Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №240/17684/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №240/17684/24

Суддя: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17684/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

27 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.05.2024 №390/06-30-24 10/1620619015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку, та відповідно поновити статус платника єдиного податку за спрощеною системою оподаткування 3 група 5%.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.05.2024 №390/06-30-24 10/1620619015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку, прийняте щодо ФОП ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області поновити з 31.12.2023 реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Обґрунтовуючи свою позицію, апелянт вказує, що згідно з поданою ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією платника єдиного податку за 2023 рік загальна сума доходу становить 4 562 508,36 грн, що перевищує граничний обсяг доходу для платника третьої групи єдиного податку за п`ять місяців 2023 року (без врахування семи місяців, в якому платник застосовував особливості оподаткування воєнного часу), який становить 3 257 875,00 грн.

Крім того, апелянт стверджує, що рішення про анулювання реєстрації прийнято на підставі акта камеральної перевірки від 03.04.2024 №7112/06-30-24-10/ НОМЕР_1 , що відповідає вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України, згідно з яким анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки.

Також скаржник зазначає, що факт перевищення граничного обсягу доходу встановлено за даними самого позивача, які він зазначив у податковій декларації, тому такий факт не потребує додаткового доведення та не може бути спростований.

14 листопада 2025 року від представника позивача адвоката Назаренко І.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого, остання просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в повному обсязі, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 240/17684/24 від 29.09.2025 року залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як платника податків взято на облік в контролюючому органі 07.11.2006, на даний час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії Б №700809 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.04.2013 перейшов на спрощену систему оподаткування із ставкою єдиного податку 5 %, 3 група.

ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 03.04.2024 року №7112106-30-24-10/1620619015 про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

Камеральною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, а саме: перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платника єдиного податку на 1 304 633,36 грн та наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Не погоджуючись з проведеною перевіркою позивач надавав свої заперечення на акт перевірки.

20.05.2024 року ГУ ДПС в Житомирській області винесено рішення №390/06-30-24 10/1620619015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв`язку з перевищенням протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку третьої групи.

Позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, проте відповідно до рішення про результат розгляду скарги №24575/6/99-00-06-03-03-06 від 12.08.2024 року залишено без змін рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 20.05.2024 року №390/06-30-24 10/1620619015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а скаргу залишено без задоволення.

Згідно з цим рішенням Державна податкова служба України дійшла висновку, що ГУ ДПС у Житомирській області рішенням від 20.05.2024 року №390/06-30-24 10/1620619015 анулювало реєстрацію платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, у відповідності до вимог п. 299.10, п. 299.11 ст. 299 та п.п.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття рішення ГУ ДПС у Житомирській області про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Підпунктом 9 пункту 9 підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Абзацом першим п.299.1 статті299 ПК України визначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Згідно спірного рішенні відповідачем як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено абзац 3 п.299.10 ст.299 Кодексу.

Зокрема, абзацом 3 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України обумовлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Вказану правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від19.02.2019 у справі №826/7216/17, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а,від 14.07.2021 у справі №808/224/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Отже предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №13/4266/17, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19).

Тобто, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів.

Належних доказів проведення документальної перевірки позивача податковим органом до суду не надано.

З огляду на викладене, ГУ ДПС в Житомирській області при прийняті оскаржуваного рішення від 20.05.2024 року №390/06-30-24 10/1620619015 про виключення з реєстру платників єдиного податку, діяло не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України. Відтак, таке рішення підлягає скасуванню.

Доводи апелянта про те, що пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено прийняття рішення "на підставі акта перевірки" без уточнення виду такої перевірки, колегією суддів відхиляються як такі, що суперечать системному тлумаченню норм податкового законодавства та сталій судовій практиці Верховного Суду.

Законодавець чітко розмежовує види перевірок та їх предмет. Камеральна перевірка має обмежений предмет і не може охоплювати питання, які належать до компетенції документальної перевірки.

Щодо виявлених порушень, зазначених в оскаржуваному рішенні про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Підпунктом 9№ 4.3 пункту 9 №.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Абзацом першим п.299.1 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Згідно рішення від 20.05.2024 ГУ ДПС в Житомирській області як на підставу для виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку зазначено абзац 3 п.299.10 ст.299 Кодексу.

Головне управління ДПС у Житомирській області вказує, що граничний обсяг доходу для платників єдиного податку 3 групи у 2023 році становив 7 818 900 грн, тобто 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 291.4 ПКУ). Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року становить 3 257 875 грн ((7818900 грн/12 місяців) х 5 місяців).

Згідно з пп. 9.2 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України, тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Скаржник вказує, що позивач з 01 січня 2023 по 31 липня 2023 року застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування (2%) та з 01 серпня повернувся на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків, а тому граничний обсяг доходу для такого платника на 5 місяців до кінця 2023 року (з 01.08.2023 по 31.12.2023) має становити 3 257 875 гривень.

А саме, розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік становить 3 257 875 грн: (1167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 1 січня 2023 року х 6 700 грн = 7 818 900 грн. Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року:(7 818 900 грн / 12 місяців) х 5 місяців).

Відповідно даних податкової декларації єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік, річний загальний обсяг доходу за 2023 рік становить 4 562 508,36 грн.

При цьому, відповідно до рядка 06 декларації обсяг доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5% становив 4 562 508,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 не перевищив граничний обсяг доходу в цілому за 2023 рік, встановленого на 2023 рік в розмірі 7 818 900 грн.

Також 10.06.2024 позивачем була подана скарга до Державної податкової служби України (вх.ДПС № 23795/6 від 14.06.2024).

За результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 , 12.08.2024 Державна податкова служба України прийняла рішення №24575/6/99-00-06-03-03-06, яким відмовила у задоволенні скарги.

При цьому ДПС України у рішенні зазначила, що ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 31.07.2023 застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Кодексу, а граничний обсяг доходу, який передбачений для платника єдиного податку третьої групи у 2023 році, становить 7 818 900 грн (1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року). Враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2023 становить 6700 гривень, то граничний обсяг доходу на один місяць 2023 року становить 651 575 гривень.

Ураховуючи наведені обставини, у скарзі апелянт знову ж таки посилається на ті обставини, що оскільки позивач з 01.01.2023 по 31.07.2023 застосовував особливості оподаткування воєнного часу, то граничний обсяг доходу має визначатися лише за 5 місяців (серпень-грудень 2023 року) та становити (7 818 900 грн / 12 місяців) Ч 5 місяців = 3 257 875 грн.

Таким чином, на його думку, оскільки фактичний дохід 4 562 508,36 грн перевищує 3 257 875 грн, то у цьому випадку мало місце порушення вимог підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України.

Проте, колегія суддів не погоджується з такою позицією апелянта з огляду на таке.

Підпункт 9№.4.2 підпункту 9№.4 пункту 9№ підрозділу 8 розділу XX ПК України прямо передбачає, що дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку.

Ця норма означає, що дохід за період січень-липень 2023 року взагалі не враховується при визначенні граничного обсягу доходу для цілей перевірки дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Підпункт 9№.4.3 підпункту 9№.4 пункту 9№ підрозділу 8 розділу XX ПК України встановлює, що у 2023 звітному році обсяг доходу визначається пропорційно до кількості календарних місяців, протягом яких платник не застосовував особливості оподаткування воєнного часу.

Однак ця норма має застосовуватися системно з підпунктом 9№.4.2, який передбачає, що дохід за період воєнного режиму не включається до обсягу доходу.

Тобто, дохід за період січень-липень 2023 року не враховується взагалі при перевірці дотримання ліміту.

Граничний обсяг доходу на 2023 рік складає 7 818 900 грн, а дохід за період серпень-грудень 2023 року порівнюється з граничним обсягом.

Отже, фактично позивачем не було допущено перевищення граничного обсягу доходу, який передбачений для платника єдиного податку третьої групи у 2023 році.

Ураховуючи, що оскільки за підсумками 2023 року обсяг доходу ФОП ОСОБА_1 не перевищив граничного обсягу доходу платника єдиного податку третьої групи, встановленого на 2023 рік та те що ГУ ДПС у Житомирській області діяло не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України, а саме здійснило анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку не на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, таке рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання ГУ ДПС в Житомирській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , платником єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

Згідно з п.19-3.1 ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп.299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

Разом з тим, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, з врахуванням наведених вище обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що оскільки рішення від 20.05.2024 №390/06-30-24 10/1620619015 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити ФОП ОСОБА_1 , у Реєстрі платників єдиного податку та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua