Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №285/2098/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2098/26

провадження № 3/0285/960/26

26 травня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., при секретарі судового засідання Клечковській М. М.,

з участю захисника особи, відносно якої складено протокол, адвоката Хараїм О. М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов

від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

який зареєстрований, проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 31.03.2026 о 20:51 год в м Звягель Житомирської області по вул Лубчицька, 76 керував транспортним засобом «Фіат Скудо», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом тесту №23, проведеного цього ж дня на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу алкотестеру Драгер 6820. З останнього слідує, що в крові ОСОБА_1 було виявлено 1,48 проміле алкоголю при допустимій нормі 0,2 проміле.

Адвокат у своєму клопотанні від 22.05.2026 та в засіданні просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, яке мотивоване тим, що матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у день та час, зазначений у протоколі. Вказано на недопустимість результату алкотестеру Драгер, оскільки деякі його показники можуть свідчити про його технічну несправність або порушення умов експлуатації, яке могло прямо вплинути на точність результату. Працівниками поліції порушено порядок оформлення направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я та процедуру застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису оскільки відеофіксування велось не безперервно.

Окрім того, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а встановлений законом (ст.266-1 КУпАП) порядок огляду на стан сп`яніння якого дотриманий не був, сторона захисту вважає, що вимога щодо проходження ним огляду була безпідставною та протиправною, а тому у ОСОБА_1 не виникало обов`язку її виконувати, отже вся процедура огляду, яку застосували до нього згідно з приписами ч.9 ст.266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.

В зв`язку з порушеннями працівниками поліції процедури огляду та застосування технічних приладів просила визнати відеозапис долучений до матеріалів справи та акт огляду неналежними та недопустимими доказами.

Разом з тим, просила звернути увагу на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а право керування транспортними засобами потрібне йому для проходження військової служби та виконання покладених на нього обов`язків військової служби, а тому у разі його притягнення до відповідальності просить вирішити питання щодо можливості застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи,

приходжу такого висновку.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність як за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан такого сп`яніння.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України (далі по тексту – ПДР), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У відповідності до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров`я.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 (далі по тексту – Інструкція). Відповідно до п.п.3, 4 розділу І, п.12 розділу II Інструкції ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №628874 від 31.03.2026;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Драгер 6820 з результатом самого тесту від 31.03.2026;

направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення стану сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявна ознака сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини;

розписками про інформування ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, роз`яснення прав та обов`язків та відсторонення водія від керування від транспортним засобом;

даними постанови поліцейського серії ЕНА №6942825 від 31.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121-3 КУпАП (керував транспортним засобом, в якого не освітлювався задній державний номерний знак);

даними диску з відеозаписом оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

На відео зафіксовано автомобіль «Фіат Скудо», який рухається по дорозі, в якого не освітлювався задній державний номерний знак. Працівниками поліції після зупинки вказаного транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу алкотестеру Драгер 6820, на що він погодився. До медичного закладу для повторного огляду на стан сп`яніння їхати відмовився.

Зібрані у справі докази в їх сукупності свідчать про те, що протягом усього часу поліцейські звертались до ОСОБА_1 саме як до водія автомобіля. Окрім того, після зупинки автомобіля він сидів за його кермом.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданому до нього відеоматеріалу вбачається, що працівниками поліції були озвучені ОСОБА_1 ті ознаки алкогольного сп`яніння, які помітили поліцейські, і які надавали їм право вимоги від водія проходження огляду на стан такого сп`яніння, а отже, жодних порушень з боку працівників поліції у даному випадку не було.

Суд зауважує, що законом не передбачено проведення окремого огляду для виявлення ознак сп`яніння, такі ознаки встановлюються під час спілкування водія із поліцейськими та констатуються за внутрішнім переконанням поліцейського. Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані сп`яніння, відбувається не через оспорювання наявності ознак, а за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Принагідно зазначити, що у своєму зобов`язанні, написаному ОСОБА_1 власноручно 31.06.2026, він зобов`язався не керувати автомобілем до повного витвереження.

Під час розгляду справи адвокат вказувала, що зібрані докази отримані з порушенням вимог закону. Водночас, відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами у справах про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність правопорушення. Ці дані повинні бути здобуті у встановленому законом порядку. Доказів того, що процедура оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 проведена з істотним порушенням вимог законодавства, стороною захисту не надано. Інших обставин, які могли б свідчити про незаконне отримання доказів чи порушення основоположних прав особи, судом не встановлено.

На думку суду, така позиція захисту, це радше тактична спроба уникнути відповідальності, а не реальний аргумент, якщо процедура була дотримана.

Стосовно доводів захисника про відсутність повного безперервного відеозапису події, то право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.

З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Це ж стосується і посилання захисника на недопустимість результату приладу Драгер алкотестер. Як на підставу недопустимості вказаного тесту захисником вказано на розбіжність температур повітря навколишнього середовища в м. Звягелі та температуру зазначену приладом. Однак, як видно на відео, сам прилад знаходився безпосередньо в службовому автомобілі працівників поліції, і тому така розбіжність не може свідчити про його технічну несправність.

Зібрані у справі докази в їх сукупності узгоджуються між собою та свідчать про те, що порушень поліцейським принципів правомірної адміністративної поведінки під час складання адміністративного протоколу встановлено не було.

Суд бере до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та, на її думку, огляд на стан сп`яніння мав проводитись посадовою особою військової служби правопорядку у ЗСУ відповідно до ч.3 ст.266-1 КУпАП.

Разом із тим, аналіз положень зазначеної статті у системному зв`язку з нормами ст.ст.15,266 КУпАП, а також змістом Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчить, що вимоги ч.3 ст.266-1 КУпАП застосовуються лише у випадках, коли військовослужбовець вчиняє правопорушення під час виконання службових (військових) обов`язків або на території військової частини (об`єкта).

У даному випадку подія мала місце в м. Звягель у вечірню пору доби, під час перебування ОСОБА_1 поза службою та за кермом цивільного транспортного засобу. Таким чином, підстав для застосування спеціального порядку, визначеного ст.266-1 КУпАП, не було, а працівники поліції діяли у межах наданих їм законом повноважень.

В цьому контексті варто зауважити, що законодавець, запроваджуючи ст.266-1 КУпАП, прагнув створити окрему процедуру для військових під час виконання службових функцій, а не звільнити їх від загальних правил дорожнього руху. Тлумачення, за яким будь-який військовослужбовець у цивільному житті не може бути оглянутий поліцією, створювало б правовий вакуум і суперечило б принципу рівності всіх учасників дорожнього руху перед законом (ст.24 Конституції України).

В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення на транспорті, та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння або з його ознаками, створює загрозу життю та здоров`ю, як собі, так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 , та вважаю, що до нього слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, – що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.

Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП,–

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя О. О. Літвин