Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №758/9652/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 758/9652/25 Суддя (судді) першої інстанції: Захарчук С.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Осіпової О.О.,

суддів: Златіна С.В., Воловика С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначав, що 30.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № 4А-1379 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього штрафу у розмірі 25 500 грн.

У вказаній постанові було установлено, що він 20.10.2024 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці.

Однак, його не було повідомлено належним чином про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому не було вручено повістку, як і не було повідомлено про розгляд адміністративної справи щодо нього.

Посилаючись на зазначені обставини, просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 4А-1379 від 30.11.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Подільського районного суду в м. Києві від 10 березня 2026 року позов задоволено.

Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення № 4А-1379 від 30.11.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн.

Справу про адміністративне правопорушення закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 968 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 000 грн., про що суд першої інстанції у рішенні від 15.06.2026р. зазначив, що, враховуючи те, що представником позивача не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, правові підстави для стягнення витрат на правову допомогу відсутні.

Не погоджуючись із рішенням суду у цій частині, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій посилається на подання до суду першої інстанції разом із позовною заявою копії договору про надання правничої допомоги, акту виконаних робіт, де зазначено детальний опис наданих послуг, а також квитанцію про сплату послуг адвокату.

Наголошує, що позов було задоволено, а тому у стягненні витрат на професійну допомогу не може бути повністю відмовлено.

Враховуючи це, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити у цій частині нове судове рішення про стягнення на користь позивача з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 15 000 грн., а в іншій частині судове рішення - залишити без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026р. апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.

08.04.2026р. за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання відзиву.

Від відповідача у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Апеляційна скарга розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 15 000 грн. на професійну правничу допомогу

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, або заперечує проти них.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи понесені витрати на професійну правову допомогу, подав до суду: копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги від 21.06.2025р., акт виконаних робіт від 24.06.2025р., ордер на надання правничої допомоги від 24.06.2025р. №1931645.

Так, згідно з актом виконаних робіт від 24.06.2025р.позивачу надано професійну правничу допомогу за обсягом послуг в розмірі 15000,00грн.: складено та скеровано позовну заяву сторонам та до суду про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, складено та скеровано клопотання про витребування доказів.

Отже, учасником справи було подано опис конкретних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Колегія суддів також зазначає, що розгляд справи відбувався в порядку письмового провадження.

Ця справа є справою незначної складності, обсяг обставин, які є предметом доказування у цій справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини, не є надто значним.

Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що вивчення документів у цій справі вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками належить до складних справ.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу скасувати, та прийняти у цій частині нову постанову, де заяву задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань 6000 грн., а в іншій частині заяви - відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як встановлено апеляційним судом, позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 908грн.40коп., що підтверджується квитанцією №9160-0423-0623-5060 від 03.04.2026р., а також заявлено клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000грн. за складання та подання апеляційні скарги, що вбачається з акту виконаних робіт від 01.04.2026р., а тому такі слід стягнути на його користь у сумах, пропорційно до розміру задоволених вимог апеляційної скарги, а саме 363,36грн. судового збору та 2400грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним прийняти нове судове рішення в цій частині та розподілити судові витрати, шляхом стягнення на користь позивача цих судових витрат за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 134, 252, 315,317,321,322,325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду в м. Києві від 10 березня 2026 року скасувати в частині відмови у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу та прийняти у цій частині нову постанову.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 6000 (шість тисяч) грн. 00коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення судових витрат відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 363 (триста шістдесят три) грн. 36 (тридцять шість) коп. та понесені витрати на оплату правової допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик