Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №580/4034/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року справа № 580/4034/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - 3 особа), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Моргуля Віталія Сергійовича про накладення штрафу від 15.04.2026 у ВП №80495085;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судові витрати понесені позивачем в сумі 2662,4 грн. судового збору за подання адміністративного позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 13.03.2026 головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Моргулєм Віталієм Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80495085 з вимогою виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3536/21 протягом 10 робочих днів. 25.03.2026 військова частина НОМЕР_1 за вих. №530 повідомила головного державного виконавця, що на виконання зазначеного рішення позивачу проведено розрахунок належного до виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення, сума нарахованих коштів становить 38038 грн. 30 коп. Також було зазначено, що військова частина НОМЕР_1 вживає всіх можливих заходів для повного виконання судового рішення у цій справі, однак його невиконання в частині виплати заборгованості пов`язане з відсутністю запитуваних коштів. Крім того, представник відповідача зазначає, що виконання рішення суду відбувається з порушенням, оскільки рішення про стягнення коштів із військової частини виконує Державна казначейська служба (ДКСУ), а не органи виконавчої служби, згідно із Законом України «Про виконавче провадження» та Бюджетним кодексом. Однак, 15.04.2026 на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 надійшла постанова по ВП№80495085, винесена головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Моргулєм Віталієм Сергійовичем, про накладення на військову частину НОМЕР_1 штрафу. Військова частина НОМЕР_1 вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Представник відповідача вказує, що рішення не виконане не із залежних від відповідача причин, а це свідчить про протиправність оскаржуваних постанов про накладення штрафу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.05.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позов, у якому зазначив, що 13.03.2026 державним виконавцем винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження» ВП № 80495085. На адресу відділу 26.03.2026 надійшло повідомлення від військової частини НОМЕР_1 щодо часткового виконання рішення суду та на підтвердження надано зведену відомість розрахунку суми коштів, необхідних для виконання рішення суду по справі № 200/3536/21. Документів, які підтверджують виплату вищезазначених коштів стягувачу, не надано. 15.04.2026 надійшла заява стягувача ОСОБА_2 , у якій заявлено клопотання щодо застосування до військової частини НОМЕР_1 штрафних санкцій за тривале невиконання рішення суду. 15.04.2026, державним виконавцем винесено постанову «Про накладення штрафу», копію постанови надіслано до військової частини НОМЕР_1 на виконання, стягувачу. Представник відповідача зазначає, що статтею 129-1 Конституції України закріплено обов`язковість виконання судового рішення. Зазначені позивачем проблеми бюджетного фінансування не можуть перекладатися на особу, на користь якої ухвалено судове рішення. З огляду на вищевикладене представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

05.05.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав відповідь на відзив, у якій суду звертає увагу, що під час винесення спірної постанови в матеріалах виконавчого провадження ВП №80495085 знаходилось документальне підтвердження про повне виконання рішення суду в частині нарахування ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення (вих.№530 від 25.03.2026), а отже винесення відповідачем спірної постанови є неправомірним, а щодо виконання рішення суду в іншій частині, а саме у частині виплати нарахованої суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 позивачем були вжиті всі можливі та необхідні заходи з метою виконання рішення суду. Представник позивача зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником фінансових коштів, а фінансується за рахунок державного бюджету. У зв`язку з цим військова частина неодноразово подавала заявку-розрахунок до органу забезпечення - Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Проте кошти на військову частину не надходили.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 залучено до участі в справі 580/4034/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

13.05.2026 на адресу суду через систему «Електронниу суд» позивачем подані письмові пояснення, у яких представник позивача зазначає, що у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 80495085 (постанова є в матеріалах справи, додана відповідачем до відзиву на позовну заяву) маючи відомості про реквізити рахунку, відкритого у банку або іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, для отримання ОСОБА_2 стягнутих з військової частини НОМЕР_1 коштів державний виконавець свідомо не зазначив їх, що у свою чергу унеможливлює виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2021 по справі 200/3536/21.

13.05.2026 на адресу суду через систему «Електронниц суд» третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 надіслав пояснення по справі, у яких зазначив, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3536/21 набрало законної сили ще у 2022 році. Позивач мав понад три роки для добровільного виконання рішення або вчинення дій щодо бюджетного планування. Проте, як вбачається з доданої позивачем «Заявки на фінансування» № 874/451, вона датована лише 12.03.2025 р. тобто боржник фактично ігнорував судове рішення протягом трьох років і почав створювати видимість дій лише після відкриття виконавчого провадження. Така бездіяльність є очевидним свідченням відсутності поважних причин невиконання. Просить у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю, а постанову про накладення штрафу від 15.04.2026 р. залишити в силі.

13.05.2026 на адресу суду через систему «Електронниу суд» відповідачем подані заперечення на додаткові пояснення позивача, у яких представник відповідача зазначає, що позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що державний виконавець нібито діяв упереджено, оскільки у постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначив реквізити рахунку стягувача, чим начебто унеможливив виконання судового рішення. Вказані доводи є безпідставними та не спростовують правомірності оскаржуваної постанови з огляду на таке. У даній справі оскаржується постанова про накладення штрафу від 15.04.2026, а позивач фактично намагається оскаржити інший процесуальний документ — постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80495085 від 13.03.2026. Крім того, сам факт незазначення реквізитів у тексті постанови про відкриття виконавчого провадження не позбавляє боржника можливості виконати рішення суду, більше того, боржник не позбавлений можливості звернутись до державного виконавця із запитом щодо необхідних реквізитів.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі №200/3536/21 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України:

- нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2018 рік;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби 04.03.2015 по 14.09.2018;

- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18 524,90 грн.

Військовою частиною НОМЕР_1 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, подано відповідні розрахунки потреби та заявки на фінансування виконання рішень судів, зокрема і щодо рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2021 по справі №200/3536/21, а саме: вих. №874/246 від 12.03.2025, вих. №874/489 від 13.05.2025, вих. № 874/1198 від 24.09.2025, вих. № 874/2127 від 10.12.2025.

13.03.2026 головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Моргулєм Віталієм Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80495085 з вимогою виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3536/21 протягом 10 робочих днів.

25.03.2026 військова частина НОМЕР_1 за вих. №530 довела до головного державного виконавця, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 200/3536/21 від 12.08.2021 фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 , в межах обумовленого в цій справі спірного періоду, проведено розрахунок належного до виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення, сума нарахованих коштів становить 38038 грн. 30 коп. Також було зазначено, що військова частина НОМЕР_1 вживає всіх можливих заходів для повного виконання судового рішення у цій справі, однак його невиконання в частині виплати заборгованості пов`язане з відсутністю запитуваних коштів.

Крім того, головного державного виконавця було поінформовано, що ВП № 80495085 від 13.03.2026 відкрите з порушенням ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження».

15.04.2026 на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 надійшла постанова по ВП№80495085, винесена головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Моргулєм Віталієм Сергійовичем, про накладення на військову частину НОМЕР_1 штрафу.

Позивач вважаючи спірну постанову незаконною, необгрунтованою, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон №1404).

Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами ст. 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Норми статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII 02.06.2016 також регламентують обов`язковість судових рішень. Так, зокрема, ч. 2 ст. 13 зазначеного законодавчого акта визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону №1404 вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч. 1 ст. 28 Закону №1404).

Частина 4 ст. 19 Закону №1404 передбачає обов`язок сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

При цьому нормами ч. 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Вказане кореспондується також з положеннями ст. 75 Закону №1404, що передбачає відповідальність за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, зокрема, вказаною законодавчою нормою визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

На підставі проведеного правового аналізу законодавчих норми, що регламентують порядок забезпечення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання виконавчого документа є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Однак правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2026 державним виконавцем винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження» ВП № 80495085, копію постанови надіслано до військової частини НОМЕР_1 на виконання, стягувачу - до відома.

25.03.2026 військова частина НОМЕР_1 за вих. №530 довела до головного державного виконавця, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 200/3536/21 від 12.08.2021 фінансово економічною службою військової частини НОМЕР_1 , в межах обумовленого в цій справі спірного періоду, проведено розрахунок належного до виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення, сума нарахованих коштів становить 38038 грн. 30 коп. Також було зазначено, що військова частина НОМЕР_1 вживає всіх можливих заходів для повного виконання судового рішення у цій справі, однак його невиконання в частині виплати заборгованості пов`язане з відсутністю запитуваних коштів. Військовою частиною НОМЕР_1 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, подані розрахунки потреби та заявки на фінансування рішень судів, зокрема і щодо рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2021 по справі №200/3536/21, а саме: вих. №874/246 від 12.03.2025, вих. №874/489 від 13.05.2025, вих. № 874/1198 від 24.09.2025, вих. № 874/2127 від 10.12.2025. Крім того відповідача було проінформовано, що запитувані кошти на казначейські рахунки військової частини НОМЕР_1 не надходили, але у разі їх надходження, кошти невідкладно будуть перераховані на рахунок позивача.

В обґрунтування поважності причин невиконання рішення суду в частині виплати грошових коштів в позовній заяві позивач також посилається на відсутність відповідного бюджетного фінансування.

В свою чергу державний виконавець дійшов висновку про наявність підстав для застосування до боржника штрафу з огляду на невиконання рішення суду у встановлені строки без поважних причин.

Оцінюючи наявність підстав для застосування наслідків невиконання рішення суду, передбачених нормами ст. 75 Закону, суд виходить з наступного.

Статтею 15 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII передбачено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п.1.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (далі – Правила), ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення, зокрема військових частин.

За приписами п. 1.2 Правил фінансове забезпечення – система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог чинного законодавства України, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань.

При цьому, відповідно до п.1.3 Правил, розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є, зокрема командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів).

Отже, фінансове забезпечення військових частин здійснюється за рахунок бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України.

Таким чином, виплати нарахованих на виконання судових рішень сум грошового забезпечення можуть бути здійснені військовою частиною виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат позивач немає.

Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що невиконання судового рішення В/ч НОМЕР_1 в частині виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №757/29541/14-а.

В той же час суд вважає, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду, про що у встановлені строки було повідомлено державного виконавця.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють відповідальність боржника за невиконання рішення суду, крізь призму встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах у державного виконавця були відсутні підстави для накладення на В/ч НОМЕР_1 штрафу. З огляду на що заявлені позовні вимоги в частині оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Моргуля Віталія Сергійовича про накладення штрафу від 15.04.2026 у ВП №80495085.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ