Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №243/1564/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1564/26

Провадження № 2/243/860/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Статіва Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права особистої власності на ціле домоволодіння,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Статіва Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права особистої власності на ціле домоволодіння, яку було уточнено заявою від 27.02.2026.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті відкрилась спадщина, яка складалась з 3/4 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем була донька покійної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 13.06.2018 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом видане Першою Слов`янською державною нотаріальною конторою № за реєстром 2-765, спадкова справа №469/2017. Відповідно до свідоцтва позивачка набула у власність 3/4 частки домоволодіння АДРЕСА_1 до складу якого входить житловий будинок Б-1 загальною площею 48.6 м.кв., житловою 26.5 м.кв. та господарські будівлі і споруди сараї літера -Ж,И,К,Н,Р,У, погріб літера З, душ літера Л, кухня літера М, навіс літера М’, вбиральня літера О, водопровід №1. Домоволодіння за вище зазначеною адресою з 1949 року перебувало у частковій спільній власності. В 1986 році Слов`янський міськнарсуд виніс рішення, яким уточнив долі співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (покійного батька позивачки). Так відповідно до рішення суду ОСОБА_4 належить 1/4 частка домоволодіння до складу якого входить житловий будинок літера А, сараї літера В, Г, 1/2 частка водопроводу. ОСОБА_5 належить 3/4 часток домоволодіння до складу яких входить житловий будинок літера Б, сараї літери Ж,И,К, літня кухня Е, підвал З, 1/2 частка водопроводу. З 1986 року подвір`я було фактично поділено на два окремих і кожен зі власників користувався своєю часткою, як окремим домоволодінням. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки ОСОБА_5 25.11.1993 року покійна мати позивачки отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після покійного чоловіка, № за реєстром 2-5615. На викопіюванні з плану кварталу видно, що станом на 1993 рік є фактично два окремих домоволодіння, власниками яких зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Відповідно до матеріалів інвентарної справи в 2006 році частка ОСОБА_6 була виділена в одиницю, і на неї була заведена окрема інвентарна справа. Виділеній частці було присвоєно окрему поштову адресу АДРЕСА_2 . Згідно довідки відділу зберігання станом на 01.01.2013 року право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 ) було зареєстровано на 3/4 частки за покійною ОСОБА_3 , та на 1/4 частку за ОСОБА_6 . Згідно інформаційній довідці з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 02.02.2026 року, пошук здійснювався за адресою, по АДРЕСА_1 зареєстровано право власності тільки на 3/4 частки, які належать позивачці, інформація, щодо іншого співвласника за цією адресою відсутня. Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно сформованої в додатку, частка іншого співвласника вже виділена в одиницю, має окрему поштову адресу – АДРЕСА_1 , і на неї 31.01.2014 року зареєстровано право власності на підставі договору дарування №415 за ОСОБА_2 . Також відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка під часткою відповідача приватизована має кадастровий номер 1414100000:01:002:0090 і на неї зареєстровано 31.01.2014 року право власності за ОСОБА_2 . Відповідач припинив право спільної часткової власності на свою частку, відповідно позивачка також має право на виділ своєї частки в одиницю. Відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна за технічними показниками об`єкт може бути поділений за типом майна – житловий будинок, не проводячи будівельних робіт. Об`єкт, що утворюється фактично складається з будинку літ-Б-1, загальною площею – 48.6 кв.м., житловою площею 26.5 кв.м., літньої кухні літ.-Е,М, сараїв літ. - Ж,И,К,Н,Р,У, погребу літ. З, душу літ. Л, навісу літ. М’, вбиральні літ. О, водопроводу №1. Склад новоутвореного об`єкта відповідає складу майна яке успадкувала позивачка. Варіант поділу, що міститься на схематичному зображені у висновку є ідентичним, схематичному зображенню станом на 1993 рік, що міститься в матеріалах інвентарної справи, коли співвласники фактично поділили за згодою земельну ділянку внаслідок чого утворилось два окремі подвір`я з окремими будинками.

У зв`язку з чим, просить суд припинити право спільної часткової власності на 3/4 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право особистої власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. Б-1, загальною площею 48,6 м.кв, житловою 26.5 м.кв., до складу якого входять кімнати: коридор 1-01/10.4 м.кв., житлова 1-02/12.9 м.кв., житлова 1-03/ 6.8 м.кв., житлова 1-04/6.8 м.кв., І – веранда/6.5 м.кв., ІІ-коридор/5.2 м.кв., та господарських будівель і споруд – літні кухні літ. Е, М, сараї літ. Ж,И,К,Н,З,У, погріб літ. З, душ літ. Л, навіс літ. М’, вбиральня літ. О, водопровід №1.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб слухання справи в судовому засіданні участі не приймали. Від представника надійшла заява, в якій просила розглядати справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти прийняття у справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, шляхом публікації оголошень про виклик до суду на офіційному веб-сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, в судовому засіданні участі не приймав, про причини неявки суду не повідомив, однак з цієї дати відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та спосіб судового розгляду справи. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог на адресу суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.02.1957 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 23.08.1975 року.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 13.07.2017 Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Слов`янськ Донецької області, Україна померла ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 червня 2018 року, виданого державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори Алперіною О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 2-765 (спадкова справа №469/2017) спадкоємцем майна гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкове майно, на яке видається це свідоцтво складається з 3/4 часток житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок Б-1 загальною площею 48.6 м.кв., житловою 26.5 м.кв. та господарські будівлі і споруди сараї літера - Ж,И,К,Н,Р,У, погріб літера З, душ літера Л, літні кухні літери Е, М, навіс літера М’, вбиральня літера О, водопровід №1.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 128101062 від 19.06.2018 право власності на 3/4 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер2-765 від 13.06.2018, виданого державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори Алперіною О.Ю., що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.02.2026.

Відповідно до рішення нарсуду міста Слов`янськ Донецької області від 05.05.1986, ОСОБА_4 належить 1/4 частка домоволодіння до складу якого входить житловий будинок літера А, сараї літера В, Г, 1/2 частка водопроводу. ОСОБА_5 належить 3/4 часток домоволодіння до складу яких входить житловий будинок літера Б, сараї літери Ж,И,К, літня кухня Е, підвал З, 1/2 частка водопроводу.

З інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 16.02.2026 слідує, що частка іншого співвласника вже виділена в одиницю, має окрему поштову адресу – АДРЕСА_2 , і на неї 31.01.2014 року зареєстровано право власності на підставі договору дарування №415 за ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16.02.2026, земельна ділянка під часткою відповідача має кадастровий номер 1414100000:01:002:0090, місцем розташування зазначено: АДРЕСА_1 ,і на неї зареєстровано 31.01.2014 року право власності за ОСОБА_2 .

Згідно копії довідки Відділу зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №04-01/210 від 10.02.2026 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 в КП «БТІ» зареєстроване на 1/4 частку за ОСОБА_6 та на 3/4 частки за ОСОБА_3 .

Відповідно до матеріалів інвентарної справи частка ОСОБА_6 була виділена в одиницю, і на неї була заведена окрема інвентарна справа. Виділеній частці було присвоєно окрему поштову адресу АДРЕСА_2 .

З висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, виданого ФОП ОСОБА_9 15.01.2026 слідує, що житловий будинок літ. «Б-1» загальною площею 48,6 кв.м., житлова площа – 26,5 кв.м., літня кухня літ «Е», сарай літ. «Ж», погріб літ «З», сарай літ. «И», сарай літ. «К», душ літ. «Л», літня кухня літ. «М», навіс літ. «М’», сарай літ. «Н», вбиральня літ. «О», сарай літ. «Р», сарай літ. «У», водопровід №1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , може бути поділено не проводячи будівельних робіт на житловий будинок літера «Б-1», загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами.

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складається з таких об`єктів: житлового будинку літ Б-1, загальною площею – 48.6 кв.м., житловою площею 26.5 кв.м., літньої кухні літ. Е,М, сараїв літ. Ж,И,К,Н,Р,У, погребу літ. З, душу літ. Л, навісу літ. М’, вбиральні літ. О, водопроводу №1

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом ч.3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №161/23210/21).

Приймаючи до уваги, що позивач виявила бажання виділити належну їй частку в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна та є технічна можливість такого виділення, що підтверджується відповідним висновком експерта, та враховуючи, що відповідач припинив право спільної часткової власності на свою частку, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження при розгляді судом даного спору, а тому підлягають задоволенню.

Позивач не вимагає від відповідача компенсацію за понесені судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 392 ЦК України , ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-268, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Статіва Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права особистої власності на ціле домоволодіння– задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на 3/4 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. Б-1, загальною площею 48,6 м.кв, житловою 26,5 м.кв., до складу якого входять кімнати: коридор 1-01/10.4 м.кв., житлова 1-02/12.9 м.кв., житлова 1-03/ 6.8 м.кв., житлова 1-04/6.8 м.кв., І – веранда/6.5 м.кв., ІІ-коридор/5.2 м.кв., та господарських будівель і споруд – літні кухні літ. Е, М, сараї літ. Ж,И,К,Н,З,У, погріб літ. З, душ літ. Л, навіс літ. М’, вбиральня літ. О, водопровід №1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України,не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 27.05.2026.

Суддя І.Ю. Фалін