Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №289/1051/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1051/26

Номер провадження 1-кп/289/173/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025060670000145 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озера Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений день та час, але не пізніше 11 серпня 2025 року в м. Радомишль Радомишльської ТГ Житомирського району Житомирської області ОСОБА_2 незаконно заволодів посвідченням водія серії НОМЕР_1 , виданим на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою подальшого використання у власних цілях та яке зберігав при собі.

Після цього, 11 серпня 2025 року близько 03 години 31 хвилини, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння керував автомобілем «Honda Jazz», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 та був зупинений по вул. Шевченка в м. Радомишль працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області.

Під час перевірки документів ОСОБА_2 , заздалегідь знаючи, що в речовому ящику вказаного автомобіля перебуває посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи, що вказане посвідчення водія є офіційним та важливим особистим документом, який посвідчує особу та підтверджує право на керування транспортними засобами відповідної категорії, з метою уникнення адміністративної відповідальності, умисно пред`явив працівникам поліції вказане посвідчення, як власний документ.

Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом офіційним документом - посвідченням водія.

ОСОБА_2 у заяві від 22.05.2026, яка підписана останнім та його захисником ОСОБА_4 , зазначив, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами його вчинення та надав згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

З огляду на позицію учасників судового провадження, враховуючи положення ст. ст. 381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду цього обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Дослідивши докази, надані органом досудового розслідування на підтвердження викладених вище обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_2 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом офіційним документом - посвідченням водія.

Призначаючи покарання, суд враховує особу винного, який за місцем проживання характеризується, як такий щодо якого компрометуючі дані відсутні, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, тобто щире каяття, наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 357 КК України та з врахуванням заяви обвинуваченого, вважає за необхідне обрати йому покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирався. У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 381-382, КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази, а саме:

- два оптичні диски з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеозаписом з реєстратора автомобіля поліцейських від 11 серпня 2025 року, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження – залишити в цих матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Вирок ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1