Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №299/861/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/861/25

Номер провадження 2/299/247/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., за участю представника позивача Малєнко О.В., представника відповідача Дидинської Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Малєнко О.В., звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 жовтня 2023 року ОСОБА_2 , о 14-50 год в м. Виноградів по вул. Ардовецька, 138, Берегівського району, керував автомобілем КІА Спортедж, р.нг. НОМЕР_1 , та порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, а саме – не обрав безпечний інтервал, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Тойота RAV-4 Hybrid, р.н. НОМЕР_2 , який рухався назустріч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали пошкодження. Даний факт підтверджується постановою Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.02.2025 2 Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року у справі № 299/7280/23.

ОСОБА_1 є власником автомобілю Тойота RAV-4 Hybrid, р.н. НОМЕР_2 , який отримав пошкодження внаслідок ДТП, винуватцем якого є відповідач (даний факт підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ).

Відповідно до висновку експерта від 01 грудня 2023 року № СЕ-19/126-23/9579-ABза результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи, складеного судовим експертом Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру І.В. Россохою вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Toyota» моделі «Rav-4», номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, станом на 25.10.2023 становить 464008,48 (чотириста шістдесят чотири тисячі вісім грн. 48 коп.).

Від участі у проведенні експертизи ОСОБА_2 ухилився, хоча був завчасно повідомлений про час та місце її проведення .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в Страховій компанії «Країна», розмір максимального страхового відшкодування за шкоду, завдану майну – 160 000 грн. (

Таким чином, ОСОБА_2 як винуватець ДТП, у випадку виплати страховиком відшкодування потерпілому ОСОБА_1 у сумі 160 000 грн., повинен нести цивільно-правову відповідальність за заподіяну ним шкоду внаслідок ДТП у розмірі 304 008,48 грн. (464008,48 – 160000,00).

ОСОБА_2 достеменно відомо, що вартість відновлювального ремонту автомобіля, який належить ОСОБА_1 , є значно вищою, аніж сума страхового відшкодування у 160000 грн., проте жодних дій, спрямованих на відшкодування потерпілому ОСОБА_1 шкоди, ОСОБА_2 не вчиняє.

З моменту вчинення ДТП по день звернення до суду (12.02.2025) ОСОБА_2 ухиляється від відшкодування завданої ним шкоди, будь-яких коштів потерпілому ним не перераховано, у телефонних розмовах посилається на відсутність у нього коштів та майна, на яке можна було би звернути стягнення.

Відповідач повинен сплатити збитки, заподіяні інфляцією, та 3% річних за період з 26 жовтня 2023 року по 01.02.2025 року.

За вказаних умов позивач просив стягнути з відповідача на його користь 44652,21 грн інфляційних втрат, 11593,97 грн 3 % річних та 968,96 грн судового збору.

20.05.2025 представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої до позовних вимог додала збільшити суми інфляційних та 3% річних за період з 01.02.2025 р. по 01.05.2025 р та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 55 210,30 грн. інфляційних витрат, 13 817,81 грн. 3% річних, 968,96 грн. в якості відшкодування витрат на сплату судового збору.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 ухвалою суду від 09.06.2025 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 року по цивільній справі № 299/292/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, судове рішення по якій оскаржено в апеляційному порядку.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 ухвалою суду від 05.02.2026 провадження у справі поновлено, оскільки причини, що були підставою для зупинення провадженні у справі відпили, так як 23.12.2025 Закарпатським апеляційним судом у справі № 299/292/24 ухвалено постанову.

26.02.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, яку мотивовано тим, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 299/292/24 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 46338 (сорок шість тисяч триста тридцять вісім) гривень. Розмір шкоди встановлений постановою апеляційного суду має у цій справі преюдиційне значення. 23 лютого 2026 року ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 46338 (сорок шість тисяч триста тридцять вісім) гривень. У зв`язку з наведеним позивач зменшив позовні вимоги, ціною позову просив вважати 10 752,61 грн інфляційних витрат + 3 241,12 грн (3% річних) = 13993,73 грн, які просить стягнути з відповідача.

19.03.2026 представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що відповідач позовні вимоги не визнає з наступних міркувань. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 року набрало чинності 23 грудня 2025 року. Після цього позивач звернувся з касаційногю скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23.12.2025 року провадження №61-1464ск 26. Після цього представник позивача Малєнко О. 20 лютого 2026 року відправила на електронну пошту адвоката Дидинської Б.М. реквізити рахунку ОСОБА_1 для виконання рішення суду. 23 лютого 2026 року відповідач виконав добровільно постанову Закарпатського апеляційного суду, перахував кошти ОСОБА_1 .. Рішення суду виконано у розумний строк, без примусового виконання, без відкриття виконавчого провадження. Це свідчить про відсутність ухилення, відсутність вини, добросовісну поведеніку відповідача. Нарахування санкцій у такому випадку суперечить принципам справедливості, добросовісності, розумності. До 23 грудня 2025 року розмір зобов`язання був предметом активного судового спору. У спірних правовідносинах до ухвалення судового рішення не існувало грошового зобов`зання у визначеній сумі. Існувала лише деліктна вимога про відшкодування шкоди розмір якої був спірним. Остаточний розмір шкоди встановлений лише постановою суду апеляційної інстанції від 23 грудня 2025 року. А це означає, що відповідач об`єктивно не міг виконати неіснуюче (невизначене) зобов`язання. Заявленгі позовні вимоги відповідач не визнає у повному обсязі, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Сторони будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися.

Справу розглянуто у відсутність сторін за участю їх представників.

Представник позивача Малєнко О.В. у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала з мотивів, наведених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог та просила суд такі задоволити.

Представник відповідача Дидинська Б.М. у судовому засіданні зменшені позовні вимоги заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, у задоволенні зменшених позовних вимог просила суд відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до наступних висновків.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з приводу відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вчинення адміністративного правопорушення, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

У відповідності до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі, водій ОСОБА_2 , 25 жовтня 2023 року о 14-50 год в м. Виноградів по вул. Ардовецька, 138, Берегівського району, керував автомобілем КІА Спортедж, р.нг. НОМЕР_1 , та порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, а саме – не обрав безпечний інтервал, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Тойота RAV-4 Hybrid, р.н. НОМЕР_2 , який рухався назустріч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали пошкодження.

Ці обставини встановлені постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.12.2023 у справі № 299/7280/23, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля Тойота RAV-4 Hybrid, р.н. НОМЕР_2 є позивач по справі ОСОБА_1 .

Таким чином, діями відповідача позивачу спричинено матеріальну шкоду через пошкодження належного йому на праві власності транспортного засобу - Тойота RAV-4 Hybrid, р.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, ті обставини, що позивачу були завдані матеріальні збитки у вигляді пошкодження його автомобіля з боку відповідача, доказуванню не підлягають.

Статтями 1166, 1167 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в Страховій компанії «Країна», розмір максимального страхового відшкодування за шкоду, завдану майну – 160 000 грн (поліс № АР / 3732901).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП та рішенням суду від 17.06.2024 року по справі № 299/292/24 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою суму 304 008,48 грн ( триста чотири тисячі вісім грн. 48 коп.), витрати на сплату судового збору у сумі 3400,96 грн, витрати на проведення експертизи у сумі 2868 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 950,00 грн.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року по справі № 299/292/24 рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 року змінено: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану ДТП у розмірі 46338 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень. З позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3496,03 гривень.

На виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_2 перерахував позивачу ОСОБА_1 47842 грн, що стверджується квитанцією відділення АТ «УКРСИББАНК» №136 від 23.02.2026 ( а.с. 149).

У даному позові позивач посилаючись на положення ст. 625 ЦПК України просить стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних, зазначаючи, що ОСОБА_2 ухилявся від відшкодування завданої ним шкоди.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі на деліктні правовідносини. Велика Палата Верховного Суду погодилася з цим висновком також у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17.

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач повинен сплатити позивачу збитки, заподіяні інфляцією, та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання з відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, що мала місце 25.10.2023 , а саме за період з 26 жовтня 2023 року по 23 лютого 2026 року, виходячи з наступного розрахунку:

Останній період (26/10/2023 - 23/02/2026) - Індекс інфляції

листопад 2023 100,50

грудень 2023 100,70

січень 2024 100,40

лютий 2024 100,30

березень 2024 100,50

квітень 2024 100,20

травень 2024 100,60

червень 2024 102,20

липень 2024 100,00

серпень 2024 100,60

вересень 2024 101,50

жовтень 2024 101,80

листопад 2024 101,90

грудень 2024 101,40

січень 2025 101,20

лютий 2025 100,80

березень 2025 101,50

квітень 2025 100,70

травень 2025 101,30

червень 2025 100,80

липень 2025 99,80

серпень 2025 99,80

вересень 2025 100,30

жовтень 2025 100,90

листопад 2025 100,40

грудень 2025 100,20

січень 2026 100,70

Розрахунок здійснено за формулою

ІІС = ( III : 100 ) х ( 112 : 100 ) х ( 113 : 100 ) х ... ( IIZ : 100 )

II1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

………..

IIZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

ІІс (100,50 : 100) х (100,70 : 100) х (100,40 : 100) х (100,30 : 100) х (100,50 : 100) х (100,20 : 100) х (100,60 : 100) х (102,20 : 100) х (100,00 : 100) х (100,60 : 100) х (101,50 : 100) х (101,80 : 100) х (101,90 : 100) х (101,40 : 100) х (101,20 : 100) х (100,80 : 100) х (101,50 : 100) х (100,70 : 100) х (101,30 : 100) х (100,80 : 100) х (99,80 : 100) х (99,80 : 100) х (100,30 : 100) х (100,90 : 100) х (100,40 : 100) х (100,20 : 100) х (100,70 : 100) = 1.23204735

Інфляційне збільшення:

46 338,00 х 1.23204735 - 46 338,00 = 10 752,61 грн.

3% річних

Розрахунок здійснено за формулою:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:

Кількість днів у періоді

Сума

з 26/10/2023 до 31/12/2023 - 67 днів:

46 338,00 х 3 % х 67 : 365 : 100 = 255,18 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024: 366 днів 46 338,00 х 3 % х 366 : 366 : 100 = 1 390,14 грн.

з 01/01/2025 до 23/02/2026: 419 днів 46 338,00 х 3 % х 419 : 365 : 100 = 1 595,80 грн.

Всього 3% річних: 3 241,12 грн.

Отже, із зазначеного вбачається, що сума інфляційний витрат становить 10 752,61 грн, а 3 % річних 3 241,12 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним ті обставини, що позивач набув право на відшкодування інфляційних витрат та 3% річних через несвоєчасне відшкодування відповідачем майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, у зв`язку з чим зменшені вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на що, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) 10 752,61 грн (десять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 61 копійку) інфляційних витрат та 3 241,12 грн (три тисячі двісті сорок одну гривню 12 копійок) 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.05.2026.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.