Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №480/9193/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 р.Справа № 480/9193/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 09.03.2026) по справі № 480/9193/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА»

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» (далі – позивач, ТОВ «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА», ТОВ «АФ «Козацька») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 17 червня 2024 року № 796918280707, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Сумській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 11.10.2022 №1011/UA/1/2022 з компанією Mintreko Kft. (юридична особа за законодавством Угорщини) позивач у період жовтня-грудня 2022 року здійснив транспортування частини товару на загальну суму товару 890154,04 євро. Разом з тим, під час транспортування товару в біг-бегах залізничним транспортом, такий товар (пшениця) зазнала впливу вологості, внаслідок чого утворилися вологі згустки пшениці, у зв`язку з чим товар потребує очищення та сушіння і таке доопрацювання матиме фінансові наслідки, про що 09.12.2022 було повідомлено компанією Mintreco Kft. У процесі врегулювання ситуації прийнято рішення здійснити заміну сторони покупця – з компанії Mintreco Kft на компанію Tuzser Border Dry Port, яка отримала товар на загальну суму 392292,04 євро. Перша частина товару у кількості 251,043 тони на суму 70 292,04 євро була списана як така, що не може використовуватися у господарській діяльності, а друга частина товару в кількості 1150 тон підлягала оплаті за ціною 70 євро за тонну (загальна вартість 80500 євро). Позивач повідомив АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», який здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, про вказані обставини та просив здійснити зарахування коштів у сумі 80 500,00 євро, які надійшли від компанії Tuzser Border Dry Port Kft, як оплату за товар, поставлений в рамках Контракту. Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено перевірку, за наслідками якої складено акт перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення.

Позивач вважав, що відповідач не врахував, що товар був знищений внаслідок дії форс-мажорних обставин. Оскільки 100% товару, який поставлявся був пошкоджений, що підтверджується поданими документами та сертифікатом торгово-промислової палати, підстави донарахування штрафних санкцій за порушення валютного контролю відсутні.

Додатково зазначив, що сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 зафіксовано форс-мажорні обставини: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження його дії, ракетні обстріли та повітряні тривоги, стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, в зв`язку з чим, як наслідок псування якості товару при транспортуванні. Вказані обставини також підтверджуються експертним висновком науково-правової експертизи.

Окремо позивач наголошував у позові на тому, що податковий орган не надав оцінки тому, що підприємство позивача розташоване на території Конотопського району Сумської області, яка від початку повномасштабного вторгнення піддавалась постійним артилерійським та авіаційним обстрілам, критична інфраструктура зазначала значних пошкоджень. Відповідач не врахував листування позивача з постачальником по контракту, допомогу позивачем Збройним Силам України та велику суму сплачених позивачем податків. Позивачем були виконані всі свої зобов`язання по поставці товару, але передбачити той факт, що майже весь товар під час транспортування стане непридатним позивач не міг. Наведені обставини зумовлюють підстави для звільнення від відповідальності ТОВ «АФ «КОЗАЦЬКА» на підставі статті 112 ПК України.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2026 задоволено частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА»:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.06.2024 №796918280707 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у розмірі 2 608 565 грн. 56 коп;

у задоволенні іншої частин позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спір стосується правомірності нарахування контролюючим органом пені за цим фактом на підставі Податкового кодексу України та Закону України «Про валюту і валютні операції». Застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені не залежить від надання благодійної допомоги, допомоги Збройним Силам України, а також від обсягу сплачених податків, на чому наголошував представник позивача. Крім того, саме по собі існування форс-мажорної обставини, на які посилався представник, не можуть бути самостійними підставами для звільненні від фінансової відповідальності, оскільки такий має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів.

Оскільки оплата поставленого товару контрагентом позивача Mintreco Kft, у відповідності до умов контракту мала здійснюватися протягом трьох банківських днів відповідно до оригіналу рахунку-фактури, банківським переказом по факту поставки на територію покупця та лише у разі підтвердження кількості і якості товару, а станом на 09.12.2022 якість товару, який був пошкоджений, потребувала перевірці на предмет відповідності параметрів пшениці, вказані обставини мали вплив на затримку розрахунку платежів. Відтак, суд визнав, що псування якості пшениці через форс-мажорні обставини у період з 11.10.2022 до 09.12.2022 перебувало поза межами контролю сторін, і ці обставини не дозволяли сторонам контракту належним чином виконати взяті на себе зобов`язання як з поставки товару так і з його оплати. Наведені обставини були оцінені також експертним висновком науково-правової експертизи ТОВ «Незалежні Фахові Експертизи»

Таким чином, дослідженими доказами підтверджується виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин з метою зупинення дії відповідних зовнішньоекономічних контрактів, а також простежується причинно-наслідковий зв`язок між обставинами невиконання нерезидентами обов`язку своєчасного виконання умов контракту у цей період з 24.02.2022 до 09.12.2022 та наявністю форс-мажорних обставин, які вплинули на якість товару. Хоча сертифікат торгово-промислової палати і був отриманий після ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, він засвідчує існування непереборних обставин у період з 11.10.2022 до 09.12.2022, а відтак, мав бути врахований контролюючим органом.

Беручи до уваги підтверджений під час розгляду справи факт виникнення форс-мажорних обставин, які тривали з 11.10.2022 до 09.12.2022, перебіг строку розрахунків та нарахування пені мав зупинитися на весь період дії цих обставин та поновитися з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, тобто з 10.12.2022. У свою чергу, з 10.12.2022 мав початися відлік 180-денного строку, встановлений пунктом 14-2 Постанови НБУ №18, якою встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Останнім днем такого строку за обставин справ мав бути саме 07.06.2023, а не 22.04.2023, як вважав відповідач, та з урахуванням якого і було розраховано пеню. Відтак, податковим повідомленням-рішенням пеня на суму 2608565,56 грн (21627666,07 грн –19019100,51 грн була нарахована до закінчення 180-денного граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, що не відповідає нормам Закону №2473-VIII та положенням Постанови НБУ №18.

Також суд першої інстанції виснував, що з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а так само і положення статті 112 Податкового кодексу України, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Щодо доводів представника позивача про безпідставне нарахування пені у повному обсязі на підставі підпункту 2 пункту 12 розділу III Інструкції №7 від 02.01.2019 суд першої інстанції вказав про відсутність доказів на підтвердження перегляду ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів (не підтверджено Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору). Стосовно посилання представника позивача на підпункт 3 пункту 12 розділу III Інструкції №7 від 02.01.2019 суд зазначив про відсутність доказів знищення всього поставленого товару, доказів писання знищеного товару в бухгалтерському обліку позивача.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 19019100,51 грн прийнято з дотриманням вимог Податкового кодексу України, Закону №2473-VIII, Постанови НБУ №18, тому відсутні підстави для його скасування в цій частині.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Сумській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі № 480/9193/24; прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо автоматичного зупинення перебігу граничних строків розрахунків на підставі Сертифікату Київської обласної ТПП №3200-24-1460, виданого лише 31.07.2024. У даній справі позивач отримав та надав сертифікат після завершення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, що не відповідає вимогам п.44.6 ст.44 ПК України. Крім того, суд першої інстанції автоматично прийняв тезу про те, що воєнні дії призвели до псування зерна. Водночас сертифікат ТПП лише засвідчує факт форс мажору, але не доводить, що саме він став єдиною причиною неможливості оплати нерезидентом. Якщо товар став неякісним після перетину кордону або внаслідок неналежного пакування, це є комерційним ризиком сторін, а не наслідком форс-мажору.

По-друге, скаржник вказує, що судом першої інстанції не встановлено безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями та неможливістю проведення розрахунків нерезидентом. Сертифікат ТПП засвідчує загальні обставини (ракетні обстріли, відключення електроенергії), проте не доводить, що саме ці події стали об`єктивною перешкодою для перерахування коштів іноземними компаніями Mintreko Kft або Tuzser Border Dry Port. Посилання позивача на псування товару через вологість є комерційним ризиком, який регулюється умовами контракту щодо якості (розділ 8), а не форс мажором, що звільняє від обов`язку дотримання граничних строків повернення валютної виручки в Україну.

По-третє, зарахування коштів у жовтні 2023 року в будь-якому випадку є простроченням, що тягне за собою нарахування пені згідно з ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції». Навіть якщо строки зупинялись на період з 11.10.2022 по 09.12.2022, граничний 180-денний термін розрахунків, встановлений Постановою НБУ №18, закінчився в червні 2023 року.

Крім того, висновок науково-правової експертизи ТОВ «Незалежні Фахові Експертизи», на який посилається суд, не є належним та допустимим доказом у розумінні КАС України. Питання кваліфікації обставин як форс-мажорних та їх впливу на податкові зобов`язання є виключно питанням права, яке має вирішуватися судом самостійно, а не делегуватися приватним експертним установам.

До того ж, прийняття судом ретроспективного сертифікату ТПП та висновку приватної експертизи створює небезпечний прецедент «легалізації» валютних порушень шляхом створення документів після завершення податкового контролю. Акт списання від 24.02.2023, складений самим платником та новим контрагентом, є внутрішнім документом і не може бути підставою для зменшення валютної виручки в розумінні норм валютного законодавства України.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та повістки про виклик у судове засідання, призначене на 18.05.2026 о 12:00, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 задоволено клопотання представника відповідача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18.05.2026 судом отримано клопотання позивача по справі про розгляд справи без його участі; позицію по справі підтримує у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з наказом Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 № 710-кп на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вирішено провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» (код ЄДРПОУ 30902752) з 08 квітня 2024 року тривалістю 20 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.04.2021 по 31.12.2023 з метою дотримання податкового, валютного іншого законодавства та за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 17.05.2024 №5951/18-28-07-02-07/30902752/26.

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ Агрофірма «Козацька»:

- пп.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, 198.2, 198.5 ст.198, п.201.7 ст.207 Податкового кодексу України, внаслідок чого:

завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21) Декларації за грудень 2023 року в сумі 577 103 грн;

занижено податок на додану вартість всього у сумі 507 006 грн, в тому числі: за листопад 2023 року в сумі 382 292 грн., за грудень 2023 року в сумі 507 006 грн;

- п. 201.1, 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме не виписка та не реєстрація податкових накладних;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, а саме неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП;

- п. 287.1, 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме порушено граничний термін сплати податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2022 рік;

- частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 11.10.2022 № 1011/UA/1/2022 з «Mintreco Kft.» (Угорщина) на суму 36 530,19 євро за період з 23.04.2023 по 11.10.2023 року, на суму 26 980,75 євро за період з 24.04.2023 по 11.10.2023 року, на суму 16 118.00 євро за період з 24.04.2023 по 11.10.2023 року, на суму 39 088,50 євро за період з 27.04.2023 по 11.10.2023 року, на суму 38 217,44 євро за період з 12.10.2023 по 31.12.2023 року, на суму 78 682,00 євро за період з 28.04.2023 по 31.12.2023 року, на суму 51 631,25 євро з 29.04.2023 по ЗІ .12.2023 року, на суму 25 310.75 євро з 29.04.2023 по 31.12.2023 року, на суму 39 263,50 євро з 09.05.2023 по 31.12.2023 року, на суму 89 984.75 євро з 09.05.2023 по 31.12.2023 року, на суму 72 020,48 євро з 18.05.2023 по 31.12.2023 року, на суму 58 633,40 євро з 18.05.2023 по 31.12.2023 року, на суму 59 154,20 євро з 19.05.2023 по 31.12.2023 року, на суму 69 780,48 євро з 21.05.2023 по 31.12.2023 року, на суму 74 417,28 євро з 23.05.2023 по 31.12.2023 року, на суму 58 286,20 євро з 30.05.2023 по 31.12.2023 року;

пп. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті подання звітності форми 4 ДФ за II квартал 2021 - IV квартал 2023 з недостовірними даними;

ст. 163, ст. 164 пп. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України було не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб інших ніж заробітна платі в сумі 11736,25 грн;

підпункту 1.2 пункту 16 прим 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу було занижено нарахування військового збору на загальну суму 787,31 грн.

ТОВ «АФ «КОЗАЦЬКА» не погодилось з висновками, викладеними в акті перевірки від 17.05.2024 №5951/18-28-07-02-07/30902752/26, та подало 31.05.2024 заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого ГУ ДПС у Сумській області у відповіді про результати розгляду заперечення від 14.06.2024 №1571/12/18-28-07-07-05 вказало, що вважає висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 17.05.2024 №5951/18-28-07-02- 07/30902752/26 такими, що відповідають фактичним обставинам, правомірними, обґрунтованими, та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

На підставі акта документальної планової виїзної перевірки та за результатом розгляду заперечення на акт перевірки від 14.06.2024 №1571/12/18-28-07-07-05 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 № 796918280707, в якому зазначено про встановлення порушення частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п.14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у зв`язку з чим до ТОВ «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 21 627 666,07 грн.

ТОВ «АФ «КОЗАЦЬКА» подало до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 17.06.2024 №796918280707, з доповненнями до неї від 09.08.2024. 15.07.2024 Державною податковою службою України рішенням № 21702/6/99-00-06-01-02-06 продовжено строк розгляду скарги позивача до 31.08.2024.

У процесі адміністративного оскарження Державній податковій службі України позивачем було надано сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024, що слідує із змісту рішення.

30.08.2024 за результатами розгляду скарги позивача та доповнення до нього, Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги за №26507/6/99/-00-06-01-02-06, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.06.2024 №796918280707, а скаргу - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим ГУ ДПС у Сумській області податкового повідомлення-рішення від 17.06.2024 №796918280707, звернувся з цим позовом до суду.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом №2473-VIII.

Частиною першою статті 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частинами дев`ятою, десятою статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою, восьмою статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті визначено Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення № 5).

Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Одночасно частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У свою чергу, положеннями статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Аналіз наведених норм права Закону дає підстави для висновку, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Тобто, законодавцем передбачено випадок незастосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.

Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16, від 24.12.2025 у справі № 240/27873/23.

Колегія суддів зазначає, що строки поставки товару, визначені сторонами у договорі та додаткових угодах до нього, підлягають урахуванню при визначенні моменту належного виконання зобов`язань контрагентом. Водночас відповідно до вимог чинного законодавства такі строки не можуть виходити за межі граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлених Національним банком України.

Отже, умови договору щодо строків поставки мають юридичну силу лише в тій частині, яка узгоджується із зазначеними імперативними приписами. Домовленості сторін не можуть змінювати чи продовжувати строки, встановлені Національним банком України, оскільки останні є обов`язковими до застосування незалежно від волевиявлення учасників правовідносин.

Таким чином, у будь-якому випадку граничний строк розрахунків у спірних правовідносинах не міг перевищувати 180 днів з дня здійснення авансового платежу.

Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №160/6138/24, який в подальшому застосовано в постановах Верховного Суду від 24.12.2025 у справі №240/27873/23 та від 26.01.2026 у справі №320/48401/23.

Вказуючи на наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.06.2024 №796918280707 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2 608 565,56 грн, суд першої інстанції виходив з наявності форс-мажорних обставин, які тривали з 11.10.2022 до 09.12.2022, у зв`язку з чим пеня на вказану суму була нарахована до закінчення 180-денного граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, що не відповідає нормам Закону №2473-VIII та положенням Постанови НБУ №18.

У контексті зазначених мотивів суду першої інстанції слід зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Повертаючись до обставин справи, апелянт зауважує, що сертифікат ТПП лише засвідчує факт форс-мажору, але не доводить, що саме він став єдиною причиною неможливості оплати нерезидентом, зазначає про невстановлення судом першої інстанції безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями та неможливістю проведення розрахунків нерезидентом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаними доводами скаржника та вказує, що сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 засвідчує наступні форс-мажорні обставини: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження його дії, ракетні обстріли та повітряні тривоги, стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, в зв`язку з цим, як наслідок псування якості товару при транспортуванні. Вказаний сертифікат виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька» щодо зобов`язання, а саме: купівлі-продажу пшениці у кількості 13 000 тонн, у термін 08.12.2022, за Контрактом №1011/UA/1/2022 від 11.10.2022, укладеним з MINTRECO KFT.

Вказаний сертифікат виданий на підставі: Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 та подальших указів про продовження воєнного стану; офіційного листа-підтвердження Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, яким для всіх суб`єктів господарської діяльності засвідчено військову агресію Російської Федерації проти України та визнано її форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили); копії контракту №1011/UA/1/2022 від 11.10.2022, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Козацька» (продавець) та компанією Mintreco Kft. (покупець), Угорщина, на продаж 13 000 тон пшениці; копії Угоди від 22.02.2023 до контракту №1011/UA/1/2022 від 11.10.2022, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Козацька» та ТОВ «Прикордонний сухий порт Тузсер» на передачу пшениці; копії Договору №1110/2022 транспортно-експедиційні послуги від 11.10.2022, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Козацька» (замовник) та ТОВ «Агродіал» (посередник) з надання послуг; копій електронних декларацій №22UA805020012476U4, №22UA805020012552U6, №22UA805200001024U6, №22UA805200001038U7, №22UA805200001022U8, №22UA805200001023U7, №22UA805200001068U0, №22UA805200001030U4, №UA805020/2022/011502, №UA805020/2022/011660, №UA805020/2022/011666, №UA805200/2022/000954, №UA805200/2022/000958, №UA805200/2022/000959, №UA805020/2022/011976, №UA805020/2022/011991, №UA805020/2022/012021, №UA805020/2022/012027; копії листа Mintreco Kft. Від 09.12.2022; копії Акту відбору зразка пшениці ярої (поставленої в рамках Контракту №1011/UA/1/2022 від 11.10.2022) від 10.02.2023; копії Карточки №143, №144, 146 від 15.02.2023; копії Висновку про непридатність зерна у використанні в господарських цілях від 23.02.2023; копії Протоколу узгодження ціни на пшеницю від 22.02.2023; копії Акту приймання-передачі товару від 24.02.2023; копії Акту про списання товару від 24.02.2023.

У досліджуваному сертифікаті зазначено, що саме вказані вище форс-мажорні обставини унеможливили виконання зобов`язання купівлі-продажу пшениці у кількості 13 000 тонн за Контрактом №1011/UA/1/2022 від 11.10.2022 у термін 08.12.2022. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у сертифікаті вказано наступним чином: Дата настання 11.10.2022; Дата закінчення 09.12.2022.

Наведене свідчить про те, що весь об`єм товару, який був поставлений в рамках контракту від 11.10.2022 №1011/UA/1/2022, зіпсувався під час транспортування саме у зв`язку з воєнними діями, які відбувались на території України.

У матеріалах справи міститься лист компанії Mintreco Kft від 09.12.2022, в якому контрагент повідомив позивача про те, що пшениця, отримана в біг-бегах залізничним транспортом за контрактом, зазнала впливу вологості, внаслідок чого у мішках утворилися вологі згустки пшениці. Щоб товар був придатний для продажу, його необхідно очистити а в деяких випадках висушити. Пшениця відповідатиме специфікації та стандарту тільки після доопрацювання, що матиме певні фінансові наслідки. У понеділок буде відібрано взірці для лабораторного дослідження, з метою перевірки відповідності параметрів пшениці. Після отримання результату лабораторного дослідження зможуть надати більш точну інформацію (т.1, а.с.105).

Пошкодження пшениці продовольчої, нетвердих сортів врожаю 2021 року, зразки якої були відібрані саме у партії поставленої позивачем товару (т.1, а.с.102-105), підтверджується висновком про непридатність зерна від 23.02.2023 (т.1, а.с.79).

При цьому, відповідно до умов контракту від 11.10.2022 №1011/UA/1/2022 (т.1, а.с.50-52), а саме згідно з пунктом «б» Розділу 2 (2/б) якість товару мала відповідати параметрам у Додатку №1. Якісно і кількісно приймання здійснюється на угорського-українському кордоні: біг-бег, насипом або на словацько-українському кордоні насипом.

У Розділі 8 зазначено: якщо якість товару не відповідає параметрам Додатка 1, то ціна товару за домовленістю сторін зменшується пропорційно параметрам якості.

Відповідно до Розділу 5 «Паритет умови оплати товару»: а) оплата здійснюється протягом трьох банківських днів згідно оригіналу рахунку-фактури, банківським переказом, по факту поставки на територію покупця та підтвердження кількості і якості товару у відповідності до пункту 2/б.

Таким чином, оскільки оплата поставленого товару контрагентом позивача - Mintreco Kft, у відповідності до умов контракту мала здійснюватися протягом трьох банківських днів згідно оригіналу рахунку-фактури, банківським переказом по факту поставки на територію покупця та лише у разі підтвердження кількості і якості товару, а станом на 09.12.2022 якість товару, який був пошкоджений (що підтверджується дослідженими у справі доказами), потребувала перевірці на предмет відповідності параметрів пшениці, вказані обставини мали вплив на затримку розрахунку платежів

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 підтверджує наявність причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання зобов`язань за Контрактом №1011/UA/1/2022 від 11.10.2022 як з поставки товару, так і з його оплати у період з 11.10.2022 до 09.12.2022. Вказаний документ є належним підтвердженням того, що невиконання зобов`язань контрагентом-нерезидентом з проведення розрахунків було зумовлене реальними та незалежними від волі сторін обставинами, які відповідно до вимог законодавства унеможливлювали належне виконання договірних зобов`язань.

Доводи апелянта щодо безпідставності прийняття судом першої інстанції висновку науково-правової експертизи ТОВ «Незалежні Фахові Експертизи», оскільки такий не є належним та допустимим доказом у розумінні КАС України, колегія суддів вважає необґрунтованими. Висновок суду першої інстанції щодо існування обставин, які свідчать про абсолютну та безумовну неможливість сторонами реально виконати свої зобов`язання у строк до 09.12.2022 ґрунтується на наведеній в сертифікаті інформації. Водночас висновок науково-правової експертизи ТОВ «Незалежні Фахові Експертизи» був досліджений судом першої інстанції та врахований лише як додатковий доказ.

Щодо аргументів скаржника про надання платником сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 після завершення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 11.09.2024 у справі № 520/21174/23 сформував висновок щодо правозастосування норм пункту 44.6 статті 44 ПК України у валютних правовідносинах, в якій зауважив, що відповідач (як і у справі, що наразі розглядається) покликається у касаційній скарзі на те, що відповідні сертифікати не подавались до перевірки, а тому не можуть бути враховані судами при вирішенні спору.

У контексті цього, за приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності

У постанові від 04.07.2024 у справі №380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.

Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 ПК України у спірних правовідносинах не застосовуються.

Ураховуючи висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 11.09.2024 у справі № 520/21174/23, колегія суддів дійшла висновку, що у розглядуваному випадку та обставина, що сертифікат про форс-мажорні обставини не були надані до перевірки, не змінюють того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями відбулося внаслідок настання обставин непереборної сили, які об`єктивно існували та які в подальшому були підтверджені зазначеним вище сертифікатом.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 16.05.2025 у справі №520/2660/24, 19.11.2025 у справі №620/16234/23, від 18.12.2025 у справі №420/31911/23, від 24.11.2025 у справі №240/27873/23, від 26.01.2026 у справі №320/48401/23.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 09.12.2025 у справі №1540/4631/18, оскільки він стосується ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку, що за позицією суду касаційної інстанції прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності, що не є подібним до спірних правовідносин.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, що суд проігнорував факт порушення строків навіть за умови їх зупинення на період з 11.10.2022 по 09.12.2022 граничний 180-денний термін розрахунків, встановлений Постановою НБУ №18, закінчився у червні 2023 року, а тому зарахування коштів у жовтні 2023 року в будь-якому випадку є простроченням, що тягне за собою нарахування пені згідно зі статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції».

Суд першої інстанції врахував, що починаючи з 10.12.2022 відлік 180-денного строку, встановлений пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 (з урахуванням підтверджений під час розгляду справи факт виникнення форс-мажорних обставин, які тривали з 11.10.2022 до 09.12.2022), останнім днем такого строку за обставин справ мав бути саме 07.06.2023. Отже, пеня на суму 2608565,56 грн (21 627 666,07 грн – 19 019 100,51 грн (т.1, а.с.20, т.2, а.с.231) була нарахована до закінчення 180-денного граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, що не відповідає нормам Закону №2473-VIII та положенням Постанови НБУ №18. Вказаний розрахунок був наданий відповідачем до суду першої інстанції та правомірно прийнято останнім до уваги.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі №480/9193/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 27.05.2026 року