Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №546/216/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/216/26

номер провадження 2/546/404/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 546/216/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

10.03.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрував шлюб з відповідачкою по справі, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис № 201. Спільних неповнолітніх дітей від цього шлюбу сторони не мають. Спільне життя у них з відповідачкою по справі не склалося з причини різних поглядів на сімейне життя, відсутності взаєморозуміння та поваги один до одного. Шлюбні стосунки між ними та ведення спільного господарства фактично припинені із 5 січня 2026 року, відновлювати їх як відповідач по справі, так і позивач по справі, наміру й бажання не мають. Тож подальше наше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 10.03.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 12.03.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 18.03.2026.

Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання на 17.04.2026.

У судове засідання 27.05.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, 21.04.2026 через електронний кабінет Електронного суду подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить задовольнити, 20.04.2026 через електронний кабінет Електронного суду подав заяву у якій зазначив, що проти заочного розгляду не заперечує (а.с.24,25).

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, повідомлена належним чином шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, 30.04.2026 подала до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі. Шлюб просила розірвати та повернути їй дошлбне прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.27).

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони з 08.08.2023 перебувають у шлюбі, який зареєстрований Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 201, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2023 (а.с.4).

Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться.

Спір між сторонами виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Частиною 2 статті 104 СК України визначено, що підставою припинення шлюбу є його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тобто є передбачені ст. 112 СК України підстави для розірвання шлюбу. Таким чином, визнання позову відповідачем слід прийняти.

Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, так як сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Скориставшись правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу, яке встановлене ст. 113 СК України, відповідачка вирішила повернути дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2 ».

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 2.559232035.1 від 05.03.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.12).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 7 Закону Україна «Про судовий збір».

Таким чином, враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь позивачки підлягає поверненню 50% сплаченого нею судового збору, що становить 1331,20 грн (1331,20 х 50% = 665,60).

Інші 50% сплаченого позивачем судового збору, що становить 665,60 грн, підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-115 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Прийняти визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 08.08.2023 Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 201 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 повернути прізвище « ОСОБА_2 ».

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору згідно у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) згідно квитанції до платіжної інструкції № 2.559232035.1 від 05.03.2026.

Вилучити з матеріалів справи оригінал квитанції до платіжної інструкції № 2.559232035.1 від 05.03.2026 (а.с.1) та повернути ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучити копію квитанції до платіжної інструкції № 2.559232035.1 від 05.03.2026.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27.05.2026.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС наявний;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , телефон: НОМЕР_5 , електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Романенко