Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №160/18638/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18638/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року (головуючий суддя Бухтіярова М.М.)

в адміністративній справі №160/18638/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/18638/25.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №160/18638/25 позовну заяву задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у довідці від 25.04.2024 №ФД118854 станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу) та премії (204% посадового окладу), обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, у розмірі 2684,00 грн., для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №160/18638/25 набрало законної сили 08.09.2025.

14.09.2025 позивачем отримано виконавчий лист по справі.

04.02.2026 ОСОБА_1 подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/18638/25, в якій заявник просив:

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 подати у встановлений судом строк до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 року у справі № 160/18638/25 «Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу) та премії (204% посадового окладу), обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, у розмірі 2684,00 грн., для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.».

-притягнути посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 до передбаченої законом відповідальності за невиконання судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що незважаючи на набрання рішенням законної сили 08.09.2025, відповідач/боржник його не виконав. 09.10.2025 він звернувся до відповідача із заявою щодо виконання рішення суду та надання копії виготовленої їм довідки. Не дочекався відповіді, звернувся з виконавчим листом до відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Державним виконавцем 04.11.2025 було відкрито виконавче провадження №79486977 з примусового виконання виконавчого листа №160/18638/25, виданого 11.09.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом. 25.11.2025 від боржника було отримано лист-відповідь на звернення від 09.10.2025, в якому повідомлялося про виконання рішення і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вихідним від 07.10.2025 №7/27261/9 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 на ім`я ОСОБА_1 . Однак, це була довідка від 13.10.2025 № ФД-118854 за нормами, чинними на 01.01.2022. Боржником надана неправдива інформація про час складання і надання цих документів для відкритого вже на цей час виконавчого провадження. Доказом виконання рішення суду є тільки копія довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, яка відповідає всім умовам, вказаним в рішенні, з відміткою про її отримання ГУ ПФУ. Отже, рішення суду не виконано.

Заявником до заяви долучено супровідний лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.11.2025 №7/29298/10, довідку від 13.10.2025 №ФД118854.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/18638/25 – відмовлено.

Не погодився з зазначеною ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу про відмову у встановленні судового контролю та направити справу до суду першої інстанції для її розгляду. Посилається на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах. Зазначає, що ефективним способом захисту права позивача є встановлення судового контролю над виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025.

В період з 04.05.2026 року по 19.05.2026 року колегія суддів у складі Дурасової Ю.В, Божко Л.А., Лукманової О.М. перебувала у черговій щорічній відпустці, тому постанова у цій справі приймається у перший день після виходу колегії суддів з відпустки.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційній нормі про обов`язковість судового рішення кореспондують положення норм статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Окрім цього у рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження (висновок Верховного Суду, наведений в ухвалі від 01 лютого 2021 року у справі № 9901/226/19).

Поряд із цим, за правилами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Указаною нормою процесуального закону передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, на чому також наголошено й в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2019 року у справі №826/9960/15.

Таким чином, позивач має право звернутися із заявою (клопотанням) про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання.

Водночас, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому закон не встановлює, з яких підстав на суб`єкта владних повноважень може бути покладено такий обов`язок.

Однак за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України та статті 13 Закону № 1402-VIII щодо обов`язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення.

Такий висновок щодо застосування норм права наведено Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19, а також в ухвалі Верховного Суду від 13 грудня 2021 року у справі № 826/3235/16.

Аналіз викладених норм процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування дає підстави для висновку, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС України шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов:

-рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;

-існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;

-існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:

-загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,

-або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 754/12702/14-а.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у адміністративній справі №160/18638/25, яке набрало законної сили 08.09.2025, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу) та премії (204% посадового окладу), обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, у розмірі 2684,00 грн., для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.

На підтвердження виконання рішення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у адміністративній справі №160/18638/25 відповідачем – ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено нову довідку від 13.10.2025 №ФД118854 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії.

Так, згідно з довідкою від 13.10.2025 №ФД118854, вона складена відповідно до Додатку 2 до Порядку та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, на ім`я ОСОБА_1 , за посадою «Помічник начальника медичного депо 385 ВГ», розмір грошового забезпечення складається з таких складових та у таких розмірах: посадовий оклад - 5370,00 грн., оклад за військовим званням - 2040,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) – 3705,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) – 7224,75 грн., надбавка за таємність (15%) – 805,50 грн., премія (204%) – 10954,80 грн., всього грошового забезпечення для обрахунку пенсії – 30100,05 грн.

Отже, на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме:

надбавки за особливості проходження служби (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років:

7224,75грн.=(5370,00грн.+2040грн.+3705,00грн.)/100%х65%)), надбавки за таємність (15% посадового окладу: 805,50грн.=5370,00грн./100%х15%) та премії (204% посадового окладу: 10954,80грн.=5370,00грн.х204%/100%), і таку довідку надіслано до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, наявність якої в матеріалах пенсійної справи не заперечується позивачем.

Допущення ж описки в довідці від 13.10.2025 №ФД118854 щодо напису «станом на 01.01.2022» не свідчить про невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у адміністративній справі №160/18638/25, оскільки розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що був предметом розгляду у справі, перерахований і такий перерахунок здійснений з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого саме станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем з виявленням описки в довідці від 13.10.2025 №ФД118854 щодо напису «станом на 01.01.2022», підготовлено лист від 29.12.2025 №7/32659/9 на ім`я начальника Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому повідомив про допущену описку в довідці від 13.10.2025 №ФД118854 і що вірним написом у ній є «станом на 01.01.2023», а не помилково зазначений «станом на 01.01.2022».

З огляду на вказані докази у їх сукупності з наданими поясненнями, які є в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач виконав рішення суду від 06.08.2025 у адміністративній справі №160/18638/25 в повному обсязі, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Як, наслідок, відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, тому заява ОСОБА_1 від 04.02.2026 задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням вказаного судового рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. 241-245, 250, 286, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко