Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №155/333/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/333/26

Провадження №3/155/135/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року місто Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Степанюка О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого

за скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, –

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603166 від 28 лютого 2026 року, ОСОБА_1 28 лютого 2026 року о 21 годині 45 хвилин в селищі Мар`янівка, по вулиці Соборній, керував автомобілем Audi, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за місцем проживання та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603174 від 28 лютого 2026 року, ОСОБА_1 28 лютого 2026 року о 21 годині 45 хвилин в селищі Мар`янівка, по вулиці Соборній, керуючи автомобілем Audi, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під час об`їзду автомобіля Skoda, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований попереду, не дотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд. Внаслідок ДТП автомобіля отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603177 від 28 лютого 2026 року, ОСОБА_1 28 лютого 2026 року о 21 годині 45 хвилин в селищі Мар`янівка, по вулиці Соборній, керуючи автомобілем Audi, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на автомобіль Skoda, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та залишив на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив п. 2.10 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Постановою судді Горохівського районного суду Волинської області від 31 березня 2026 року справу №155/333/26 (провадження №3/155/135/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу №155/334/26 (провадження №3/155/136/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та справу №155/335/26 (провадження №3/155/137/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП об`єднано в одне провадження. Об`єднаному провадженню присвоєно номер №155/333/26 (провадження №3/155/135/26).

31 березня 2026 року на адресу суду від захисника Степанюка О.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник зазначив, що 28 лютого 2026 року ОСОБА_1 у час та місці, зазначених в протоколах, не здійснював керування автомобілем, а перебував вдома за місцем проживання, жодного правопорушення останній не вчиняв, а тому вказані протоколи складені відносно останнього є незаконним та з порушенням чинного законодавства. Також захисник вказує, що фактичне керування здійснював брат ОСОБА_1 – ОСОБА_2 . Таким чином, об`єктивна сторона та суб`єкт правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відсутні, оскільки: у справі відсутні докази на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем за обставин, вказаних в протоколах; причинного зв`язку між його поведінкою та наслідками (пошкодженням майна). Отже, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не керував автомобілем і не був водієм у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху, так як не знаходився за кермом. Відтак, також відсутня об`єктивна сторона та суб`єкт правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Також захисник зазначив, що враховуючи те, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом (не виконував функції водія, відсутні докази цього), відповідно в нього і не виникає обов`язок проходити будь-який огляд, тому відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Долучений до матеріалів справи відеозапис з назвою «ватсап відео 2026-03-01 ад 03.27.57» не може вважатися належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки не підтверджує жодних юридично значимих обставин та не має встановленого зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди чи керуванням авто ОСОБА_1 . Крім того, сам відеозапис не містить жодних об`єктивних ідентифікуючих даних, які дозволяли б встановити: дату та час безпосереднього здійснення відеозйомки; місце події; транспортний засіб (його марку, модель, державний номерний знак); особу, яка перебуває за кермом або будь-яким чином пов`язана з подією. Відсутність таких відомостей унеможливлює встановлення автентичності відеозапису, його належності до конкретної події та перевірку достовірності зафіксованих на ньому обставин. Більше того, матеріали не містять жодних даних про джерело походження цього відеозапису, умови його отримання, цілісність та відсутність втручання (монтажу, редагування), що є обов`язковими елементами для оцінки електронного доказу. Таким чином, відеозапис не відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності доказів. Захисник вказує, що фактичною підставою для притягнення до відповідальності стала лише неправильна ідентифікація ОСОБА_1 за поясненнями ОСОБА_3 , що не може вважатися доказом вини. Таким чином, захисник вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП (відсутність об`єктивної сторони, оскільки він не вчиняв ДТП, не залишав місце ДТП і не керував авто з ознаками алкогольного сп`яніння; відсутність суб`єкта, тому що він не є водієм, оскільки не керував автомобілем), що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі. З огляду на наведене, просив клопотання задовольнити.

Захисник Степанюк О.В. в судовому засіданні зазначив, що працівниками поліції не надано жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем у момент пошкодження іншого транспортного засобу. Також зазначив, що на відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 стверджував поліцейським, що в момент пригоди не керував автомобілем, а перебував вдома. Крім того, зазначив, що при складанні протоколів про адміністративні правопорушення поліцейським було вчинено ряд суб`єктивних, упереджених та необ`єктивних дій, спрямованих на встановлення вини. З огляду на наведене, просив провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні при огляді відеозапису за участю ОСОБА_1 показав, що водія транспортного засобу, який зачепив його автомобіль, впізнати не може. Вказав, що був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак конкретно ні на кого не вказував, оскільки на вулиці була темна пора доби і він не був впевнений, що саме ОСОБА_1 був за кермом. На думку потерпілого протокол був складений на власника транспортного засобу, який працівники поліції виявили біля воріт його місця проживання.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 28 лютого 2026 року перебував вдома в брата, де святкували День народження сина останнього. Алкоголю в цей день не вживав. Близько 22 години його попросили поїхати в магазин. Вказав, що в магазин поїхав на машині брата. Даний автомобіль стояв на вулиці біля гаража. По дорозі в магазин, попереду нього рухався інший автомобіль, який зупинився. З даного автомобіля вийшов водій і зробив йому зауваження щодо бликання дальнім світлом фар. Порозмовлявши з даним водієм, сів в свій автомобіль, ввімкнувши лівий покажчик повороту, об`їхав вказаний автомобіль та продовжив рух далі. Надалі, іншою вулицею повернувся додому. Автомобіль залишив на тому самому місці, де він стояв перед цим. Вказав, що коли оминав автомобіль, будь-якого контакту чи поштовху з ним не відчув.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 28 лютого 2026 року перебувала вдома, оскільки в них були гості. Серед гостей також був присутній ОСОБА_2 . Останній алкоголю не вживав. Її чоловік ОСОБА_1 близько 21 години пішов спати, а ОСОБА_2 спати не лягав, оскільки мав ще їхати до своєї дівчини. Через деякий час гості розійшлись, а вдома лишилась її сестра. Близько 22 години попросили ОСОБА_2 поїхати в магазин. Останній поїхав на автомобілі, який був припаркований біля будинку. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_2 повернувся додому. Згодом після приїзду останнього додому приїхали працівники поліції, які викликали її чоловіка ОСОБА_1 . Надалі працівники поліції почали з`ясовувати, чи був ОСОБА_1 за кермом автомобіля, однак останній даний факт заперечив, оскільки був вдома та спав.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справ, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 13.3 ПДР України під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КпАП України.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

При цьому суддя наголошує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях до матеріалів адміністративних справ було долучено:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603166 від 28 лютого 2026 року;

рапорт на ім`я начальника ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області відповідно до якого 28 лютого 2026 року о 21 годині 48 хвилин в селищі Мар`янівка, в напрямку села Довгів відбулося ДТП за участю двох авто, один з учасників у стані алкогольного сп`яніння за кермом та зник з місця події на авто Audi темного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 попрямував у вулицю, яку може вказати заявник. Авто заявника марки Skoda чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 лютого 2026 року згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КП «Горохівська багатопрофільна лікарня»;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28 лютого 2026 року відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відмовився;

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603174 від 28 лютого 2026 року;

схему місця ДТП від 28 лютого 2026 року, на якій зафіксовано місце, де трапилась ДТП, а також пошкодження автомобіля Skoda, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ;

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №488221 від 19 жовтня 2025 року;

диск на якому наявні відеозаписи з відеореєстратора поліцейського автомобіля та бодікамери поліцейського.

Із досліджених відеозаписів, долучених до матеріалів справи, не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та, відповідно, що саме останній вчинив ДТП та залишив місце пригоди. При цьому, при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово заперечував свою причетність до вчинених адміністративних правопорушень.

Також суддя зазначає, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, потерпілий в судовому засіданні при огляді відеозапису за участю ОСОБА_1 не підтвердив той факт, що за кермом автомобіля, який здійснив зіткнення з його автомобілем, перебував саме ОСОБА_1 . При огляді фотокарток з паспорта ОСОБА_1 та його брата ОСОБА_2 вказав на свідка, зазначивши, що з найбільшою вірогідністю за кермом автомобіля був саме він.

Враховуючи викладене вище, ні матеріалами справи, ні під час розгляду справи в суді не доведено, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КпАП України, в час та місці, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення, а тому суддя приходить до висновку, що в діях останнього відсутня об`єктивна сторона адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КпАП України. Відтак, справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КпАП України, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, їх належність, допустимість та достатність для розгляду даної справи, виходячи з презумпції невинуватості, відповідно до якої усі суперечності слід застосовувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення, суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні не здобуто беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КпАП України.

На переконання судді, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та допустимих доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, вважаю, що у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КпАП України.

Керуючись ст. 33, 40-1, 221, 247, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.

Повний текст постанови складено 26 травня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.