Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №285/3094/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/3094/26

Провадження № 1-кп/0285/636/26

26 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………….........… ОСОБА_1 ,

секретаря ...............................……...... ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників,

кримінальне провадження №12026065530000094, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2026,

в межах якого висунуте обвинувачення громадянину України:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

уродженцю с. Слобода Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно судового наказу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області №276/1573/21 від 13.12.2021 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини всіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 13.09.2021 до досягнення старшою дитиною повноліття (далі по тексту – Судовий наказ).

ОСОБА_3 , знаючи про свій обов`язок сплачувати, встановлені Судовим наказом аліменти, злісно ухилявся від їх сплати та його не виконував у період часу з 01.05.2025 по 30.04.2026. Будучи працездатною особою, маючи дохід від тимчасових заробітків, тобто можливість виконання Судового наказу про стягнення аліментів, заходів, спрямованих на погашення заборгованості, не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 30.04.2026 становить 64736,25 грн, що перевищує суму сукупно нарахованих платежів за 3 місяці, при цьому розмір загальної заборгованості становить 94018, 94 грн.

В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_3 подав прокурору заяву від 20.05.2026 щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згода зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згода на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_7 .

Законний представник потерпілих ОСОБА_4 подала заяву, в якій висловила згоду з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без її виклику та без проведення судового розгляду, а також ознайомилась з обмеженням права апеляційного оскарження.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшов до суду 21.05.2025 разом із клопотанням прокурора про його розгляд в спрощеному порядку відповідно до ст.302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст.381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків; його характер;

дані про особу винного, який вину у скоєному визнав; раніше не судимий; на обліку у лікарів психолога та нарколога не перебуває; по місцю проживання характеризується з негативної сторони;

положення ст.ст.50, 65 КК України, згідно яким особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Також варта уваги позиція законного представника потерпілих, яка своєї думки щодо призначення покарання обвинуваченому не висловила.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій мають використовуватися не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою заходи. Виправлення як мета покарання – це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу, це ті певні зміни в особистості винної особи, які утримують її в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення обвинуваченого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Резюмуючи викладене, суд погоджується з думкою прокурора, зазначеною у супровідному листі, та призначає обвинуваченому покарання у виді громадських робіт у межах санкції ч.1 ст.164 КК України.

Саме таке покарання відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також не буде становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Підстави для звільнення від відбування покарання відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.302, 337, 367, 368, 370, 371, 374, 382 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді 120 (сто двадцяти) годин громадських робіт.

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, вирок набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Головуюча суддя ОСОБА_1