Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №240/26416/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/26416/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №918120176932 від 24.10.2025 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.05.2025 року пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, на день аварії та до 08.06.1992 року проживала та працювала в с. Пиріжки Малинського району і з 08.06.1992 року по даний час - в с. Баранівка Малинського району Житомирської області та місті Малині, тобто на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Позивач 17.10.2025 року з досягненням 55 річного віку та за наявності відповідного страхового стажу звернулася до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.10.2025 року відмовлено у такому призначенні пенсії у зв`язку з тим, що в зоні посиленого радіологічного контролю Позивач прожила лише 3 роки 3 місяці 27 днів. Таку відмову Позивач вважає протиправною.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач в установлений судом строк відзив на позов не подав, що у відповідності до вимог ч.4 ст.159 КАС України судом розцінюється як визнання позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі-Закон №1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Одночасно суд враховує, що відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача від 17.10.2025 року до Відповідача щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону № 796-XII.

За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем, було прийнято оскаржуване рішення №918120176932 від 24.10.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років.

Таке рішення Відповідача не в повній мірі відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства але не підлягає скасуванню з огляду на таке.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні Відповідача, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, так як станом на 01.01.1993 року Позивач в зоні посиленого радіологічного контролю проживала та працювала лише 3 роки 3 місяці 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону № 796-XII.

Наявність у Позивача загального страхового стажу, необхідного для призначення спірної пенсії, сторонами не оспорюється, а тому відповідно до вимог статті 9 КАС України не є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до паспорту громадянина України Позивач, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на день звернення (17.10.2025 року) була особою, якій виповнилося повних 55 років.

Судом встановлено та визнається представниками Відповідачів, що Позивачем на підтвердження права на таке призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років були надані, окрім інших, слідуючі документи:

- копія посвідчення громадянина, який потерпів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 4) серії НОМЕР_1 , виданого Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 14.10.2025року щодо реєстрації 17.09.1988 року шлюбу Позивача та зміни по цій причині прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ;

- копія архівної довідки Комунальної установи "Трудовий архів Малинської міської територіальної громади" Малинської міської ради Житомирської області від 06.06.2025 року №188 про те, що Позивач з 02.07.1985 року була прийнята в члени колгоспу "Комуніст" (с. Пиріжки Малинського району Житомирської області) а з 08.06.1992 року звільнена з ПКСГО "Дружба" (с. Пиріжки Малинського району Житомирської області);

- копія архівної довідки Комунальної установи "Трудовий архів Малинської міської територіальної громади" Малинської міської ради Житомирської області від 06.06.2025 року №189 про те, що колгосп "Комуніст" (с. Пиріжки Малинського району Житомирської області) з 27.05.1992 року реформований в ПКСГО "Дружба" (с. Пиріжки Малинського району Житомирської області);

- копія архівного витягу із протоколу №11 засідання правління колгоспу "Комуніст" (с. Пиріжки Малинського району Житомирської області) від 08.08.1988 року про призначення Позивача, як колгоспного стипендіата Житомирського медучилища, медсестрою в дитсадок на тракторний стан колгоспу;

- копія виписки з погосподарської книги Пиріжківського старостинського округу про те, що Позивач в період 1986-1990 роках проживала в с. Ранівка Малинського району Житомирської області і з 11.01.1990 року вибула в місто Малин;

- копія довідки Виконавчого комітету Малинської міської ради від 05.06.2025 року №3705 про те, що Позивач з 16.03.1990 року по 01.03.1995 року та по даний час проживала та проживає в місті Малин Житомирської області.

Суд враховує, що згідно до постанови КМ Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" ( в редакції постанови КМ України № 914 (914-2008-п ) від 16.10.2008 ) село Баранівка Малинського району Житомирської області, село Пиріжки Малинського району Житомирської області та місто Малин Житомирської області станом на 01.01.1993 року відносилися до зони посиленого радіологічного контролю.

Тобто, Позивачем до позову долучено докази на підтвердження її проживання та роботу на території зони посиленого радіологічного контролю в період з 26.04.1986 року по 01.01.1993 року (село Баранівка Малинського району Житомирської області, село Пиріжки Малинського району Житомирської області та місто Малин Житомирської області).

В розумінні вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 2 роки.

Відповідно до примітки до вказаної правової норми законодавець зазначив, що така початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Тобто, в розумінні вимог примітки до частини другої статті 55 Закону № 796-XII постійне проживання та робота Позивача в цій зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи надає їй право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на два роки.

Одночасно суд враховує, що в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII кожні три роки проживання або праці на цій території (в зоні посиленого радіологічного контролю) станом на 01.01.1993 року ще додатково надають право на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком на один рік.

Таким чином, сумарне проживання Позивача в період з дня аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 року надають право на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком ще додатково на два роки (1 рік за кожні три роки).

Одночасно, суд враховує, що в розумінні вимог статті 14 Закону № 796-XII до осіб, які потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 4) відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Тобто, наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) в розумінні вимог статті 14 Закону № 796-XII може лише підтверджувати постійне проживання або роботу або навчання в зоні гарантованого посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років.

При цьому суд зазначає, що такий статус Позивачем помилково сприймається як автоматичне додаткове, окрім зазначеного періоду, підтвердження умовного проживання чи умовно праці (навчання) Позивача в зоні гарантованого посиленого радіоекологічного контролю ще не менше чотирьох або шести років.

Таким чином, долучені до позову копії документів (наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) свідчать, що Позивач з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року сумарно прожила у зоні гарантованого посиленого радіоекологічного контролю не більше ніж шість років.

Зазначене свідчить, про наявність у Позивача права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку лише на 4 роки (2 роки + 2 роки додатково), що при досягненні 55 річного віку не надає право на призначення пенсії за віком з часу досягнення такого віку (26.05.2025 року).

Одночасно суд наголошує, що долучені до позову матеріали свідчать про наявність у Позивача права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 4 роки, тобто з досягненням Позивачем 56 річного віку.

Таким чином, позовні вимоги Позивача щодо наявності у неї права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" частково є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Зазначене дає підстави суду зробити висновок про наявність підстав для часткового скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №918120176932 від 24.10.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов`язання призначити з 26.05.2026 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 4 роки.

Одночасно суд зазначає про безпідставність клопотання Позивача про витребування у Виконавчого комітету Малинської міської ради акту про встановлення факту проживання у с. Баранівка Малинського району Житомирськї області.

Відповідно до вимог статті 80 КАС України суд може витребувати у конкретної особи наявні докази. Ні в клопотанні ні в додатках до нього Позивачем не наведено жодних доказів щодо фактичного існування такого акту. Більш того, в клопотанні прямо зазначається про відсутність такого акту.

Позивач помилково ототожнює право суду витребовувати певні наявні докази із зобов`язанням скласти та видати акт про встановлення факту проживання у с. Баранівка Малинського району Житомирської області.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України витрати Позивача на сплату судового збору відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст.2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вул. Хлібна, 7, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601, ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №918120176932 від 24.10.2025 року в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 26.05.2026 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 4 роки відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

26.05.26