Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №260/865/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/865/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханової З.Б. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання бездіяльністю протиправною і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , якою просить:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з червня 1996 року по червень 2014 року.

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з червня 1996 року по червень 2014 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Згідно з Витягом з Наказу Начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.11.2025 №1588-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.11.2025. Відповідно до інформації відображеній в документах наданих у відповідь на адвокатські запити, під час звільнення з військової служби, ОСОБА_1 перебував на речовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін).

З огляду на інформацію зазначену в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі майстер-сержанту ОСОБА_1 після звільнення з військової служби, позивачу було нараховано грошову компенсацію замість належних до видачі предметів речового майна за період з червня 2014 року по листопад 2025 року у сумі 86765,71 грн.

Зазначену грошову компенсацію замість належних до видачі предметів речового майна було виплачено військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін), 28.11.2025 року, що підтверджується архівними відомостями особистої картки грошового забезпечення та випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.

Позивач вважає, що йому протиправно не нараховано та не виплачено грошову компенсацію замість предметів речового майна за весь час проходження ним військової служби, а саме за період з червня 1996 року по червень 2014 року з огляду на наступне..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання бездіяльністю протиправною і зобов`язання вчинити дії.

10 березня 2026 року представником військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що з аналізу норм законодавства, а саме: абзацу 2 пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» де зазначено, що речове забезпечення здійснюється за нормами і в терміни; пункту 5 Порядку 178, де зазначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, станом на 1 січня поточного року (тобто року закупівлі, а не року звільнення); пункту 3 Порядку 178 де зазначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення (з моменту виникнення права, а не з моменту звільнення), можна дійти висновку, що визначальними одиницями для проведення розрахунку компенсації є: норми і терміни речового забезпечення; момент виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення; закупівельна вартість речового майна в рік закупівлі (поточний рік).

Крім того, звертає увагу на те, що «виходячи із закупівельної вартості такого майна, станом на 1 січня поточного року» у розумінні виплати компенсації за неотримане речове майно, законодавець вважає саме розрахункові ціни вартості майна станом на дату набуття права на його отримання, а не дату звільнення військовослужбовця. Вказане підтверджується копіями розпоряджень Адміністрації Держприкордонслужби України «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» від 11.02.2017 р. №33, «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» від 06.01.2018 р. №30, «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» від 30.01.2019 р. №21 та «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» від 17.02.2020 року №41.

У зв`язку із звільнення позивача з військової служби з останньому було нараховано та виплачено компенсацію за неотримане речове майно на підставі ти даних які були у розпорядженні НОМЕР_2 прикордонного загону з Довідка про вартість такого майна позивача було ознайомлено під розпис.

Враховуючи вищевикладене просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання бездіяльністю протиправною і зобов`язання вчинити дії.

21 травня 2026 року, від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому останній просив долучити до матеріалів справи Витяг із Наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №105-ОС від 17.02.2023 року.

Крім того повідомив, що відомості у Довідці №25 «Про вартість речового майна, що належить до видачі» ведуться з червня 2014 року, оскільки у розпорядженні НОМЕР_2 прикордонного загону містяться відомості про видачу такого майна позивачу лише з цього періоду. Відомості за передній періоди відсутні у розпорядженні відповідача, так як не були передані йому з попередніх місць служби позивача та були втрачені у зв`язку з військовою агресією рф проти України. У зв`язку з вище наведеним здійснити розрахунок вартості неотриманого речового майна та провести його компенсацію не вбачається за можливе.

Обставини встановлені судом.

Згідно з Витягом з Наказу Начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.11.2025 №1588-ОС Майстер-сержанта ОСОБА_2 (П-018329), інспектора прикордонної служби вищої категорії начальника 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), звільненого наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 20.11.2025 року №1584-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з наданням права носіння військової форми одягу, в запас, виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.11.2025.

Під час звільнення з військової служби позивач перебував на речовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу від 25.11.2025 №1588-ОС позивачу здійснено виплату грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 103942,00 грн.

Згідно з довідкою № /25 від листопада 2025 року «про вартість речового майна, що належить до видачі» відповідач розрахував суму грошової компенсації за речове майно право на отримання яке виникло у позивача починаючи з червня 2014 року.

Позивач, вважаючи, що отримав компенсацію за неотримане речове майно не у повному обсязі, не за весь час проходження військової служби, звернувся до суду з цим позовом.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом частини 2 статті 1-2 Закону №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 2 Закону №2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України

Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі Порядок №178).

За приписами пункту 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Пункт 3 Порядку №178 передбачає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

звільнення з військової служби;

загибелі (смерті) військовослужбовця;

переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Пунктом 5 Порядку №178 визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Наказом МВС від 31.10.2016 №1132 «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період» затверджена «Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період» (далі Інструкція №1132).

Відповідно до пункту 10 Інструкції №1132 речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

Надалі з 16.05.2024 діяла Інструкція про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період, затверджена наказом МВС України від 16.05.2024 №310 (далі Інструкція №310).

Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції №310 передбачено, що у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця, переведення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини, такому військовослужбовцю (членам сім`ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця), виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.

З викладених положень законодавства слід виснувати, що у зв`язку із звільненням з військової служби військовослужбовець має право на отримання грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно.

З доказів у справі суд встановив, що позивачу у зв`язку із звільненням зі служби здійснено виплату грошової компенсації неотримане речове майно в сумі 86 765,71 грн. При цьому, суму грошової компенсації розрахована відповідачем за речове майно право на отримання яке виникло у позивача починаючи з червня 2014 року.

Відповідач вказує, що відповідно до атестату №704/25 від 25.11.2025 на предмети речового майна, видані майстер сержанту ОСОБА_1 , позивач був забезпечений майном повністю по червень 2014 року.

Згідно з наданого відповідачем атестату №704/25 від 25.11.2025 на предмети речового майна, видані майстер сержанту ОСОБА_1 у такому атестаті відображено інформацію, яка відповідає тій, що вказана у довідці № /25 від листопада 2025 про вартість речового майна, що належить до видачі. Також арматурна картка №26/23 та атестат на предмети речового майна від 25.11.2025 містять аналогічну інформацію.

Отже, вказані атестати, арматурна картка та довідка містять інформацію про речове майно право на отримання якого у позивача виникло починаючи з червня 2014 року.

Проте відповідно до витягу з послужного списку позивач проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України починаючи з червня 1996 року.

Відповідач жодних належних та допустимих доказів того, що позивач у період з червня 1996 року до червня 2014 року був повністю забезпечений речовим майном до суду не надав.

Водночас як вже зазначалося судом відповідно до положень Порядку №178, Інструкцій №1132 та №310 військовослужбовець у зв`язку із звільненням має право отримання грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно.

З огляду на встановлені обставини суд висновує, що відповідач під час розрахунку та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно протиправно не здійснив розрахунок та виплату такої за час проходження позивачем служби у період з червня 1996 року по червень 2014 року.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З огляду на викладене, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно за період з червня 1996 року по червень 2014 року.

Посилання відповідача на те, що здійснити розрахунок вартості неотриманого речового майна , оскільки такі відомості не були передані з попередніх місць служби позивача та були втрачені у звязку з військовою агресією рф проти України не можуть бути підставами щодо відсутності права позивача на вказану компенсацію .

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами розподіляти не слід.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з червня 1996 року по червень 2014 року.

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплату ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з червня 1996 року по червень 2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова