Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №160/6685/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6685/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 в адміністративній справі №160/6685/25 за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 1188976,32 грн. до місцевого бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі шляхом надсилання податкової вимоги, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки питанню дотримання відповідачем строків направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 14.06.2024 та від 13.11.2023.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, з`ясувала наступне.

За даними ІС «Податковий блок» у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг у сумі 1188976,32 грн.

Сума заборгованості утворилась за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості».

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, розмір частки 54/100 належить нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Об`єкт нерухомості- комплекс, цукровий завод «Хрещатик», який є об`єктом нежитлової нерухомості.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф»:

№0889224-2417-0486-UA73060310000074904 від 13.11.2023 року про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 193208,65 грн (податковий період 2022 рік).

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600076528737, яким було направлено відповідачу вказане податкове повідомлення-рішення, повернуто відділенням поштового зв`язку без вручення 29.02.2024, що підтверджується штемпелем на поштовому повідомленні.

№1438987-2417-0486-UA73060310000074904 від 14.06.2024 року про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 995767,67 грн (податковий період 2023 рік).

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600937468382, яким було направлено відповідачу вказане податкове повідомлення-рішення, повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою «по закінченню терміну зберігання» 13.08.2024.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області по фізичній особі ОСОБА_2 була сформована податкова вимога (форма «Ф») від 08.05.2024 №0002015-1310-2413 на суму 193208,65 грн, яка направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600921072470 і яке повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

За п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Відповідачем не надано до суду належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку, як і не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 58.2, 58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно ст.14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п.59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України, відповідачу направлено податкову вимогу (форма «Ф») від 08.05.2024 №0002015-1310-2413 засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до матеріалів справи та вказані норми податкового законодавства, сума податкового боргу є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Також до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 1188976,32 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не впливають на правильність вирішення цього спору доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем строків направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 14.06.2024 та від 13.11.2023, оскільки зазначені обставини не спростовують факт того, що сума податку у розмірі 1188976,32 грн набула статусу податкового боргу станом на дату звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Щодо доводів відповідача про необхідність врахування судом апеляційної інстанції листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.03.2026 №22110/6/04-36-21-16-15 згідно з яким податкові повідомлення-рішення від 13.11.2023 №0889224-2417-0486-UA73060310000074904 та від 14.06.2024 №1438987-2417-0486-UA73060310000074904 скасовані, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини п`ятої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

У постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 420/1738/23, від 10.10.2023 у справі № 520/12550/21, від 05.07.2023 у справі № 280/12302/21, від 29.03.2023 у справі № 1340/3919/18, від 14.02.2023 у справі № 280/9279/20, від 20.01.2022 у справі № 826/12308/18, від 21.07.2021 у справі № 520/5875/19, від 23.02.2021 у справі № 420/1927/20, від 12.01.2021 у справі № 1640/2719/18, від 19.09.2019 у справі № 0440/6027/18, від 17.04.2026 у справі №160/10192/21 суд касаційної інстанції звертав увагу на тому, що процесуальним законодавством встановлено відповідні обмеження щодо меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, а саме - щодо перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Крім того, встановлено пряму процесуальну заборону щодо розгляду апеляційним судом позовних вимог та підстав позову, які не були заявлені в суді першої інстанції. Отже, законодавець чітко окреслив межі апеляційного перегляду, дозволивши перегляд справи лише у межах тих доводів і вимог, які обґрунтовані у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Водночас, процесуальним законом передбачено виключення, за якого допускається вихід за межі доводів та вимог апеляційної скарги, у випадку якщо буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те, що обставини викладені у листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.03.2026 на час звернення контролюючого органу до суду (28.02.2025) не існували, та про існування таких обставин не заявлялося під час вирішення цієї справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що інформація зазначена у листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.03.2026 не спростовує висновків суду першої інстанції зроблених під час вирішення цієї справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 в адміністративній справі №160/6685/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 в адміністративній справі №160/6685/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя С.В. Чабаненко