Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №538/1628/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №538/1628/25

Суддя: Бегунц А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 р.Справа № 538/1628/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Фоміної Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Бондарь В.А., вул. Перемоги, 8, м. Лохвиця, Лохвицький, Полтавська, 37200, повний текст складено 17.03.26 року по справі № 538/1628/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 375 від 05 серпня 2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності в виді штрафу у розмірі 17000 грн. та закрити провадження у справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не порушував вимог законодавства і у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Фактично самого розгляду справи з дотриманням вимог ст. 245-249, 251,268, 252, 271 КУпАП не було, а відбулось механічне винесення постанови та її направлення, без всебічного повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. При винесенні постанови порушено закріплене ст. 59 Конституції України, ст. 271 КУпАП та його право на захист. Оскаржувана постанова вмотивована тим, що під час уточнення облікових даних встановлено, що у ОСОБА_1 відсутня військово-лікарська комісія, однак він має такий тип відстрочки як бронювання і згідно вимог 560 Постанови КМУ, такі особи для проходження ВЛК не направляються.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.03.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.03.2026 скасувати та ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що не порушував вимог законодавства та у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач не врахував вимоги постанови КМУ № 560, оскільки позивач є броньованим, а такі особи для проходження ВЛК не направляються.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

До Другого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. в якому також наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до відомостей витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підтверджених витягом з системи "Оберіг" ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 09.04.2013 як військовозобов`язаний.

28.07.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 де під час звірки облікових даних встановлено, що у гр. ОСОБА_1 відсутня військово-лікарська комісія (тобто не пройдено військовозобов`язаним ВЛК з 09.04.2013).

Відносно ОСОБА_1 28.07.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол №375 про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол складений в присутності позивача, в якому від пояснень позивач відмовився, зазначив "незгоден", про що свідчить його підпис. Позивач отримав примірник протоколу, йому роз`яснено зміст статті 63 Конституції України та зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00, 05.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_2 каб.№1.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про місце час та підстави розгляду, як визначено у протоколі № 375 та 05.08.2025. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації та складено постанову.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію".

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Обов`язок проходити медичний огляд також визначений абзацом 4 частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно з абз. 6 ч. 10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Отже, відповідно до вищевказаних положень нормативно-правових актів встановлено обов`язок військовозобов`язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, а відмова від проходження медичного огляду ВЛК суперечить чинному законодавству. Проходження медичного огляду ВЛК є обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

За приписами ч. 3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з п. 20 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.

Пунктом 21 Порядку №560 встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з підпунктом 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

За приписами пункту 34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно з п. 40, 47 Порядку № 560, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за порушення вимог статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізаці" є встановлення факту належного уточнення облікових даних, а саме щодо відсутності висновку військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби.

Вказана обставина підтверджена наявними у матеріалах справи доказами.

Також, матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу ОСОБА_1 направлено повістку №002154 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення персональних даних та проходження ВЛК.

26.05.2025 другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №213 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також 27.05.2025 відносно ОСОБА_1 складено направлення для проходження медичного огляду до КНП "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради. Постановою № 213 від 30.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі тих обставин, що ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Засобами поштового зв`язку йому надіслана повістка №№002154 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення персональних даних. До ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений час ОСОБА_1 не прибув, про причини неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимоги ч. 1, ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізаці".

Вказана постанова є чинною, оскільки доказів її оскарження та скасування матеріали справи не містять.

В подальшому, відносно ОСОБА_1 28.07.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол №375 про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказаний протокол містить відомості про попереднє притягнення позивача до адміністративного правопорушення (протокол №213 від 26.05.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Оскільки позивач продовжував перебувати у стані безперервного невиконання покладеного на нього обов`язку щодо проходження медичного огляду, постановою № 375 від 05.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі тих обставин, що ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час уточнення облікових даних встановлено, що у ОСОБА_1 відсутня військово-лікарська комісія, тим самим не виконано вимоги абз. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізаці".

Так, відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Також, за визначенням, наведеним у пункті 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза це, зокрема:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ.

Наведені норми кореспондуються з приписами пункту 3.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402.

Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульований главою 3 розділу ІІ Положення №402.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІ Положення №402, повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Пунктом 3.8 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Згідно з пунктом 3.10 розділу ІІ Положення №402, у воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров`я надається військовозобов`язаному на строк від 1 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов`язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, факт того, що позивач вчасно не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби і тим самим порушив обов`язок, визначений частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є підтвердженим документально та не спростовувався самим позивачем.

Щодо посилань позивача на ті обставини, що він має такий тип відстрочки як бронювання і згідно вимог Постанови КМУ № 560 не повинен направлятись для проходження ВЛК, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно, відповідно до згідно з п. 63 Порядку №560 військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Отже, вказана норма передбачає, що військовозобов`язані, які перебувають у процесі оформлення бронювання або ж іншої відстрочки від призову, а так само і військовозобов`язані, які мають діючу відстрочку, на медичний огляд не направляються.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до військово-облікового документу застосунку "Резерв+" зазначено, що ОСОБА_1 має тип відстрочки "бронювання" до 22.03.2026. Відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів ОСОБА_1 отримав бронювання 06.07.2025, отже з цього моменту позивач не міг бути направлений на медичний огляд (ВЛК).

Однак, направлення для проходження медичного огляду відносно позивача складено ще 27.05.2025, тобто на час коли останній не мав чинного статусу заброньованого, чинне законодавство України, зокрема Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Порядок № 560, не містить жодної правової норми, яка б передбачала, що раніше видане та/або невиконане направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) автоматично втрачає чинність, анулюється чи припиняє свою дію в разі подальшого набуття особою права на відстрочку (бронювання). Відтак, наявність у позивача бронювання з 06.07.2025 не нівелює обов`язковості виконання вимог закону.

Щодо доводів позивача про порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 процедури прийняття спірної постанови у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про місце, день та час такого розгляду, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення від 28.07.2025 міститься підпис позивача, в якому останньому повідомлено, що розгляд справи відбудеться що 05.08.2025 о 10.00 год. Також, позивача ознайомлено з положеннями ст. 63 Конституції України, правами та обов`язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, серед яких також право заявляти клопотання, з огляду на що позивач не був позбавлений можливості скористатись наданим йому правом заявити клопотання, зокрема щодо відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.

Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.03.2026 по справі № 538/1628/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Л.О. Фоміна

Повний текст постанови складено 27.05.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua