Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 25 травня 2026 р.
Справа: №240/3855/26
Суддя: Нагірняк Микола Федорович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/3855/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті йому грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану";
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.11.2023 року на підставі контракту був прийнятий на військову службу до Військової частини НОМЕР_2 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . В період з 29.03.2024 року по 06.04.2024 року, з 14.04.2024 року по 20.04.2024 року, з 17.05.2024 року по 16.06.2024 року, з 13.09.2024 року по 10.10.2024 року, з 11.01.2025 року по 31.03.2025 року та з 01.05.2025 року по 03.05.2025 року Позивач брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. 06.04.2024 року під час виконання бойового завдання Позивач отримав вибухову травму. Позивач вважає, що має законне право на одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", а тому бездіяльність Відповідача щодо її невиплати вважає протиправною.
Ухвалою суду від 09.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзив на позов Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , проти задоволення позову заперечується і зазначається, що Позивач дійсно з 29.11.2023 року на підставі контракту був прийнятий на військову службу до Військової частини НОМЕР_2 , а з 27.12.2023 року по даний час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посадах водія, фельдшера медичного пункту. Позивач не звертався із рапортом про здійснення одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".
Відповідач зазначає, що на виконання Окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року військовою частиною проводяться заходи внутрішнього контролю і за результатами такого буде прийнято рішення щодо нарахування та виплати Позивачу спірної грошової винагороди. По цій причині представник Відповідача вважає позовну заяву Позивача передчасною і такою, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Суть спірних відносин між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності протиправності дій Відповідача щодо нарахування та виплати Позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав нарахування та виплати одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах регулюються правовими нормами Постанови КМ України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі - Постанова №153), що була чинна на день виникнення таких відносин.
Вказаною Постановою № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (надалі - Порядок №153).
Безспірно, за приписами пункту 4 Постанови №153 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 387 від 01.04.2025, № 942 від 30.07.2025) громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Як зазначено в підпункті 1 пункту 3 в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, учасниками експериментального проекту є:
- громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
- Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Аналіз вказаних правових норм засвідчує, що така одноразова грошова допомога виплачується за наявності таких умов:
- укладання контракту громадяни України віком від 18 до 25 років на проходження військової служби;
- укладання такого контракту на проходження військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії або Державній прикордонній службі;
- укладання такого контракту на проходження військової служби на посадах рядового, сержантського і старшинського складу;
- особи до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та проходять військову службу;
- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, з 29.11.2023 року на підставі контракту був прийнятий на військову службу до Військової частини НОМЕР_2 , а з 27.12.2023 року, тобто у віці старше 25 років, по даний час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посадах водія, фельдшера медичного пункту та мав військові звання солдата, молодшого сержанта, сержанта.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, в період з 29.03.2024 року по 06.04.2024 року, з 14.04.2024 року по 20.04.2024 року, з 17.05.2024 року по 16.06.2024 року, з 13.09.2024 року по 10.10.2024 року, з 11.01.2025 року по 31.03.2025 року та з 01.05.2025 року по 03.05.2025 року, тобто у віці старше 25 років, брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Вказані обставини підтверджуються також довідкою про таку участь, виданою Відповідачем 28.10.2025 року, копія якої долучена до справи та досліджена судом.
Відповідно до вимог частини 1 статі 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Зазначене дає суду зробити висновок, що Позивач дійсно до набрання чинності Постановою №153, але у віці старше 25 років проходив службу Військовій частині НОМЕР_1 на посадах водія, фельдшера медичного пункту (мав військові звання солдата, молодшого сержанта, сержанта) та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (з 29.03.2024 року по 06.04.2024 року, з 14.04.2024 року по 20.04.2024 року, з 17.05.2024 року по 16.06.2024 року, з 13.09.2024 року по 10.10.2024 року, з 11.01.2025 року по 31.03.2025 року та з 01.05.2025 року по 03.05.2025 року), що за сукупністю становить 158 днів, що не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років на підставі контракту був прийнятий на військову службу до Військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, яка в силу вимог підпункту 1 пункту 3, в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, відноситься до учасників експериментального проекту.
Разом з тим, Позивач дійсно у віці старше 25 років проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посадах рядового, сержантського і старшинського складу, як передбачено Постановою №153.
Тобто, Позивач дійсно у віці старше 25 років брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (з 29.03.2024 року по 06.04.2024 року, з 14.04.2024 року по 20.04.2024 року, з 17.05.2024 року по 16.06.2024 року, з 13.09.2024 року по 10.10.2024 року, з 11.01.2025 року по 31.03.2025 року та з 01.05.2025 року по 03.05.2025 року), що за сукупністю становить 158 днів, що не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, як передбачено Постановою №153.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач 06.04.2024 року під час виконання бойового завдання Позивач отримав вибухову травму, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 року про обставини отримання травми, копія якої долучена до позову та досліджена судом.
Суд враховує, що відповідно до вимог абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" в повному обсязі, тобто в розмірі 1 млн. гривень.
При визначенні способу судового захисту права Позивача на таку виплату суд враховує наступне.
Безспірно, в розумінні вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Одночасно суд враховує, що у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вимога на захист порушеного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Отже, адміністративний суд, отримавши позовну заяву, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Як зазначено в позові, Позивач просить визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті йому вказаної грошової винагороди. Разом з тим, до позову не долучено жодних доказів на підтвердження подання Позивачем відповідного рапорту про виплату такої винагороди та щодо протиправної відмови Відповідача у виплаті такої винагороди.
Більш того, у відзиві на позов Відповідача зазначається, що військовою частиною проводяться заходи внутрішнього контролю і за результатами такого буде прийнято рішення щодо нарахування та виплати Позивачу спірної грошової винагороди.
Одночасно суд враховує, що приписи Постанови №153 не містять жодних часових рамок щодо вирішення питання про виплату військовослужбовцям такої категорії вказаної грошової винагороди.
В зв`язку з цим суд погоджується із доводами представника Відповідача, що позовні вимоги Позивача щодо протиправності дій чи рішень Відповідача є передчасними.
Таким чином, позовні вимоги Позивача є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Військову частини НОМЕР_1 розглянути питання щодо нарахування та виплати Позивачу одноразової грошової винагороди у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" з урахуванням доводів суду.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" з урахуванням доводів суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
26.05.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua