Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №299/580/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/580/26

Номер провадження 2/299/263/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Леньо В.В., секретар судового засідання Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Копаня помер чоловік позивачки – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.01.2016 р. серії НОМЕР_1 .

На час смерті ОСОБА_5 був зареєстрований по АДРЕСА_1 та проживав по АДРЕСА_2 (довідка старости від 17.03.2025р. №20.3-07/141 додається).

Разом із ним на день смерті по АДРЕСА_2 .Копаня проживали:

- дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2

- дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на належне йому на час смерті спадкове майно.

Чоловіку за його життя сільською радою виділялись у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства. Іншого майна та речових прав за покійним чоловіком не рахувалося.

Позивачкою було витребувано через архівний відділ Берегівської районної військової адміністрації рішення одинадцятої сесії двадцять другого скликання Великокопанської сільської ради Виноградівського району від 27.03.1997 р. №б/н «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», згідно якого ОСОБА_8 передано у приватну власність дві земельні ділянки за адресою АДРЕСА_3 площами 0,07 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку) та 0,18 га (для особистого підсобного господарства) (копія архівного витягу рішення з додатком додаються).

Згідно виписки з погосподарської книги №9 особового рахунку № НОМЕР_2 земельній ділянці, для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_3 , яка рахується за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було присвоєно та закріплено за ним адресний номер 35 (змінено з номера 2).

Відтак, неоформленим спадковим правом після смерті чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є право на приватизацію земельних ділянок:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_3 .

- для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га за адресою с.Велика Копаня Берегівського району Закарпатської області.

Згідно виписки з погосподарської книги №9 (особовий рахунок НОМЕР_2 ) земельна ділянка під будівництво житлового будинку за адресою в АДРЕСА_3 рахується за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки в АДРЕСА_3 площею 0,07 га складає 264124,98 грн.

Згідно Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки в с. Велика Копаня, Берегівського району Закарпатської області площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства складає 3533,33 грн.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельних ділянок в с.Велика Копаня Берегівський район Закарпатська область наданих рішенням сільської ради ОСОБА_5 становить 267658,31 грн. (264124,98 + 3533,33).

Після звернення до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, нотаріусом було надано письмову відмову від 27.01.2026 р. №18/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та було роз`яснено право на звернення до суду.

Інші спадкоємці до нотаріуса за прийняттям спадщини не зверталися та не прийняли спадщину.

Відповідачем по справі позивачка визначила доньок так як вони є також спадкоємцями першої черги.

В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Після звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивачці було надано відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Спадкодавець ОСОБА_8 за життя не вчинив всіх необхідних дій, спрямованих на реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки в с. Велика Копаня які були виділені йому в приватну власність ще 27.03.1997 року рішенням 11 сесії 22 скликання Великокопанської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

В п. 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні

ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України.

Пунктом 1 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом «г» ч. 1ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, набуття права власності на земельні ділянки та перехід права власності на земельні ділянки в порядку спадкування на час смерті ОСОБА_5 мало б місце у разі одержання у встановленому порядку державних актів на землю та реєстрації таких прав у встановленому законом порядку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та, відповідно, не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

В п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Таким чином у позивача, як спадкоємця, виникло право на завершення приватизації земельних ділянок, процедуру якої спадкодавцем було розпочато Рішенням XI сесії 22 скликання Великокопанської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельні ділянки згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельних ділянок, відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Спадкодавець ОСОБА_5 в розрізі діючого на той час земельного законодавства розпочав процедуру приватизації земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, та для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак не завершив цю процедуру.

Відтак у правовідносинах, які склалися єдиним способом захисту спадкових прав позивача на зазначені земельні ділянки є визнання в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації земельних ділянок:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_3 .

- для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га за адресою с. Велика Копаня Берегівський район Закарпатська область.

Позивачка, як спадкоємець за законом, на даний час не може визнати право на спадщину на земельні ділянки шляхом звернення до нотаріуса, із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому змушена звернутися до суду.

У зв`язку з цим просить визнати право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_3 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га за адресою с.Велика Копаня Берегівський район Закарпатська область, які були виділені спадкодавцю ОСОБА_5 відповідно до рішення 11 сесії 22 скликання Великокопанської сільської ради від 27 березня 1997 року в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує (а.с.52).

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги визнає (а.с.46).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги визнає (а.с.48).

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги визнає (а.с.50).

Третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача Виноградівська державна нотаріальна контора до суду заяв не подала. Справу розглянуто за їх відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Велика Копаня помер чоловік позивачки – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 03.01.2016 р. (а.с.27).

На час смерті ОСОБА_5 був зареєстрований по АДРЕСА_1 та проживав по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою старости Великокопанського старостинського округу від 17.03.2025р. №20.3-07/142 (а.с.28).

Разом із ним на день смерті по АДРЕСА_2 проживали дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою Великокопанського старостинського округу від 17.03.2025р. №20.3-07/141 (а.с.28).

Факт родинних відносин померлого ОСОБА_5 та позивачки ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 07.02.1987 року (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому на час смерті спадкове майно.

Спадкодавцю ОСОБА_5 за його життя сільською радою виділялись у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства.

Позивачкою було витребувано через архівний відділ Берегівської районної військової адміністрації рішення одинадцятої сесії двадцять другого скликання Великокопанської сільської ради Виноградівського району від 27.03.1997 р. №б/н «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», згідно якого ОСОБА_8 передано у приватну власність дві земельні ділянки за адресою АДРЕСА_3 площами 0,07 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку) та 0,18 га (для особистого підсобного господарства) (а.с. 29, 30, 31).

Згідно виписки з погосподарської книги №9 особового рахунку № НОМЕР_2 земельній ділянці, для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_3 , яка рахується за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було присвоєно та закріплено за ним адресний номер 35 (змінено з номера 2) (а.с.32-33).

Неоформленим спадковим правом після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є право на приватизацію земельних ділянок:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_3 .

- для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га за адресою с.Велика Копаня Берегівського району Закарпатської області.

Згідно виписки з погосподарської книги №9 (особовий рахунок НОМЕР_2 ) земельна ділянка під будівництво житлового будинку за адресою в АДРЕСА_3 рахується за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки в АДРЕСА_3 площею 0,07 га складає 264124,98 грн. (а.с.34)

Згідно Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки в с. Велика Копаня, Берегівського району Закарпатської області площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства складає 3533,33 грн. (а.с.35).

Після звернення до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, нотаріусом було надано письмову відмову від 27.01.2026 р. №18/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та було роз`яснено право на звернення до суду (а.с.36).

У відповідності до положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям земельної ділянки відповідно до чинного у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права. Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкодавці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкодавцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Спадкодавець ОСОБА_5 за життя не вчинив всіх необхідних дій, спрямованих на реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки в с. Велика Копаня які були виділені йому в приватну власність ще 27.03.1997 року рішенням 11 сесії 22 скликання Великокопанської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

Спадкодавець ОСОБА_5 в розрізі діючого на той час земельного законодавства розпочав процедуру приватизації земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, та для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак не завершив цю процедуру.

Відтак у правовідносинах, які склалися єдиним способом захисту спадкових прав позивача на зазначені земельні ділянки є визнання в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації земельних ділянок:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_3 .

- для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га за адресою с. Велика Копаня Берегівський район Закарпатська область.

Позивачка, як спадкоємець за законом, на даний час не може визнати право на спадщину на земельні ділянки шляхом звернення до нотаріуса, із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому змушена звернутися до суду.

Приватизація вказаних земельних ділянок померлим була розпочата та проводилася відповідно до порядку, передбаченого Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10, та ЗК України 1990 року.

Оскільки за життя ОСОБА_5 розпочав приватизацію земельних ділянок, а позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця, як дружина, то вважається, що позивач набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали покійному на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача, дійшов висновку, що позивач має право успадкувати майнові права спадкодавця як спадкоємець за законом, оскільки вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 15, 16, 1216, 1218 ЦК України, статтями 81, 125, 126, 152 ЗК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_3 ; для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га за адресою с.Велика Копаня Берегівський район Закарпатська область, які були виділені спадкодавцю ОСОБА_8 відповідно до рішення 11 сесії 22 скликання Великокопанської сільської ради від 27 березня 1997 року в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийЛеньо В. В.