Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №520/17659/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 р. Справа № 520/17659/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 15.10.25 у справі № 520/17659/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом також – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Харківській області: № 2642399-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024; №2642411-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024; № 264212-2405-2030-UA120270000028556 від 20.11.2024; № 2642398-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024; №197090-2405-2030-UA63120270000028556 від 27.05.2025.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 провадження у справі закрито в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень – рішень від 20.11.2024 за № 2642412-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 341 191,57 грн, від 20.11.2024 за № 2642398-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 89 419,52 грн, від 27.05.2025 за № 2197090-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 101 527,83 грн у зв`язку з їх скасуванням контролюючим органом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області:

№ 2642399-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 99038,15 грн;

№ 2642411-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024 про нарахування ОСОБА_1 податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 270507,17 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9026,84 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції неправильно застосував приписи п.п.170.14.3. п.170.14 ст. 170, п.286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, не у повному обсязі дослідив докази та встановив обставини справи. Звертає увагу, що витяг з нормативно - грошової оцінки земельних ділянок від 20.05.2025 за № 9963775682025, наданий ОСОБА_1 , не може бути використаний для розрахунку земельного податку за 2019-2021 роки.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1696 га., кадастровий номер 6310137500:02:043:005, яка розташована за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Автострадна, 193.

Обчислюючи позивачу податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за зазначену земельну ділянку площею 1696 кв.м, контролюючий орган здійснив розрахунок суми земельного податку відповідно до Методики розрахунку грошової оцінки окремої земельної ділянки для нарахування земельного податку за 2020 рік у розмірі 99038,15 грн = (639,78*2,77*1696*3)*3%*366*134; де 639,78 грн - базова вартість одного квадратного метра; 2,77 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (Км2); - 1696 кв.м – площа земельної ділянки; 3 – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф); 3 % - ставка земельного податку; 134 - кількість днів користування земельною ділянкою.

Внаслідок цього контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення: №2642399-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024 щодо нарахування земельного податку фізичних осіб за 2020 рік у сумі 99038,15 грн та №2642411-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024 щодо нарахування земельного податку фізичних осіб за 2021 року у сумі 270507,17 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області №2642399-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024 та №2642411-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння плати за землю, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (підпункт 14.1.261 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб`єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар (ст.ст. 269, 270 ПК України).

Базою оподаткування відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України, є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За приписами п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь

- не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.277.1 ст. 277 ПК України).

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 ПК України ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1статті 285 ПК України).

Відповідно до положень пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру: б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Положеннями пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = 1:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПК України).

Таким Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року №1474/19 затверджена «Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року», яка відповідно до пункту 2 цього рішення застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п. 1.4 розділу 2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року, затвердженого рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 року №1908/19).

Водночас відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України індекс споживчих цін за 2017-2020 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Отже, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017- 2020 роки становить 1,0 та відповідно до приписів ст. 289 ПК України підлягає застосуванню для визначення розміру земельного податку за 2020-2021р.р - податковому періоді за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Разом з тим рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 за №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року №1284/18) (далі також - рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 року №542/17) встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, згідно з абзацом другим пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 за №542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко - планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Інформація щодо застосування зональних коефіцієнтів (Км2) та опис меж економіко- планувальних зон м. Харкова визначена в «Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018», що затверджена рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 за №1474/19.

За матеріалами справи, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган виходив з того, що позивач є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Автострадна, 193 м. Харків, загальною площею 0,1696 га, кадастровий номер 6310137500:02:043:0005, з 01.01.2018.

Відповідач указує на те, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 за №1474/19 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.20218. Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020. Відповідно Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель м. Харкова становить 639,78 гривень, яка починає діяти з 01.01.2020.

За висновками відповідача Постановою КМУ від 01.07.2022 за № 753 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» внесено зміни до методики розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а отже витяг з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.05.2025 за № 9963775682025, наданий ОСОБА_1 , не може бути використаний для розрахунку земельного податку за 2019-2021 роки.

Разом з цим, за даними контролюючого органу, які наведені в розрахунках суми земельного податку до вказаних податкових повідомлень-рішень, земельна ділянка, кадастровий номер 6310137500:02:043:0005, віднесена до меж економіко-планувальної зони - код зони 7522, із значенням зонального коефіцієнта (Км2) - 2,77, що не заперечується позивачем.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 за №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування і застосовувався з 01.01.2017 по 06.05.2023.

Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 за №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 (Додаток 1 Порядку №489).

Відповідно до положень Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за №1051, відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі документації із землеустрою.

Отже, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується у розмірі, визначеному в Додатку 1 до Порядку №489, на підставі відомостей Державного земельного кадастру про цільове призначення земельної ділянки.

Водночас для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. Так само, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), також застосовується із значенням 3,0 (Примітки 1 та 2 Додатку 1 до Порядку №489, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 за №162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 за №432/31884).

За матеріалами справи, згідно з даними Державного земельного кадастру та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 221069604 від 20.08.2020, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0005 - 12.04 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» (категорія земель: Землі транспорту), що відповідно до Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 за №489, відповідає значенню коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) - «1» (один).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 221069604 від 20.08.2020 земельна ділянка, кадастровий номер 6310137500:02:043:0005, на праві приватної власності належить з 20.08.2020 ОСОБА_1 , що відповідно до приписів абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України є періодом оподаткування 5 місяців за 2020 рік податковим повідомленням-рішенням №2642399-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024.

Отже, за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Харківській області №2642399-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024, відповідачем у частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання із земельного податку за 2020 рік на суму 99038,15 грн невірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із зазначенням «3», замість вірного - «1» та невірно визначено період оподаткування в 134 дні (з 20.08.2020 по 31.12.2020), замість вірно - «5» місяців, оскільки відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України у разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Так само за податковим повідомленням-рішенням №2642411-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.11.2024 ГУ ДПС у Харківській області у частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання із земельного податку за 2021 рік на суму 270507,17 грн невірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із зазначенням «3», замість вірного - «1».

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень, а отже висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, не спростовують.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За приписами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі № 520/17659/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц