Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №560/7860/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7860/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд з позовом (з урахуванням уточненої заяви) до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни від 09.04.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 80348831.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач не вжив необхідні заходи з метою своєчасного, повного і неупередженого виконання рішення суду. Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 не надходила. Оскільки позивач не повідомлений про відкриття виконавчого провадження, то був об`єктивно позбавлений можливості виконати рішення суду у встановлений законом десятиденний строк. Стверджує, що фактично державний виконавець у ході здійснення виконавчих дій обмежився формальним винесенням постанови про накладення штрафу, ігноруючи при цьому встановлений законом порядок повідомлення сторін виконавчого провадження. Вважає, що державний виконавець зобов`язаний не лише зафіксувати факт невиконання, а й з`ясувати та оцінити причини, що перешкоджали виконанню. представник зазначає, що в акті державного виконавця від 09.04.2026 та у постанові від 09.04.2026 виконавець вказав, що позивачем не виконані вимоги виконавчого листа "Харківського окружного адміністративного суду". Проте, що виконавче провадження № 80348831 відкрите на підставі виконавчого листа № 560/2797/25, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом, що свідчить про поверхневе дослідження документів. Тому вважає постанову про накладення штрафу від 09.04.2026 незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець безпідставно встановив факт ігнорування вимог, за умови фактичного необізнання боржника про їх існування через порушення процедури повідомлення, передбаченої статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки ОСОБА_1 на момент прийняття рішення про винесення постанови про накладення штрафу на боржника було достовірно відомо про невстановлення нею стану виконання судового рішення внаслідок власної бездіяльності, вказані дії не можна розглядати як неупереджене ведення виконавчого провадження. В результаті чого просить винести окрему ухвалу, якою провести перевірку за фактом винесення головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорною Світланою Андріївною безпідставних, необґрунтованих та незаконних постанов та притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 07.05.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та повідомив сторони, що розгляд справи відбудеться 26.05.2026 о 15:00 год.

До суду надійшов відзив Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на позовну заяву, у якому представник зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 надіслана позивачу рекомендованим поштовим відправленням та вручена 06.03.2026. Строк для виконання рішення (10 робочих днів) сплив до 12.03.2026 відповідно до частини 6 статті 26 Закону. До 09.04.2026 позивач не надав жодних пояснень чи документів, які б підтверджували виконання рішення. Тому, 09.04.2025 державний виконавець, керуючись частиною 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", провів перевірку виконання рішення на підставі наявних матеріалів ВП, зафіксувавши відсутність виконання в акті від 09.04.2026. На основі акту прийнята постанова про накладення штрафу в розмірі 5100 грн відповідно до частини 2 статті 63 та частини 1 статті 75 Закону. Акт від 09.04.2026 складений на підставі наявних у провадженні даних. Закон не покладає на державного виконавця обов`язок залучати сторони до перевірки стану виконання або зазначати джерела інформації у випадку, якщо належні відомості та документи відсутні внаслідок невиконання боржником обов`язку щодо надання достовірної і повної інформації про фактичне виконання судового рішення, передбаченого частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Водночас, технічна помилка в назві суду у постанові не впливає на її законність, оскільки не змінює суті виконавчого документа. Законом не встановлені конкретні випадки, у яких складається вимога державного виконавця як така. У ряді випадків Законом встановлено складання вимог виключно у процесуальній формі постанов. Так у постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 державний виконавець вказує про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів. Отримавши постанову про відкриття провадження у встановлений законом спосіб боржник не лише не виконав рішення у 10-денний строк, а й не повідомив про його фактичне виконання чи інші обставини, які могли б вплинути на подальший хід виконавчих дій. Наявність технічних описок у тексті постанови не впливає на її правові наслідки, якщо зміст та адресат документа визначені однозначно. Будь-які зауваження позивача щодо невстановлення жодних фактичних відомостей про причини невиконання рішення є необґрунтованими, а його вимоги про притягнення державного виконавця до дисциплінарної відповідальності спрямовані на відвернення уваги від власного порушення встановленого законом порядку виконання судового рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій вказує, що накладення штрафу за статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" є мірою юридичної відповідальності, яка настає виключно за умови невиконання судового рішення без поважних причин. Для встановлення наявності чи відсутності поважних причин державний виконавець зобов`язаний спочатку витребувати пояснення у боржника, і лише після їх аналізу та об`єктивної оцінки приймати рішення про накладення санкцій. Натомість, як самостійно визнає відповідач, державний виконавець Чорна С.А. спочатку наклала штраф постановою від 09.04.2026, а вже потім, того ж дня, надіслала вимогу про з`ясування інформації щодо причин невиконання рішення

Відповідно до частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Рішенням від 11.06.2025 у справі №560/2797/25 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

18.02.2026 за заявою ОСОБА_2 виданий виконавчий лист у справі №560/2797/25.

25.02.2026 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№80348831 за виконавчим листом №560/2797/25, виданого 18.02.2026 про нарахування та виплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

09.04.2026 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України склав акт про невиконання рішення та 09.04.2026 виніс постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.

Дистом від 01.05.2026 позивач повідомив, що нарахування та виплата, або стягнення коштів за рішеннями судів та інших виконавчих проваджень, то це дії, які не можуть розмежуватися, тобто військова частина не має права у випадку відсутності асигнувань, здійснити виконання рішення суду лише у частині нарахування коштів без їх виплати. При отриманні відповідного фінансування, кошти в порядку черговості будуть перераховані за призначенням.

Постановою від 13.05.2026 відповідач виправив описки у акті та постанові від 09.04.2026 в частині найменування суду, який видав виконавчий лист.

Вважаючи постанову про накладення штрафу від 09.04.2026 ВП № 80348831 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII.

Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону №1404-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, вказаною нормою встановлена визначальна ознака для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Під час перевірки інформації та доданих документів, державний виконавець встановиво, що рішення суду боржником не виконане, у спосіб та порядок визначений виконавчим документом.

Станом на 09.04.2026 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/2797/25 залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення від боржника не надходило про, що складений акт.

Щодо твердження позивача про те, що виконавцем допущена суттєва неточність, а саме вказано про невиконання рішення "Харківського окружного адміністративного суду", що свідчить про неналежне вивчення матеріалів провадження та формальний підхід до складання процесуальних документів, суд звертає увагу, що 13.05.2026 державним виконавцем винесена постанова про виправлення помилки у процесуальному документі, відтак наявні технічні описки не впливають на сутність документа та законність вчинених дій.

Посилання представника військової частини НОМЕР_1 про неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026, у зв`язку з чим був позбавлений можливості дізнатися про початок примусового виконання та встановлені виконавцем строки, що свідчить про відсутність вини боржника у формі умисного невиконання рішення, суд вважає необґрунтованими, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 надіслана позивачу за адресою, зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням №R067111290994.

Відстеженням статусу поштових відправлень рекомендованих листів АТ "Укрпошта" (трек-номер R067111290994) підтверджується, що постанова про відкриття виконавчого провадження вручена позивачу 06.03.2026.

Відтак матеріалами справи спростовується твердження позивача про необізнаність існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи невиконання позивачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/2797/25, суд вважає, що відповідач правомірно виніс постанову від 09.04.2026 ВП №80348831 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Також суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання відповідача України провести перевірку за фактом винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорною Світланою Андріївною безпідставних, необґрунтованих та незаконних постанов та притягнути останню до дисциплінарної відповідальності.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

На підставі статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Відповідач:Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (пров. Музейний, 2Д,м. Київ,01601 , код ЄДРПОУ - 43315602)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук