Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №159/8599/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №159/8599/25

Суддя: Смалюх Р. Я.

Справа № 159/8599/25

Провадження № 2/159/572/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суду Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха, Р.Я.,

за участю

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.

позивача - не з`явився,

представника позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

25 листопада 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_2 (далі – представник позивача або ОСОБА_2 ), звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач або ОСОБА_3 ) в якому просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, який зареєстрований 08.11.2005 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 549.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає що перебуває у шлюбі з відповідачем з 2005 року, від шлюбу двоє дітей. Зазначає що шлюб з відповідачем не склався, сторони перестали вести спільне господарство, частими стали непорозуміння, припинились сімейно-шлюбні відносини. Вважає, що шлюб став формальним, а примирення не можливим. Подальше перебування в шлюбі вважає порушенням своїх прав та інтересів, а тому просить його розірвати.

Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, ухвалив здійснювати подальший розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

17.12.2025 відповідачем подано до суду заяву про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. У поданій заяві відповідач заперечує проти розірвання шлюбу та просить надати строк на примирення.

Ухвалою суду від 06.01.2026 суд вирішив проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 23.01.2026.

23.01.2026 відповідач в зсідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та просив надати строк на примирення.

23.01.2026 представником позивача, через канцелярію суду, подано клопотання про розгляд справи без її участі та позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просила строк на примирення не надавати, розірвати шлюб.

Ухвалою суду від 23.01.2026 суд надав сторонам термін для примирення, строком на 3 місяці.

Ухвалою суду від 24.04.2026 суд поновив провадження у справі, призначив судове засідання на 26.05.2026.

26.05.2026 у судове засідання сторони не прибули, хоча належно повідомлялись про час, дату і місце розгляду справи. Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позов підтримують повністю, просить розірвати шлюб.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

08.11.2005 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області зареєстровано шлюб між позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ) та відповідачем ОСОБА_3 , що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.05.2018.

З відповіді №2062789 від 28.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру видно, що місце проживання відповідача зареєстроване: АДРЕСА_3 .

Свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 від 05.05.2020 підтверджується народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері сімейних правовідносин щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 110 Сімейного кодексу України (далі- СК України), позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

У ч. 1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

З викладених у позовній заяві обґрунтувань вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства, відсутній спільний сімейний бюджет, припинились сімейно-шлюбні відносини, а тому примирення та збереження шлюбу є неможливим. Від шлюбу у сторін народилися діти, одна з яких на сьогодні є неповнолітньою.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд встановив, що відсутність у позивачки бажання продовжувати шлюбні відносини, почуття взаємоповаги та любові, а також те, що позивач вже тривалий час не веде з відповідачем спільного господарства та сімейного бюджету, припинились сімейно-шлюбні відносини свідчить про неможливість примирення та збереження шлюбу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відтак, за відсутності згоди позивачки перебувати у шлюбі з відповідачем, який відповідно до ст. 21 СК України є сімейним союзом чоловіка та жінки, що полягає в "постійній спільності усього їхнього життя", не відповідає та суперечить інтересам позивачки, яка такої спільності не відчуває та не проявляє.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 належить задовольнити і розірвати шлюб укладений між ними 08.11.2005.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112, 115 СК України ст.ст. 4, 128, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений 08 листопада 2005 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 549.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Після набрання рішенням законної сили надіслати його органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач – ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складене 26.05.2026.

Головуючий: Р.Я.Смалюх

Оригінал: reyestr.court.gov.ua