агресора – російської федерації у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території.

Допомога ОСОБА_7 російській федерації та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України призвела до забезпечення сталого і належного функціонування незаконно створених органів влади на тимчасово окупованій території Луганської області, а також до посилення заходів тимчасової окупації на зазначеній території, що в загальному завдало шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_7 який показань суду не надавав, та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з ІНФОРМАЦІЯ_9 – ОСОБА_8 .

Відповідно до ухвали суду від 25.02.2026, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 258-3 ч. 1, ст. 111-1 ч. 7, ст.111 ч. 2 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_7 , який в свою чергу повинний був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім свого невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим та з`ясувати правову позицію ОСОБА_7 щодо пред`явленого обвинувачення. Просив прийняти рішення за наявними доказами у кримінальному провадженні.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Разом з тим, суд враховує, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, у зв`язку з чим ці факти не потребують окремого доказування в межах даного кримінального провадження.

На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 258-3 ч. 1, ст. 111-1 ч. 7, ст.111 ч. 2 КК України, стороною обвинувачення надано диски із слідчої дії, про допит свідка ОСОБА_9 отриманого відповідно до вимог ст.ст. 40, 65, 66, 95, 104, 106, 223, 224, 615 КПК України, з письмовим протоколом допиту останнього та письмові докази, які були відтворені, оглянуті та досліджені судом в судовому засіданні.

Вина ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами:

- показами свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що з 1995 року по теперішній час працює в митних органах України. До 31.09.2022 він працював у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Після окупації Луганської області збройними силами росії, він разом зі сім`єю мешкав в м. Новопсков Луганської області. До нього, в кінці липня 2022 року, зателефонували та запропонували під`їхати до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_7 для бесіди. Його запитували про автомобільну техніку, сервери, які належали ІНФОРМАЦІЯ_11 до окупації та чи має він контакти із співробітниками правоохоронних органів на підконтрольній українській владі території. ОСОБА_7 йому відрекомендували, як начальника митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_7 », який прибув до митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_12 » для надання методичної та практичної допомоги для роботи. Він його запам`ятав, так як він був одягнутий у службову форму т.зв. «державного митного комітету «лнр» з бейджиком з його даними та посадою. ОСОБА_7 запропонував йому роботу на яку він у подальшому не погодився, так як повернувся в Україну. Крім того, додав, що в мережі Інтернет бачив відеосюжет за участю начальника митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОСОБА_7 . Вважає, що рішення працевлаштуватися до державних органів т.зв. «ЛНР» було прийнято ОСОБА_7 у зв`язку з його внутрішніми переконаннями, а також амбіційними та меркантильними інтересами;

- даними акту огляду від 06.12.2023 з фотозображеннями, відповідно якого було оглянуто мережі Інтернет на офіційній сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_13 за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 виявлено відеосюжет із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15 » та встановлено, що ОСОБА_7 перебуває на окупованій території Луганської області та у період воєнного стану добровільно почав працювати начальником митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_7 » державного митного комітету т.зв. «Луганської Народної Республіки»;

- даними акту огляду від 05.12.2023 з фотозображеннями, відповідно до якого було оглянуто мережі Інтернет на офіційній сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_16 за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 виявлено публікацію від 27.04.2021 року із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 » та встановлено що ОСОБА_7 на період публікації 27.04.2021 перебував на окупованій території Луганської області та обіймав посаду начальника митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_5 » державного митного комітету т.зв. «Луганської Народної Республіки»;

- даними наказів ІНФОРМАЦІЯ_18 № 850 від 11.10.2022 «Про створення ІНФОРМАЦІЯ_7 »; № 998 від 07.12.2022 «Про створення митних постів в структурі ІНФОРМАЦІЯ_7 і про внесення змін в наказ ІНФОРМАЦІЯ_18 № 850 від 11.10.2022»;

- даними фототаблиці сайту Державного митного комітету лнр, соціальних мереж «Вконтакті», «Однокласники» та інших офіційних ресурсі т.зв. «лнр»;

- даними акту огляду ід 06.11.2024 , відповідно до якого на офіційному сайті « ІНФОРМАЦІЯ_19 » було знайдено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є членом терористичної організації т.зв. «ЛНР», є кпітаном митної служби та займає посаду начальника митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_20 ». Має дружину та веде сторінки в соцмережах «Однокласники» та в мережі Інтернет є згадки про ОСОБА_7 та викладені фото з його зображенням. Серед зображень міститься документ «Список звань співробітників державного митного комітету т.зв. «ЛНР».

- даними протоколу огляду від 16.01.2024 з додатком (оптичним носієм інформації – диска DVD –R», відповідно до якого було оглянуто відеосюжет на офіційній сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщеного у відеохостингу « ІНФОРМАЦІЯ_21 » від 24.05.2025 із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_22 : «СМИ О НАС_ Внешнеторговый оборот ЛНР увеличился в апреле на 15% _ГТРК ЛНР» за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_23 , що підтверджують інформацію в мережі Інтернет, що ОСОБА_7 - займає посаду т.зв. «начальника митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_7 » державного митного комітету лнр», яка пов`язана з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання та фотознімками від 23.01.2024 з фото таблицею № 1 та довідкою, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 на фото № 2 впізнав ОСОБА_7 , який після початку повномасштабного російського вторгнення до території України добровільно працевлаштувався на посаду начальника митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_7 » державного митного комітету т.за «лнр»;

- даними протоколу огляду від 01.07.2024 з додатком (оптичним носієм інформації – диска DVD –R», відповідно до якого було оглянуто офіційний сайт ІНФОРМАЦІЯ_24 за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_25 відповідно до якого було підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет інформації на офіційному сайті « ІНФОРМАЦІЯ_26 » про те, що начальником Луганського митного посту ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_7 ;

- даними протоколу огляду від 02.07.2024 з додатком (оптичним носієм інформації – диска DVD –R», відповідно до якого було оглянуто офіційний сайт ІНФОРМАЦІЯ_24 за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_28 відповідно до якого було підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет інформації на офіційному сайті « ІНФОРМАЦІЯ_26 » про те, що начальник Луганського питного посту ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_7 разом із іншими співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 присутній у форменому одязі федеральної митної служби рф на заходах, присвячених шануванню пам`яті героїв Великої Вітчизняної війни;

- даними протоколу огляду від 08.07.2024 з додатком (оптичним носієм інформації – диска DVD –R», відповідно до якого була оглянута офіційна сторінка федеральної митної служби рф у соціальній «Вконтакте» за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_29 , на якій підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет інформації на офіційній сторінці федеральної митної служби рф у соціальній мережі «Вконтакте» про те, що ОСОБА_10 є співробітником ІНФОРМАЦІЯ_30 та присутній на світлині зазначеної публікації у форменому одязі майора митної служби федеральної митної служби рф;

- даними протоколу огляду від 10.07.2024 з додатком (оптичним носієм інформації – диска DVD –R», відповідно до якого було оглянуто офіційний сайт ІНФОРМАЦІЯ_24 за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_31 , на якому підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет інформації із світлинами на офіційному сайті « ІНФОРМАЦІЯ_26 » на яких зображений начальник Луганського митного посту ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_7 у форменому одязі федеральної митної служби рф;

- даними протоколу огляду від 29.05.2024 з додатком (оптичним носієм інформації – диска DVD –R»), відповідно до якого було оглянуто офіційний сайт державного митного комітету Луганської народної республіки за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_32 , на якому підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет інформації на офіційному сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про склад та структуру державного митного комітету лнр, незаконного правоохоронного органу, створеному на тимчасово окупованій території України;

- даними протоколу огляду від 29.05.2024 з додатком (оптичним носієм інформації – диска DVD –R», відповідно до якого було оглянуто в мережі Інтернет офіційний сайт (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_20 », на якому розміщена інформація (мовою оригіналу) «Об утверждении Положения о Государственном таможенном комитете ІНФОРМАЦІЯ_20 » за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_33 , на якому підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет інформації на офіційному сайті (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_20 » постанови уряду луганської народної республіки від 17.12.2019 (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_20 », тобто незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території України;

- даними протоколу огляду від 16.05.2025, відповідно до якого було здійснено огляд Єдиної інформаційно – аналітичної системи управління міграційними процесами та переглянуто інформацію про особу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роздруковану та записану на оптичний диск, який приєднано до матеріалів кримінального провадження;

- даними протоколу огляду від 09.07.2025 з додатком (оптичним носієм інформації – диска СD –R» зі зображеннями), відповідно до якого проведено слідчу (розшукову) дію - огляд Інтернет-ресурсів, на яких наявна інформація щодо діяльності ОСОБА_7 на посаді в т.зв. «Луганській митниці «ЛНР», відомості про незаконні рішення щодо створення та діяльності указаного органу на тимчасово окупованій території, фото та відео з відображенням ОСОБА_7 на займаній посаді;

- даними висновку експерта № СЕ -19/124-25/10249-ФП від 16.07.2025, про те, що на відеозаписі з файлу «СМИ О НАС Внешнеторговый оборот ЛНР увеличился в апреле на 15 ГТРК ЛНР.тр4» в проміжках часу 00:23-00:38 та 01:04-01:16 (особа в зеленій формі ліворуч за столом, він же - праворуч на знімку з червоними вантажними автомобілями, він же - ліворуч на знімку, де на фоні видимі будівельні автокрани) та на достовірній фотографії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зображена одна й та ж особа. На фотозображенні «20240508 ОСОБА_11 » (особа в синій формі, перший зліва у другому ряду на фото) та на достовірній фотографії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зображена одна й та ж особа. 3. На фотозображенні «1715226283 ОСОБА_11 » (особа в зеленій формі праворуч на фото) та на достовірній фотографії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зображена одна й та ж особа. 4. На фотозображенні «ЯкубенкоЗ.2bd439.jpg» та на достовірній фотографії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зображена одна й та ж особа. На фотозображенні «jH36a4yABi2cwHt47gBC0ho4x0qiPIW4 и75SjKvuazn8-OsfA_q97Q$іG65mМTNКсR8tуЕу5к-bе6dnRvFfГgVn(1).jpg» та на достовірній фотографії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зображена одна й та ж особа. На фотозображенні «16.webp» (особа в темно сірій формі, перший зліва) та на достовірній фотографії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зображена одна й та ж особа;

- даними протоколу огляду від 22.07.2025 , відповідно до якого було оглянуто Інтернет - ресурси, офіційний сайт « ІНФОРМАЦІЯ_34 », у якому наявна інформація про керівника, контакти та безпосередньо діяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 зі змінами на 22.07.2025, начальником Луганського митного посту є майор митної служби ОСОБА_7 ;

- даними протоколу огляду від 21.07.2025, відповідно до якого було оглянуто Інтернет - ресурси, сайт « ІНФОРМАЦІЯ_35 » відповідно до якого на вказаному сайті зазначено, що ОСОБА_7 є членом терористичної організації т.зв. «лнр». Має звання капітана митної служби та займає посаду начальника митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_7 » державного митного комітету т.зв. «ДНР». Також зазначені профілі ОСОБА_7 у соціальних мережах «Вконтакті» та «Однокласники» та наявні фотографії з зображенням останнього. Посилання з інформацією щодо штатного розпису особового складу « ІНФОРМАЦІЯ_36 , де зазначено, що ОСОБА_7 у 2017 -2018 роках працював головним інспектором відділу митного оформлення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та 27.11.2017 отримав звання молодший лейтенант, а 27.18.208 – лейтенант.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідка, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22024130000000022; № 22024250000000215; № 22025250000000171; постанови про визначення групи слідчих та доручення здійснення досудового розслідування; повідомлення про початок досудового розслідування слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області; повідомлення про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні Черкаської обласної прокуратури; постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні Черкаської обласної прокуратури; рапорти про виявлене кримінальне правопорушення; постанови про доручення здійснення досудового розслідування; постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування Черкаської обласної прокуратури; постанови про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора м. Києва; доручення (в порядку ст. 40 КПК України); відповіді на доручення; запити до ЦВК та листи-відповіді; запити до ІНФОРМАЦІЯ_37 ; супровідні листи; клопотання слідчого відділу УСБ України в Черкаській області про тимчасовий доступ до речей і документів; ухвали ІНФОРМАЦІЯ_38 про надання тимчасового доступу до речей та документів; вимогу на судимість, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питань щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними, неналежними чи недопустимими.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень.

Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідка ОСОБА_9 оскільки його покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінальних правопорушень та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідок з будь-яких причин обмовив чи міг обмовити обвинуваченого.

Так, безпосереднім об`єктом цих кримінальних правопорушень є відносини щодо забезпечення територіальної цілісності й недоторканності України в межах установлених кордонів. Територіальна недоторканність України є невід`ємною складовою її самостійності та незалежності. Частина 3 ст.2 Конституції України проголошує, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст.73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч.1 ст.17, ч.1 ст.65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На виконання цього обов`язку законодавство України містить цілу низку правових норм, які обмежують свободу вираження поглядів з огляду на необхідність захисту національних інтересів України, її територіальної цілісності, забезпечення правопорядку тощо.

На території України існує багаторічний триваючий міжнародний збройний конфлікт, спровокований російською федерацією, внаслідок чого військовими держави-агресора було порушено державний кордон України та захоплено частину території Держави.

Згідно вимог ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до ст.ст.132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Харківська, Київська області, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

З об`єктивної сторони державна зрада визначається наданням іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації, чи виконання конкретного злочину, схиляння до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

Суд звертає увагу, що із суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Вказаними умисними діями ОСОБА_7 в порушення вимог ст.65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечив становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом безпосередньої участі в утворенні незаконних органів влади, які є частиною окупаційної адміністрації рф, на окупованій території України,виконання функцій представника окупаційної влади рф з метою недопущення контролю української влади на території Луганської області, надавши тим самим допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканості, державній безпеці України, добровільно, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо нього чи членів його родини зайняв посаду, в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду так званого «начальника Луганського митного поста ІНФОРМАЦІЯ_7 » (мовою оригіналу – «начальник Луганского таможенного поста Луганской таможни ФТС россии»).

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним по пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 258-3 ч. 1, ст. 111-1 ч. 7, ст.111 ч. 2 КК України, та на день ухвалення цього вироку залишається громадянином України, незалежно від місця його проживання, а фактичне набуття громадянства рф не впливає на зміст його правових відносин з Україною, за якими він визнається лише громадянином України.

Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів проти Основ Національної безпеки України доведена у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за:

- ч. 1 ст. 258?3 КК України, як участь у терористичній організації та сприянні її діяльності;

- ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території;

- ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній чи інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчинених злочинів, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшували покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.

Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_7 є вчинення ним злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст.50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Окрім того, суд враховує, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18, відповідно до якої рішення суду про позбавлення такого права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст.55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більше того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням зазначеного, враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_7 за ст. ст. 258-3 ч. 1, ст. 111-1 ч. 7, ст.111 ч. 2 КК України, покарання у межах санкцій зазначених статей, виключно у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Санкцією ч.7 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Крім того, ОСОБА_7 скоїв злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про позбавлення ОСОБА_7 обіймати будь-які посади у правоохоронних органах та органах державної влади України.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_7 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Таке покарання стосовно ОСОБА_7 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.

Суд, виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення за проведення судової експертизи від 16.07.2025 № СЕ- 19/124-25/10249- ФП у сумі 8914,00 грн.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 7 ст. 111-1, ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити покарання за:

- ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;

-ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді 14 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах державної влади на строк 15 років та з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;

- ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах державної влади на строк 15 років та з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової експертизи від 16.07.2025 № СЕ- 19/124-25/10249- ФП у сумі 8914,00 грн.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з часу, коли він буде фактично затриманим.

Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.

Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3